1951
Засуха, девальвація і втрата покупця...
— Аграрний ринок
Українські зерновики планують рекордний експорт з нового урожаю. За оцінками президента Української зернової асоціації (УЗА) Володимира Клименка, вже продано на зовнішні ринки 20 мільйонів тонн, а загальна сума сягне 37 мільйонів тонн. Проте, нарощуючи торговельні темпи, уряду паралельно треба допомогти сільгоспвиробникам подолати низку негативних чинників. Інакше нових зернових рекордів може не бути.
2015 рік для аграріїв, за оцінками експертів, буде складним з огляду на декілька причин. На думку народного депутата від «Блоку Петра Порошенка», члена парламентського комітету з аграрної політики і земельних відносин Леоніда Козаченка, найголовніший «бар’єр» — девальвація гривні і різке подорожчання матеріальних ресурсів (палива, насіння, добрив, засобів захисту рослин). Це особливо відчутно напередодні посівної.
«Потреба ринку в оборотних коштах становить близько 70 мільярдів гривень. Це той грошовий дефіцит, який чекає галузь навесні. У минулі роки він становив 30 мільярдів гривень і легко покривався за рахунок банківських кредитів. Але зараз фінансовий сектор перебуває у депресивному стані», — пояснив народний депутат. Тому шукати гроші доведеться з інших джерел, або ж — економити на виробничих витратах, що автоматично вплине на урожайність.
Погана зимівля посівів теж додає сільгоспвиробникові клопоту. «Озимина увійшла до зими у «пригніченому стані» через брак вологи. Нині на більшій частині посівних територій немає снігу. А люті морози вже були. Є підстави вважати, що частину з них доведеться пересівати», — продовжує озвучувати негативні чинники для розвитку АПК на 2015 рік Козаченко. Він додав, що в середньому пересівають 10-12% посівів. Цього року, за попередніми даними, цифра може вирости вдвічі. Хоча зараз ще складно говорити про точні цифри. «Дефіцит грошей, поганий стан озимини, на думку народного депутата, — все це може зменшити обсяги експорту і умови забезпечення внутрішнього ринку з наступного урожаю».
Але поки що загрози зерновому ринку немає. Завдяки тому, що Росія з 1 лютого 2015 року закриває свій експорт, можна навіть чекати певного поліпшення умов для українських продавців. Це підтверджується і прогнозними даними Міністерства сільського господарства США, яке чекає зменшення постачань російської пшениці майже на 10%, тоді як з України продажі зростуть до 30 мільйонів тонн.
До збільшення торгів сьогодні вже готуються на внутрішньому ринку. Трейдери з Мінагропродом проводять переговори про точний обсяг вивозу зерна до кінця року. Йдеться про підписання традиційного меморандуму між ними. Поки він ще не обговорюється і дискутується. «Наша основна мета — забезпечити прогнозованість і прозорість зернового ринку для всіх учасників», — зі свого боку підкреслив міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко. За підрахунками Мінагропроду, 2015 року без збитку для продбезпеки країни можна продати не більше 4,2 мільйона тонн пшениці. Трейдери не згодні з таким обсягом і пропонують розширити його. Вони посилаються на іншу статистику. Так, керівник служби бізнес-проектів інформаційного агентства «АПК-Інформ» Родіон Рибчинський стверджує, що експортувати можна 10,8 мільйона тонн пшениці (+16,4% до показника попереднього сезону), ячменю — 3,65 мільйона тонн (+47,8%), а кукурудзи — до 18 мільйонів тонн (-8,8%). На якій позначці зупиняться експортні терези України? Поки що складно сказати. Але Козаченко теж схиляється до того, що з цього урожаю продавати можна більше зерна. Тим паче, що зацікавленість у ньому виявляє багато хто.
Так, Європейська комісія продовжила річну квоту на безмитний імпорт зернових з України: 0,95 мільйона тонн пшениці, 0,4 мільйона тонн кукурудзи і 0,25 мільйона тонн ячменю. Щоправда, офіційного підтвердження поки що немає. Але експерти впевнені: воно не змусить себе довго чекати. «Без України світова продовольча безпека сьогодні неможлива. Саме тому, а не з якихось інших причин, Україна така цікава і Росії, і Європейському Союзу. На сьогодні вже Україна — найбільший гравець на світовому ринку», — пояснює Клименко. Не мало не багато, продовжує він, але тільки хлібом ми годуємо близько 300 мільйонів осіб у світі. Це величезна сила в геополітичному масштабі. Україна повинна правильно її розвивати, упевнений він. «До 2050 року населення планети зросте до 9 мільярдів осіб. Тому все, що пов’язане з виробництвом продуктів харчування — це абсолютно безпрограшна справа», — упевнений Клименко.
«Зараз можемо продавати близько 30 мільйонів тонн зерна, а в перспективі цифра подвоїться», — прогнозує Козаченко. При цьому він зазначає, що Україна паралельно поглиблюватиме його переробку і більше вироблятиме продукції з доданою вартістю. Один з напрямів — біоетанол із кукурудзи та сої.
«Розвиток біоетанолової промисловості — одна з найважливіших програм, яка має бути реалізована в Україні», — згоден з ним президент УЗА. За його словами, реалізацією таких проектів давно цікавляться китайці, японці, південнокорейці, американці, європейці. Вони готові будувати біопаливні заводи за найсучаснішими технологіями. Що це нам дасть? Це дало б змогу «злізти» з російської паливної «голки», відрегулювати зовнішню торгівлю і забезпечити стабільність гривні, вважає експерт. Клименко вважає, що Україна могла б залишати удома 10 мільйонів тонн кукурудзи і переробляти її на біоетанол, а 2 мільйони тонн сої — на біодизель. «Ми забезпечили б пальним наше сільське господарство», — озвучує перспективи розвитку сектора він. За словами Володимира Клименка, за потреби АПК у 600 тисяч тонн дизпального лише з 2 мільйонів тонн сої можна виробляти 800 тисяч тонн біодизелю! Організація такого виробництва може дати поштовх інвестиціям в автомобільну галузь, створенню нових підприємств, оскільки буде потрібна як модернізація старих, так і виробництво чи збірка нових мультисистемних двигунів.
Проте аби це та інші напрями переробки й експорту зерна спрацювали, додає Клименко, необхідно розв’язати питання нестачі елеваторних потужностей. За оцінкою УЗА, сертифіковані елеватори зі зберігання сільгоспкультур лише на 32 мільйони тонн, а решта зерна зберігається в підсобних приміщеннях. Це не дає змоги забезпечити збереження якості зерна, і частина прибутку втрачається. Також багато аграріїв вимушені продавати урожай з поля за заниженими цінами. «Якщо врожай 60 мільйонів тонн, то потрібно додати ще плюс 15% (8 мільйонів тонн)», — підрахував він. Як цього домогтися? На його думку, необхідно стимулювати будівництво елеваторних потужностей, зокрема через підтримку фермерських господарств.
Наталія Білоусова
За матеріалами: День
Поділитися новиною
