1542
3G-аукціон без конкуренції
— Казна та Політика
Аукціон – механізм продажу товару, ринкова ціна на який невідома. Продавати звичайним способом, просто встановивши деяку ціну, в таких умовах ризиковано для продавця. Якщо ціна буде занадто високою, то продаж не відбудеться, а якщо низькою – продавець може недоотримати значну вигоду. Ідея аукціону полягає в тому, що можливі покупці змагаються між собою за право придбати товар. Наявність такої конкуренції принципово важлива – саме завдяки конкуренції відбувається зростання ціни і, відповідно, прибутку для продавця.
Конкуренція – основа успішного аукціону
Практично єдине, про що має дбати той, хто бажає успішно продати що-небудь на аукціоні – це про організацію конкуренції. Часто додатково встановлюється мінімальна ціна, нижче якої купити товар можна. Однак це робиться швидше для підстраховки, щоб не віддавати товар даром у разі відсутності конкуренції. Загальновідомо, що якщо підсумкова ціна продажу збігається з встановленою мінімальною ціною, то організація такого аукціону вважається незадовільною. З точки зору потенційного покупця, брати участь в аукціоні має сенс, тільки якщо є реальні шанси на перемогу.
Щоб краще зрозуміти проблеми організації конкуренції, розглянемо таку ситуацію. Уявімо, молодий художник вирішив виставити свою картину на аукціон, а багатий і відомий колекціонер висловив намір купити її. Така увага, можливо, підвищить попит на картини художника в майбутньому, однак, для поточного аукціону, ситуація не така сприятлива, як може здатися. Знаючи про практично нульових шансах на перемогу, потенційні покупці можуть відмовитися від участі в аукціоні. Такий результат особливо ймовірний, якщо торги проходять по так званій системі “з голосу” – бажаючий перебити попередню ставку повинен відкрито оголосити більшу ціну. Аукціон закінчується, якщо таких охочих не залишилося. В таких умовах, потенційні покупці можуть віддати перевагу не брати участь в торгах, і багатий колекціонер купить картину за мінімальною ціною.
Що ж робити в такій ситуації художнику, якщо він бажає продати картину дорожче? З одного боку, можна поставити більш високу мінімальну ціну. Однак є ризик, що ця ціна буде більше тієї, яку можуть заплатити потенційні покупці. У такому випадку, продаж може взагалі не відбутися. Іншим варіантом, що дає в таких умовах більш високі очікування підсумкової ціни, є закритий аукціон. Згідно з правилами цього аукціону, покупці в закритих конвертах подають організатору ціну, за яку вони готові купити товар. Який написав найбільшу суму платить її організатору і купує товар. В таких умовах багатого колекціонера слід написати суму побільше, щоб випадково не програти більш слабким учасникам. Таким чином, дохід продавця може істотно залежати від правил проведення аукціону.
Цей простий приклад показує, що існує багато різних варіантів проведення аукціону, і що для вибору оптимальних правил продавцеві слід дуже уважно проаналізувати можливості і стимули потенційних учасників.
Аукціони з продажу 3G ліцензій. Історичний досвід
Давайте тепер розглянемо ринок мобільних операторів в Україні. На цьому ринку є три лідери – “МТС-Україна”, “Київстар” і “Астеліт” (володіє брендом Life :)). Всі ці компанії надають послуги з застарілої технології 2G. Усі європейські країни перейшли на технологію 3G починаючи з 2000 року. Така технологія дає можливість використовувати швидкий мобільний інтернет, що вигідно як користувачам, так і компаніям. Однак, для переходу на нову технологію, компанії повинні купити в держави ліцензію на використання певного діапазону частот.
Оскільки це саме той випадок, коли цінність ліцензії для компаній досить складно оцінити, то зазвичай держава продає їх на аукціоні. Історичний досвід таких аукціонів, накопичений до даного моменту, дозволяє проаналізувати можливі варіанти правил проведення, оцінити затверджені Урядом правила для України, а також сформулювати деякі рекомендації.
Перший аукціон з продажу 3G ліцензій був проведений у Великій Британії в березні 2000 року. За два роки до цього, розуміючи залежність доходів від правил проведення аукціону, уряд найняв Пола Клемперера, професора Оксфордського університету, для розробки найбільш оптимального варіанту продажу. На той момент у Великій Британії було 4 основних мобільних оператора. Спочатку планувалося продати 4 ліцензії. Однак, після проведення декількох експериментів на фокус-групах, що моделюють ситуацію на ринку, було виявлено, що при такому варіанті конкуренція практично не виникає, а фінальна ціна продажу збігається з мінімальною встановленою.
Проблема була в тому, що лідери мали деякі переваги перед іншими учасниками ринку, як, наприклад, клієнтська база та розвинена інфраструктура. Таким чином, цінність ліцензії для лідерів ринку вище, ніж для інших компаній. А це означало, що шанси на перемогу у інших учасників при продажу 4 ліцензій “з голосу” практично дорівнювали нулю. В результаті вони навіть не намагалися взяти участь в аукціоні, а лідери купували ліцензії за мінімальною ціною.
Стало ясно, що продавати 4 ліцензії невигідно, і було запропоновано парадоксальне на перший погляд рішення – продавати 5 ліцензій. Аукціон мав феноменальний успіх – країна заробила 35 млрд доларів, що еквівалентно 650 євро на душу населення. У чому секрет такого вражаючого результату?
Правила, за яких продаються ліцензій більше, ніж основних учасників ринку, дають шанс іншим операторам. Була проведена серйозна рекламна кампанія з інформування іноземців. Іноземним претендентам надавалася всіляка консультаційна підтримка та роз’яснювалося, що при такому форматі у них є реальний шанс зайти на ринок Великої Британії.
Слід також зазначити, що в іноземних компаній було достатньо часу, щоб проаналізувати правила аукціону і прийняти рішення про участь у ньому. Таким чином, вдалося залучити до участі в аукціоні великих іноземних операторів і інших компаній з Великої Британії. Ще один важливий момент – всі ліцензії продавалися одночасно, тобто, ціна росла доти, поки не залишилося 5 компаній, які й купили їх. Також було вирішено проводити аукціон “з голосу”, оскільки при великій кількості учасників і реальній боротьбі така модель є найбільш ефективною.
Після такого успіху у Великої Британії, багато інших європейських країн також провели аукціони з продажу 3G ліцензій. Однак, правила проведення в різних країнах істотно відрізнялися, що призвело до різних доходів від аукціону.
У липні 2000 року був проведений аукціон в Нідерландах. Було вирішено продавати 5 ліцензій. У цей час на ринку працювало 5 компаній. При цьому зовнішнім великим компаніям було дозволено співпрацювати з місцевими операторами. Як і у Великій Британії, була використана модель аукціону “з голосу”. Однак, в таких умовах конкуренції не виникло, і доходи від аукціону виявилися більш ніж в три рази менше, ніж передбачалося на підставі аналізу результатів аукціону у Великій Британії.
У Данії аукціон був проведений у вересні 2001 року. У цьому випадку продавалося 4 ліцензії – стільки ж, скільки було великих гравців на ринку. Однак, на відміну від Нідерландів, данський уряд використовувало закритий аукціон. Це означає, що всі учасники повинні були подати свої ставки в закритих конвертах. Такий метод збільшив шанси на перемогу нових гравців, а також стимулював місцеві компанії робити більш високі ставки. Крім того, було вирішено, що кількість учасників аукціону буде триматися в таємниці, а всі переможці будуть платити четверту найвищу ціну. Це правило стимулює поточних гравців на ринку робити більш високі ставки, навіть якщо немає зовнішніх учасників. В результаті уряд запрацювало в два рази більше, ніж очікувалося.
Українська версія
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк 1 грудня 2014 підписав розпорядження Кабміну від 05.11.2014 № 1181-р “Про погодження умов тендеру на Отримання ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України для Впровадження радіотехнології “ Цифровий стільниковий радіозв’язок ІМТ-2000 (UMTS) “в Смуга радіочастот 1920-1935 / 2110-2125, 1950-1965 / 2140-2155, 1965-1980 / 2155-2170 МГц “, тим самим затвердивши запропоновані правила проведення аукціону.
У відповідності з цими правилами, Україна планує продати три ліцензії – рівно стільки, скільки великих компаній є на ринку країни. Як видно з історичного досвіду, такі правила, м’яко кажучи, не сприяють виникненню конкуренції. Ще одним недоліком прийнятих правил є терміни проведення аукціону.
Правила були затверджені 1 грудня, а подавати заявки для участі в аукціоні можна з 15 грудня по 15 січня. Такий режим може бути суттєвою перешкодою для іноземних компаній, яким потрібно час, щоб оцінити перспективи українського ринку і прийняти рішення про участь в аукціоні. Ще у вересні стало відомо, що український посол у В’єтнамі Олексій Шовкопляс заявляв про бажання найбільшого в’єтнамського оператора Viettel зайти на український ринок. Однак прийняті правила зменшують шанси на участь іноземних компаній в аукціоні.
Є ще одна важлива відмінність між правилами успішних європейських аукціонів і варіантом, затвердженим для України.
Передбачається, що ліцензії будуть продаватися трьома різними лотами. Це означає, що якщо і буде якась конкуренція, наприклад, Viettel або якась інша компанія вирішить взяти участь в аукціоні, то швидше за все боротьба вестиметься за один лот, а два інших куплять за мінімальною ціною.
У більшості успішних аукціонів, що пройшли в Європі, боротьба велася одночасно за всі ліцензії, поки учасників не залишалося стільки ж, скільки і ліцензій. Таким чином, ліцензії продавалися за однією ціною, яка через конкуренцію значно перевищувала мінімальну.
Незважаючи на зацікавленість іноземних компаній і неодноразово деклароване бажання привернути нових гравців на український ринок, прийняті правила ніяк не стимулюють конкуренцію. Дуже ймовірно, що існуючі лідери ринку куплять ліцензії за мінімальною ціною, а держава недоотримає потенційно високий дохід.
Найефективніше для України було б продавати чотири ліцензії, на одну більше, ніж основних компаній на ринку. Хороша інформаційна кампанія, спрямована на залучення до участі в аукціоні великих іноземних гравців і українських операторів, дозволила б створити реальну конкуренцію.
Ліцензії слід було б продавати не окремими лотами, а паралельно, як це було зроблено в більшості європейських країн. При значній кількості учасників оптимально проводити аукціон “з голосу”, в іншому випадку закритий аукціон дає більш високий очікуваний дохід.
Якщо все-таки з якихось причин потрібно продавати саме три ліцензії, то це краще робити за правилами закритого аукціону. Такий спосіб дає деякі шанси на перемогу неосновним гравцям, що приверне їх до участі в аукціоні та створить конкуренцію.
На жаль, прийняті правила найвигідніші існуючим лідерам ринку, вже затверджені урядом. Залишається сподіватися, що вони будуть змінені, і що при формулюванні правил проведення інших аукціонів буде використано науковий підхід, врахована важливість створення конкуренції та проаналізовано досвід організації схожих аукціонів в інших країнах.
Дмитро Ільїн, економіст Інституту економічних досліджень і політичних консультацій
За матеріалами: lb.ua
Поділитися новиною
