Валютний перевал


Валютний перевал

Нездатність центрального банку забезпечити контроль за використанням коштів рефінансування, виданого банкам, падіння обсягів продажу експортної виручки, а також масована емісія гривні для покриття дефіциту бюджету призвели до рекордного обвалу курсу гривні. Готівковий долар валютники сьогодні готові приймати по 21 гривні або +257% до курсу долара на початок року.

Стабілізувати гривню НБУ фактично виявився не здатний. Як унаслідок низького рівня наявних резервів ($9960 млн або 1,7 місяця критичного імпорту), так і у зв’язку з побоюванням проводити інтервенції і небажанням приймати жорсткі рішення щодо обмеження приросту монетарної бази. Ще одним фактором, що грає проти гривні, є різке знецінення рубля, яке призводить до ще більшого скорочення експорту українських товарів до РФ.

Для початку – наведемо кілька цифр, які дадуть картину того, що відбувається в українській фінансовій системі і пояснять падіння курсу гривні. Ключовою причиною для знецінення національної валюти, безумовно, є так звана валютна спіраль – постійне зниження курсу гривні (на тлі заяв керівництва НБУ про політику невтручання у курсоутворення) викликає в експортерів небажання продавати валюту. Головною ілюстрацією цього є різке скорочення обсягів торгів на міжбанку – до $160 млн за день на тлі зростаючого обсягу виведення капіталів і масового зняття гривневих вкладів.

Водночас скорочення економічної активності і різке падіння доходів бюджету (при збереженні докризових обсягів «схемних» операцій на митниці і в податковій) призводить до незабезпеченої емісії гривні Національним банком. Так, від початку року НБУ вже викупив в уряду і комбанків ОВДП на загальну суму близько 149 млрд грн. Ще близько 59 млрд гривень зі своїх рахунків у комерційних банках зняли
При НБУ можуть створити єдиний центр з продажу валюти, централізувавши всі угоди в країні. Це має скоротити фіктивний імпорт і посилити контроль над курсом
компанії і населення – безпосередньо фізичні особи – 51,1 млрд грн.

Надходження валюти у країну також продовжують скорочуватися – дефіцит зведеного платіжного балансу становить за підсумками жовтня $3,5 млрд. Однак темпи падіння імпорту (-38,8% з початку року) суттєво вищі, ніж темпи падіння експорту (-24,8% з початку року). Але у зв’язку з подальшим падінням курсу гривні платіжний баланс до кінця року може вирівнятися.

Для цього необхідно, щоб стабілізувався російський рубль: незважаючи на конфлікт з Росією, обсяги експорту в цю країну, навіть після падіння на 28%, усе ще залишаються одними з найзначніших у структурі української зовнішньої торгівлі ($8,1 млрд або 20% всього обсягу експорту товарів з України за підсумками 9 місяців 2014 року). За підсумками року глибока девальвація російського рубля призведе ще як мінімум до 30% скорочення обсягів експорту в РФ і збільшення дефіциту платіжного балансу України приблизно на $2,5 млрд.

Вирівняти цю ситуацію можуть лише кредитні кошти МВФ, проте надання нового траншу кредиту від Фонду не варто очікувати раніше початку 2015 року. Відповідно до заяви першого заступника керуючого директора МВФ Девіда Ліптона, місія Фонду повернеться в Україну тільки на початку 2015 року – після чого і буде прийнято рішення про виділення нового траншу кредитних коштів.

Однак, яким він буде, і в який термін може бути наданий – поки не ясно. Раніше МВФ заявляв про можливість збільшити обсяги допомоги Україні до $15 млрд. При цьому заступник спікера МВФ Девід Мюррей говорить про необхідність «знайти фінансове наповнення цієї програми, яка має горизонт у 12 місяців». Глава Інституту економічних досліджень та консультацій Ігор Бураковський вважає, що переговори з Фондом будуть досить складними. «Це пов’язано і з війною, і з політикою, і з тим, що наші партнери делікатно вказують на те, що пора почати проводити реформи. Всі розуміють, що країна вимагає вже набагато більше грошей, ніж спочатку було заплановано МВФ», – каже Бураковський. За його словами, необхідно, щоб українська делегація дуже добре попрацювала на конференції донорів, щоб показати, що країна знає, як використовувати інвестиції. «В іншому випадку країна може опинитися на краю дефолту», – вважає Бураковський.

Кошти для підтримки ЗВР Нацбанку Україна зможе отримати від МВФ у кращому випадку в лютому 2015 року, і сума першого траншу швидше за все становитиме $1,2-1,5 млрд, чого буде достатньо лише для виплат Газпрому за поставки газу. Але ніяк не для фіксації обмінного курсу на валютному ринку. В інтерв’ю американському виданню The Wall Street Journal міністр фінансів України Наталія Яресько заявила, що розраховує на перший транш кредиту МВФ у розмірі $3 млрд. Однак, це не переконало фінансових гравців у здатності уряду забезпечити зміцнення курсу в середньостроковій перспективі: котирування безпоставкових форвардів на курс гривні (NDF) на лютий становлять 20-21 грн. за долар.

У Нацбанку продовжують грати у гру під назвою «середньозважений курс», і встановлюють офіційний курс долара до гривні на рівні 15,77 грн. за долар. Що на 33% нижче реального курсу укладання угод. Таке свідоме маніпулювання офіційними курсом гривні необхідно підопічним Валерії Гонтаревої для балансування ситуації в банківському секторі – комбанки розраховують обов’язкові резерви і нормативи, використовуючи офіційне котирування НБУ. «Якщо застосувати реальний курс, то низці банків доведеться відмовити у рефінансуванні, а до багатьох – доведеться вводити тимчасову адміністрацію», – говорить голова правління УМВБ Анатолій Гулей.

Крім того, занижений офіційний курс клерки НБУ донедавна використовували для збагачення. Відразу кілька скарбників комбанків розповідали Forbes.ua про те, що участь у щоденному «індикативному» продажу $500 тисяч з резервів НБУ «коштувало» 8% від суми купленої валюти.

Також, банкіри розповіли Forbes про плани регулятора створити на ринку так званий «єдиний центр продажу валюти». «Майорить рішення зі створення єдиного центру продажу валюти через національний банк. Цю тему зараз активно обговорюють – начебто, НБУ зможе певним чином призначати курс через такий центр», – говорить банкір Павло Пащенко.

За його словами, такий центр не виключає створення схем, які дозволяють обходити нові обмеження. Хоча зараз більшість угод, які моделюють фіктивний імпорт, контролюються пост-фактум, вибірково, під час перевірок. А єдиний центр продажу валюти допоможе виявляти фіктивність.

Олександр Дубинський, Маргарита Ормоцадзе

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Куди йдуть гривня і долар?
Дивись також
Весь ринок:Валюта Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:НБУ
В Контексті Finance.ua