ВіЕйБі Банк не захотіли
Уряд відмовився націоналізувати ВіЕйБі Банк – в нього введена тимчасова адміністрація. Тепер державі доведеться виплатити вкладникам цього банку понад 9 млрд грн. Учасники ринку вважають таке рішення правильним, тому що інакше відповідальність за діяльність неплатоспроможної установи все одно несли б платники податків.
Не вийшло
Олегу Бахматюку не вдалося переконати уряд у перевагах націоналізації належного йому проблемного ВіЕйБі Банку. Нацбанк повідомив про те, що постановою №733 він визнав ВіЕйБі Банк неплатоспроможним. Після цього Фонд гарантування вкладів фізосіб ввів в установу з 21 листопада тимчасову адміністрацію.
Тепер Фонду доведеться виплатити близько 500 тисячам вкладників цієї установи приблизно 9,2 млрд грн. Таку оцінку раніше висловлював голова правління ВіЕйБі Банку Денис Мальцев, коли розповідав про значну частку депозитів в установі, які не перевищують ліміт гарантованої суми в 200 тис. грн.
Історія проблем
Проблеми з поверненням депозитів у банку почалися ще навесні. Для їх вирішення ВіЕйБі Банк мав намір збільшити свій капітал на 7 млрд грн. Для цього була досягнута домовленість про залучення в якості інвестора бізнес-партнера Олега Бахматюка – він мав внести 2,5-3 млрд грн. Решту суми планувалося отримати у держави. Тому ВіЕйБі Банк звернувся з відповідною пропозицією до Мінфіну. «Повинна бути солідарна відповідальність – частину грошей вносить акціонер, а частину – держава», – заявив раніше пан Бахматюк. Однак Міністерство фінансів не схвалило цей план, в результаті банк опинився під керуванням тимчасового адміністратора, хоча націоналізація, на першому етапі, оцінювалася більш ніж в два рази дешевше, ніж виплати вкладникам.
Нацбанк працював з керівництвом та власниками ВіЕйБі Банку в пошуку шляхів поліпшення фінансового стану. Банк надав «План фінансового оздоровлення», який передбачає фінансову підтримку з боку акціонерів, проте пропозиції власників щодо збільшення капіталу виявилися недостатніми для підтримки його платоспроможності. У Нацбанку стверджують, що ВіЕйБі Банк не відповідає критеріям, які є підставою для участі держави в докапіталізації банку, затвердженим рішенням Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в статутному капіталі банків від 3 липня 2014 року.
«Крім того, світові стандарти рекапіталізації банків, які НБУ впроваджує в рамках програми Міжнародного валютного фонду, не передбачають участі держави в рекапіталізації у випадку надання банком значного обсягу кредитів економічно пов’язаним особам. Таким чином, акціонери ВіЕйБі Банку не надавали реальну фінансову підтримку банку, що призвело до подальшого погіршення фінансових показників його діяльності, порушення ним економічних нормативів і неможливості своєчасного виконання банком зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами», – йдеться в повідомленні НБУ. Зокрема, згідно зі «Звітом про дотримання економічних нормативів і лімітів відкритої валютної позиції», станом на 14 листопада відбулося зменшення розміру регулятивного капіталу банку до 1,511 млн грн при нормативному значенні не менше 120 млн грн. У Олега Бахматюка залишається другий банк – “Фінансова ініціатива”, який також кредитував його бізнес.
Питання грошей
Попередня підтримка з боку Нацбанку не дала ніякого результату. Близько місяця тому центробанк виділив ВіЕйБі Банку кредит рефінансування, сума якого не розголошується, який був спрямований на розрахунки з вкладниками. Однак грошей на всіх не вистачило і клієнти банку відновили мітинги – останній з них пройшов минулого тижня під стінами НБУ.
ФГВФО ще не підрахував точну суму, яку йому доведеться виплатити вкладникам ВіЕйБі Банку. Однак обсяг ресурсів у нього для цього не дуже великий – на 1 листопада його загальний обсяг коштів становив 10,868 млрд грн. Фонд має можливість отримати кредит у Нацбанку та Кабміну.
Рішення Нацбанку ввести в ВіЕйБі Банк тимчасову адміністрацію було прогнозованим, хоча і досить несподіваним, оскільки установа належить до числа великих. Регулятор неодноразово заявляв про те, що вкладникам системоутворюючих банків не варто перейматися, бо держава їх підтримає. Однак у законодавстві немає точного визначення системоутворюючих банків – їх на свій розсуд визначає сам НБУ.
Крайній захід
Учасники ринку згодні з небажанням уряду покладати відповідальність за помилки менеджменту проблемних банків на платників податків. «Програмою співробітництва з МВФ обумовлено, що основне навантаження по рекапіталізації банків має нести не держава, а акціонери. У тих випадках, де акціонери з тих чи інших причин не мають наміру вливати капітал у власний банк, потрібно, насамперед, з’ясувати причину такого небажання. Важливо також зрозуміти, чому цей банк виявився проблемним: чи не була обрана ним модель бізнесу занадто ризиковою, що не використовувався він для виведення коштів на споріднені підприємства? А потім вже можна з’ясовувати можливі варіанти вирішення проблеми, – каже старший радник Альфа-банку Роман Шпек. – Краще профінансувати Фонд гарантування вкладів фізосіб, ніж підтримувати життя вмираючих банків. Особливо, якщо вони вмирають через надмірне захоплення високоризиковими операціями».
Тому банкіри вважають, що входження держави в капітал приватних банків є крайнім заходом, особливо в поточній економічній ситуації. «Залучення держави для рекапіталізації банку має бути для власника банку досить малопривабливим варіантом, варіантом «останнього шансу», щоб він вдавався до нього лише в тих випадках, коли використані всі інші можливості залучення додаткового капіталу», – каже директор департаменту організації, стратегії і PR Кредобанку Роман Лепак.
Олена Губарь
За матеріалами: FinMaidan
Поділитися новиною