834
«Спростити життя бізнесу»: версія-2015
— Казна та Політика
Уряд знову працює над спрощенням «життя» бізнесу. Як повідомляє неурядова організація Easy Business, на розгляд Кабміну винесено проект постанови щодо дерегуляції, який в організації підготували спільно з Мінекономрозвитку. Розробники документа прогнозують, що економічний ефект від ухвалення відповідного закону та постанови уряду до 2020 року становитиме 10—11 мільярдів гривень, що забезпечить створення додаткових 20—30 тисяч робочих місць.
Зокрема, зростання економіки після ухвалення зазначених документів прогнозується на рівні 4—5 мільярдів гривень, інвестицій — до 2—3 мільярдів гривень. Водночас ліквідація корупційних потоків призведе до економії приблизно ще 2—3 мільярдів гривень. Окрім цього, планується зростання податкових надходжень на 0,5—0,7 мільярда гривень та скорочення державних видатків на 0,5—1,5 мільярда гривень.
ХАРЧОВА ПРОДУКЦІЯ
Згідно з презентацією постанови, підприємцям скасують експертизи якості спеціальних харчових продуктів, адже цей документ, по-перше, не відповідає світовій практиці, а по-друге, стає недійсним у серпні цього року, після набрання чинності ЗУ «Про безпеку та якість харчових продуктів» (№4179). Йдеться насамперед про тестування дієтичних, оздоровчих, профілактичних продуктів, продуктів для дитячого харчування.
Скасування експертизи дозволить бізнесу скоротити офіційні та неофіційні витрати. Адже, за підрахунками фахівців, неофіційний платіж за проходження експертизи без застосування штрафів з боку контролюючих органів сягає 4—5 тисяч гривень, а річний обсяг звернень — 5—7 тисяч. Як наслідок економіка зросте на майже 100 мільйонів гривень, а ліквідація корупції принесе додаткових 20—50 мільйонів гривень.
Тамара НАГАЙЦЕВА, керівник Національної асоціації виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції «Укрконсервмолоко»:
— Наші підприємства погоджуються з тим, що потрібно відмінити експертизу якості харчових продуктів. Адже це додаткове навантаження, від якого потрібно позбавлятися.
Проте нас зараз більше хвилює скасування Закону «Про дитяче харчування». Під час попередньої спроби дерегулювати бізнес наприкінці минулого року в Кабміні ухвалили рішення про те, щоб скасувати цей закон. Ми не проти змін у ньому, ми зараз активно намагаємося їх внести. Але якщо закон відмінять, право на виробництво дитячої харчової продукції отримають всі підприємства, які захочуть. Але проблема в тому, що для виробництва дитячої продукції потрібне молоко екстра-класу, яке є не у всіх підприємствах. Профільний комітет у Верховній Раді нас підтримав. Але ми все одно ще не впевнені, що питання закрите.
АГРАРІЇ
Підприємцям аграрної галузі пропонують скасувати довідку-рахунок при реєстрації сільськогосподарської техніки. Це дозволить, переконані розробники документа, зменшити бюджетні витрати на 5—10 мільйонів гривень, залучити інвестицій на 20—30 мільйонів гривень, створити нові робочі місця. Окрім цього, економіка зросте на 12—18 мільйонів гривень, а ліквідація корупції принесе додаткові 40—60 мільйонів.
Також передбачають зменшити термін видачі фітосанітарного сертифікату до 24 годин, скасувати обов’язкове отримання карантинного сертифікату на зернові та олійні культури і відмінити ліцензії на імпорт засобів захисту рослин, а ще скоротити строк на виставлення рахунку за розгляд результатів випробування засобів захисту рослин (ЗЗР) із 30-60 днів до 10.
Володимир МАКАР, голова Української аграрної асоціації:
— УАА схвалює такі ініціативи, вони надзвичайно важливі для бізнесу. Після скасування сертифікату якості зерна Держсільгоспінспекція втратила свій імідж найбільш корумпованої структури на зерновому ринку, проте на перше місце вийшла Державна ветеринарна та фітосанітарна служба, яка відповідає за видачу фітосанітарного та карантинного сертифікатів. Схема дуже проста: інспектор має 5 діб для видачі фітосанітарного сертифікату. Це дуже довго, проте існує можливість «пришвидшити процес». Як кажуть в приватних розмовах учасники ринку, ціна питання складала 2—4 долари за тонну зерна. При експорті 30—35 мільйонів тонн на рік така «годівниця» могла принести її організаторам до двох мільярдів гривень щороку. В ЄС вся процедура видачі фітосанітарного сертифікату триває близько дві години, а карантинного сертифікату немає взагалі.
Інші ініціативи менш чуттєві для бізнесу, проте важливо закрити всі, навіть найменші можливості для корупції та здирництва в аграрному секторі.
Також дерегуляції потребують чимало процесів у земельній сфері. Зокрема, необхідно суттєво спростити процес укладання договорів оренди земель сільгосппризначення: зменшити кількість істотних умов договору з 11 до трьох, скасувати таку категорію, як невід’ємна частина договору, в тому числі акт прийому-передачі. Це знизить часові та фінансові витрати аграріїв на укладання договорів і зменшить можливість допущення помилок та підстав для розірвання договору (а отже, й рейдерства).
НАФТОВА ГАЛУЗЬ
Нафтовикам пропонують скасувати обов’язковий моніторинг виконання особливих умов користування надрами, адже, вважають фахівці, він є занадто обтяжливим для підприємств і створює додаткові механізми корупції через невизначеність процедури проведення моніторингу. Одна процедура моніторингу, яку проводять спеціально акредитовані підприємства, може коштувати від 100 тисяч гривень до трьох мільйонів гривень. Саме тому пропонують визначити чітку кількість перевірок, які можуть проводитися в рамках геологічного моніторингу, і таким чином зменшити можливість зловживань з боку підприємств, які проводять перевірку. Внаслідок цього вдасться залучити інвестицій на 400—600 мільйонів гривень, ліквідувати корупції на 5—10 мільйонів гривень, що призведе до зростання економіки на 1—3 мільярди гривень.
Геннадій РЯБЦЕВ, заступник директора НТЦ «Психея»:
— Цей моніторинг ніколи ніхто не проводив — він коштує дорого, а держава гроші на це не виділяла. З перевірки виконання вимог законів України він перетворився на засіб тиску на, насамперед, приватні компанії в галузі. Тобто коли потрібно було натиснути на певне підприємство, починали розсилати різні документи про те, що воно не проводить обов’язкового моніторингу.
Скасування обов’язковості цього моніторингу, звичайно, спростить роботу бізнесу. Але річ в тому, що паралельно із обіцяними процесами дерегуляції відбувається процес посиленого податкового навантаження на галузь, яке фактично паралізувало роботу. Такого «скорочення податків» не було за всі роки незалежності. І вже лунали заяви представників закордонних інвесторів, що за таких умов розробляти вуглеводні в Україні взагалі неможливо. Тому навряд чи слід очікувати пожвавлення роботи в цій галузі, навіть якщо буде ухвалено рішення про скасування моніторингу.
ІТ-БІЗНЕС
Бізнесу інформаційних технологій в Кабміні хочуть спростити порядок працевлаштування іноземних спеціалістів. Йдеться про скасування плати за продовження дозволу на працевлаштування (а це 4 872 гривні або чотири мінімальні заробіті плати). Також планують припинити роботу комісії з розгляду заявки іноземця щодо працевлаштування. Водночас термін прийняття рішення скорочується з 15 календарних до 7 робочих днів, а видачі дозволу на роботу іноземного працівника — з 10 до трьох робочих днів.
Новий порядок, вважають фахівці, надає можливість створити в країні 5—10 тисяч додаткових робочих місць та залучити інвестицій на майже 500 мільйонів гривень. І внаслідок цього нові податкові надходження до бюджету складуть приблизно 25 мільйонів гривень.
До слова, спрощення процедури впроваджується лише для висококваліфікованих кандидатів, які претендують на посаду фахівця або керівника ІТ-індустрії або ж мають диплом одного з топ-100 навчальних закладів світу.
Віктор ВАЛЄЄВ, виконавчий директор Асоціації «Інформаційні технології України»:
— В цілому норма корисна. Але вона зараз не на часі. У нас сьогодні немає потреби в тому, щоб полегшувати працевлаштування іноземців в Україні — вони сюди не їдуть. Темпи зростання галузі значно впали, тому що ніхто не хоче передавати замовлення в країну, де триває війна. А тим більше з топових вузів світу. І сьогодні, з урахуванням того, що рекрутингові агентства полюють за українськими спеціалістами, щоб вивезти їх в США та ЄС, а закордонні компанії вивозять свої філіали разом із працівниками, гадаю, актуальніше було б подумати про те, як втримати тих українських спеціалістів в країні, які ще залишилися.
Звичайно, для майбутнього це великий крок. Але коли в Україні будуть створені умови, щоб сюди активно їхали закордонні спеціалісти, невідомо.
Марія Юзич
За матеріалами: День
Поділитися новиною
