В поле зору Податкової потраплять більше підприємств - через вдосконалення контролю за трансферним ціноутворенням


В поле зору Податкової потраплять більше підприємств - через вдосконалення контролю за трансферним ціноутворенням

13 травня цього рокународні депутати підтримали в цілому закон №1260-VII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення трансфертного ціноутворення”. Таким чином великий бізнес хотіли утримати від виведення коштів з України та змусити сплачувати податки у прозорий спосіб.

Як загалом це працює?

Закон, прийнятий навесні, змушує великі транснаціональні компанії з оборотом від 50 млн грн на рік розкривати податковій службі всю групу пов’язаних осіб, які беруть участь в угоді, а не лише безпосередніх учасників. Крім того, обгрунтувати ціну, за якою послуги та товари були надані одними підприємствами іншим, і які входять до складу однієї транснаціональної компанії та розташовані в різних країнах (цей механізм часто використовується для виведення грошей закордон – підприємства просто створюють штучні грошові потоки). Також трансфертні ціни, які набагато нижче ринкових, використовують і для зниження податкового навантаження. За даними журналу The Economist, сьогодні на базі трансфертних цін здійснюється 30-50% світового експорту товарів і послуг, і за таким механізмом транснаціональні корпорації добиваються зниження податкового навантаження в середньому на 10-15%.

У разі порушення закону компанія ризикує отримати штраф у розмірі 5% від суми контрольованих операцій.

Загалом Державна фіскальна служба отримала більше 2500 звітів від підприємств за весь період, розповів начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення департаменту податкового та митного аудиту ДФС України Микола Мішин.

“Станом на 1 травня фактично 95% усіх платників здали звіти. Питання ще в тому як вони здали їх, в якій якості. Але більше 2400 звітів надійшли у Податкову. Після цього були перенесені терміни подачі звітів, що дало багатьом можливість внести коригування в свої звіти, переподати їх більш осмислено. Станом на 1 жовтня надійшло більше 2500 звітів за весь період. Нових платників не дуже і додалось. Але сильно змінилась загальна сума після внесення коригувань – мова йде про трильйони гривень. 5,6 трлн. грн. – це було лише за рахунок одного платника, банківської установи, яка порахувала рух коштів по усіх рахунках, тому сума зросла на 85%”, – розповів він.

Лідерами в зовнішньоекономічних операціях стали угоди з іноземними компаніями Греції, Швейцарії, Кіпру та Російської Федерації.

Немає меж для досконалості

На жорсткі правила трансфертного ціноутворення скаржаться не лише українські бізнесмени, але й підприємці з усього світу. Так, у дослідженні, проведеному компанією EY в 2013 році, 47% респондентів повідомили, що після перевірки податковим органом трансфертних операцій, у них утворився подвійний податковий тягар. У результаті коригування трансфертних цін 60% материнських компаній були нараховані пені. В дослідженні взяли участь компанії, які працюють в Бразилії, Росії, Індії, КНР або африканських країнах.

Зміни в українське законодавство планують прийняти найближчим часом, розповів Микола Мішин, вказавши на високу зацікавленість в цьому Міжнародного валютного фонду. Перш за все, “поріг” для компаній знизять – податківці будуть контролювати підприємства з річним валовим доходом більше 20 млн гривень (до цього – 50 млн. грн.) При цьому фіскальна служба не буде відстежувати дрібніші операції на суму 1 млн гривень.

Внесуть корективи і до кількості контрольованих операцій: до них тепер потраплять і операції за участю комісіонера-нерезидента.

“Якщо в операції, яка могла б вважатися контрольованою, з’являється посередник, який не вкладає активи, не несе ризики і є паперовою передавальною ланкою, то така операція визнається контрольованою”, – пояснив Мішин.

До пакету пропонованих змін доклали руку Світовий банк та МВФ. “Його до останнього моніторили, давали свої рекомендації, вчора я бачив шість останніх зауважень… І тепер він найбільш наближений до світових вимог і правил”, – додав експерт.

Найбільші тертя поки що викликає або подана підприємствами документація, або ж використані методи для встановлення трансфертних цін. Законопроект передбачає використання п’яти методів трансфертного ціноутворення, при цьому переважним є метод порівнянних ринкових цін – ПРЦ, пояснив керівник групи трансфертного ціноутворення KPMG в Україні Костянтин Карпушин. Якщо використовується який-небудь інший метод, підприємству-платникові необхідно обґрунтувати вибір методу і пояснити, чому порівнянних ринкових цін є непридатним в його випадку. І податкові органи можуть його не визнати.

Податківці теж не залишаються у боргу. “Нам один платник прислав документацію – на двох сторінках розписав, які в нього чудові та справедливі ціни, без жодних розрахунків. Хіба це документація?”, – розповів Микола Мішин.

Правки до закону власне і мають згладити нерівності, які проступили в перший рік запровадження трансфертного законодавства в Україні. Але ті, хто спостерігали не одне покоління українських реформ, розуміють – це лише початок, і не відомо, чи буде цьому кінець.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:Фіскальна служба
Рейтинг популярності матеріалу «В поле зору Податкової потраплять більше підприємств - через вдосконалення контролю за трансферним ціноутворенням» на Finance.ua - 2.5
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua