Тіньовий бюджет Європи — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Тіньовий бюджет Європи

Світ
350
Подробиці інвестиційного плану Єврокомісії на суму 315 млрд. євро (або 390 млрд. доларів) на 2015-2017 роки нарешті побачили світло. Програма, про яку глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер оголосив ще в листопаді, представляє собою величезний тіньовий бюджет, в два рази більше офіційного річного бюджету Європейського Союзу; він піде на фінансування державних інвестиційних проектів і, в кінцевому рахунку, на допомогу урядам, які намагаються обійти правило боргових лімітів, встановлене в рамках Пакту про стабільність і зростання. Позики підуть від нового Європейського фонду стратегічних інвестицій, який буде функціонувати під крилом Європейського інвестиційного банку. Стартовий капітал Європейського фонду стратегічних інвестицій складе 5 млрд. євро, ця сума буде отримана через переоцінку існуючих активів Європейського інвестиційного банку, при цьому Єврокомісія надасть фонду гарантії на суму 16 млрд. євро. Очікується, що фонд використовує кредитне плече і за допомогою позик доведе суму до 63 млрд. євро, таким чином на кожний кредитний євро буде припадати п’ять євро з приватних джерел, а загальна сума інвестицій досягне 315 млрд. євро.
Країни ЄС не будуть вносити до фонду реальні гроші, але нададуть явні гарантії для приватних інвесторів в рамках угоди, яка за умовами дуже нагадує спільні зобов’язання за єврооблігаціями. Ангела Меркель, канцлер Німеччини, навідріз відмовилася від ідеї єврооблігацій, тому Єврокомісії довелося найняти цілу армію фінансистів, щоб придумати креативний обхідний маневр. Так з’явився Європейський фонд стратегічних інвестицій. Фонд запрацює тільки в середині 2015 року, але країни-учасниці ЄС вже пропонують свої проекти на розгляд Єврокомісії. Станом на початок грудня уряди всіх 28 країн подали заявки, і потік триває. За результатами оцінки заявок, проведеної Інститутом економічних досліджень IFO з’ясувалося, що майже 2000 потенційних проектів обійдуться в 1.3 тлрн. євро, при цьому близько 500 млрд. буде витрачено до кінця 2017 року. Близько 53% витрат припадає на державні проекти; 15% – на державні підприємства за участю приватного капіталу; 21% – на приватні проекти; і трохи більше 10% на проекти поза цієї класифікації.
Державні проекти, імовірно, будуть використовувати фінансування Фонду, а уряду – враховувати процентні платежі та амортизацію. Держ. підприємства за участю приватного капіталу будуть мати змішане фінансування, де приватні структури візьмуть на себе частку ризику і, відповідно, прибутку. Приватні проекти передбачають надання інфраструктури, при цьому відповідні витрати повинні підлягати відшкодуванню через плату за послуги або комісію, що стягується приватним оператором. На відміну від інших критиків, я вважаю, що програма простимулює попит в європейській економіці. У кінцевому рахунку, очікувані 315 млрд. будуть розподілені на три роки, що складе 2.3% від річного ВВП Євросоюзу. Такий значний обсяг інвестицій неодмінно вплине на економічний клімат. Однак з юридичної точки зору ця програма викликає багато питань, оскільки вона створює величезний тіньовий бюджет, фінансований за рахунок позикових коштів, який функціонуватиме паралельно з національними бюджетами країн і єдиним бюджетом Європейського Союзу. Це загрожує великими спільними ризиками для платників податків. Будь-яка країна, незалежно від кредитоспроможності, може брати позику під єдиний відсоток, проекти реалізовуватимуться в країнах, які ще зовсім недавно розтратили величезні суми і опинилися відлученими від фінансових ринків. Як і інші “протекційні” заходи, зроблені під час кризи, спотворення ринкових процесів буде підживлювати згубні звички і заохочувати неефективний розподіл інвестиційного капіталу, пригнічуючи економічне зростання протягом багатьох років.
Найгірше, що лише мала частина нових позик за рахунок об’єднання зобов’язань піде в національні бюджети. Таким чином, угоди про управління боргом, прийняті на рівні ЄС, виявляться марними, в тому числі і Пакт про стабільність і зростання, який обмежує загальний дефіцит 3% від ВВП, і фіскальний договір, який вимагає, щоб країни із співвідношенням боргу і ВВП вище 60% привели їх у відповідність з нормами. В останні роки банки зазнали жорсткої критики за наявність тіньових бюджетів у вигляді спеціальних інвестиційних інструментів. Сумно і страшно, що тепер Європейський Союз намагається скористатися таким же трюком.
За матеріалами Project Syndicate
За матеріалами:
forexpf.ru
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас