542
Розвинені країни радіють дешевій нафті
— Енергетика
Надлишок пропозиції може збільшити економіки від вуглеводнів і загальмувати розвиток альтернативної енергетики
Чим загрожує світовій економіці зниження цін на нафту? Відповідь залежить від причини цього зниження, і від того, як довго триватиме період дешевої нафти. В цілому, світова економіка виграє, але в бочці меду, як завжди, не обійшлося без ложки дьогтю. Найбільш важливі наслідки чекають країни, що експортують нафту. У числі найуразливіших економік – Росія, і, мабуть, багато країн з цього тільки порадіють. Але не все так просто. За словами Кирила Рогова з московського Інституту Гайдара, ця динаміка може призвести до ускладнень як в політичному, так і в економічному плані. З кінця червня і по даний час ціни на сиру нафту впали на 38%. Досить істотний спад. Але в період з весни 1985 і до кінця літа 1986 обвал був куди більш глибоким. Також на початку 1980-х ціни також швидко падали – ця нафтова криза передувала розвалу Радянського Союзу і була спровокована двома факторами: скорочення споживання енергоресурсів та збільшення обсягу видобутку, спровоковане двома «нафтовими шоками», а також поява великих видобувних країн, що не входять в ОПЕК (Мексика і Великобританія).
Цього разу ситуація багато в чому схожа, особливо в частині пропозиції. За даними Міжнародного енергетичного агентства, постачання нафти з країн, що не входять в ОПЕК, а також постачання скрапленого природного газу можуть зрости з 50.5 млн. барелів на день до 56.1 млн. В 2020 році. Частка виробників поза ОПЕК, таким чином, виросте з 58% до 60%. Більше 64% від загального обсягу приросту припадає на Північну Америку. За цією динамікою варто видобуток нетрадиційної нафти – так званої «нафти, що важко видобувається» в США і Канаді. Між тим, обсяг видобутку ОПЕК, в цілому, залишиться колишнім. Революційні технології в сфері видобутку нафти, що важко видобувається, вже призвели до радикальних змін на ринку. Обсяг видобутку рідких вуглеводнів в США виріс на 4 млн. барелів на день за останні чотири роки. За даними HSBC, цього року приріст складе 1.4 млн. барелів на день. Лівія також відновлює свої обсяги видобутку. І, нарешті, прогнози по рівню світового попиту несподівана економічна слабкість в Єврозоні, Японії та Китаї стали причиною зниження світового попиту приблизно на 0.5 млн. барелів на день в цьому році. Щоб зупинити падіння цін на нафту, ОПЕК повинен скоротити обсяг видобутку приблизно на 1 млн. барелів на день. Але картель, а точніше Саудівська Аравія, відмовилася робити це, що призвело до здешевлення цього енергоносія.
Чи продовжиться спадна динаміка, наскільки сильно може ще подешевшати нафта? Не беруся прогнозувати: еластичність цін зараз настільки низька, а маржа між попитом і пропозицією така тонка, що зараз дуже складно помилитися з припущеннями. Якщо Саудівська Аравія незабаром досягне своєї мети і підірве видобуток нафти, що важко видобувається, яка вимагає більш високі інвестиції та витрати, падіння цін виявиться тимчасовим. Більш того, багато хто сподівається на дешеву нафту, як на підмогу у відновленні економіки, яка, в свою чергу, поверне попит на нафту. Також в HSBC стверджують, що «за історичними мірками вільні потужності на світовому рівні залишаються вкрай низькими, і в основному вони сконцентровані в Саудівській Аравії». І все ж, країна ще може скоротити обсяги видобутку.
На даному етапі поки не ясно, чи маємо ми справу з довгостроковим структурним спадом цін. Але, припустимо, що ця динаміка буде розвиватися ще протягом деякого часу. Якими будуть наслідки? Їх шість. По-перше, зниження ціни на нафту на 40 доларів щорічно переводить 1.3 трлн. доларів (приблизно 2% від світового обсягу видобутку) від виробників споживачам. Значна сума. Якщо врахувати, що споживачі витрачають гроші охочіше і швидше виробників, це має стимулювати світовий попит. По-друге, падіння цін на енергоносії призведе до зниження вже і без того низької інфляції. Звідси випливають два несприятливих фактора: зниження інфляційних очікувань і загроза того, що центральний банк проігнорує загрозу зростаючої базової інфляції. В цілому, перший фактор на даному етапі небезпечніше. По-третє, зниження цін на енергоносії підвищить рентабельність галузей з високим енергоспоживанням. У той же час, воно знижує прибутки та інвестиції видобувних компаній. У секторі енергетики можуть початися банкрутства, в першу чергу, постраждають компанії з високою часткою позикових коштів. Наскільки сильно це позначиться на кредиторів – сказати складно.
По-четверте, дешева нафта веде до перерозподілу доходів від чистих експортерів на користь чистих імпортерів. В першу чергу виграють Єврозона, Японія, Китай та Індія. Штати зараз є чистим експортером. Однак найбільше дістанеться тим, хто покладається на нафту, як на основне джерело доходу. Це, в числі інших, Іран, Росія і Венесуела. По-п’яте, падіння цін на енергоносії призведе до зміни цін на активи. Валютні курси видобувних країн опиняться під тиском, і ця тенденція вже добре проглядається на прикладі курсу рубля. Акції компаній, що виграють від низьких цін на нафту, безпосередньо чи опосередковано, виростуть. Результатом може стати нова бульбашка на фондовому ринку.
І, нарешті, зниження цін може знову підсадити економіки на вуглеводневу голку, змусивши забути про альтернативні джерела. Можливо, країни зможуть підняти податок на нафту, або, принаймні, урізати безглузді субсидії на споживання. Будь-який розсудливий уряд повинен скористатися цією можливістю. На жаль, число таких урядів у сучасному світі прагне до нуля. Також поки не відомо, наскільки довго протримається цей період низьких цін. Проте в тій мірі, в якій вони є наслідком надлишку пропозиції, а не дефіциту попиту, світова економіка від цього тільки виграє.
За матеріалами The Financial Times
За матеріалами: forexpf.ru
Поділитися новиною
