7880
Українці проїдають останнє
— Особисті фінанси
Невпевненість у майбутній ситості змінює споживчі стратегії українців. Побоюючись знецінення накопичень, все більше людей живуть сьогоднішнім днем
За словами провідного менеджера по роботі з клієнтами дослідницької компанії TNS в Україні Марини Костроміної, купівельне співтовариство сьогодні активно трансформується відразу з двох сторін – за психотипами покупців і за стратегіями їх споживання.
Заощадження збережуть в товарах
Матеріальне становище українських сімей міняється аж ніяк не в ліпшу сторону. Так, за результатами останньої хвилі MMI-Україна (щорічного дослідження компанії TNS) за останній рік, 44% респондентів прямо вказали на погіршення своєї фінансової ситуації. При цьому майже половина українців (48% респондентів) переконані, що зараз вкрай невдалий час, щоб робити будь-які заощадження.
Українці з доходом «середній плюс» втомилися від життя в постійному стресі. Обмеження на банківські послуги, подорожчання «купівельної корзини» на 30-50%, зростання цін на паливо і на проїзд, підвищення тарифів на комунальні послуги та перебої з їх наданням породили гострий страх втрати та знецінення грошей.
По суті, зараз представники середнього класу (тобто ті, хто мав хоч би якісь накопичення) активно проїдають запаси і закуповуються про запас. При цьому чверть українців (безтурботні й оптимісти, з доходом від 4 тис. грн. на одного члена сім’ї) не обтяжують себе пошуками дешевших продуктів і не стежать за своїми витратами. Вони купують речі, без яких можна було б обійтися, і різноманітні новинки техніки.
Частка негативно налаштованих споживачів (песимістів і розгублених) в 2014 році в сукупності зросла до критичних 72%. Об’єднує їх те, що і ті і інші твердо переконані: придбання продуктів про запас – найкращий спосіб економії. В іншому купівельні стратегії цих груп зараз істотно відрізняються.
Песимісти (з доходом менше 2,5 тис. грн. на одного члена сім’ї) гроші витрачають неохоче і намагаються себе не балувати. Розгублені (з доходом від 2,5 тис. грн. до 6 тис. грн.). На одного члена сім’ї), навпаки, часто ходять по магазинах, щоб підняти собі настрій, і купують українські продукти, щоб підтримати вітчизняних виробників.
Як зазначають в Kwendi Impact Studies, не бажаючи знижувати звичний рівень життя, люди частіше оптимізують витрати і міняють принципи вибору товарів замість скорочення обсягів споживання.
На перший план виходить турбота про близьких і бажання захистити свою сім’ю. Простий приклад – асортимент продуктів і товарів для дітей у споживчому кошику не змінився.
Це, до речі, одна з причин того, що роздрібний товарообіг в Україні по раніше продовжує зростати: з початку року він збільшився на більш ніж 13 мільярдів гривень (до 651 млрд. грн.).
Незважаючи на зростання витрат, передумов до можливого покращенню власного добробуту українці поки не бачать. 41% опитаних MMI-Україна взагалі не очікують цього в наступні дванадцять місяців. А 38% респондентів вважають, що може стати ще гірше.
Від чого відмовляються
На негатив в економіці і в гаманці наші співвітчизники реагують оперативно і винахідливо. По перше, змінилися обсяги здійснюваних закупівель. Споживачі створюють запаси поживних продуктів базової необхідності тривалого зберігання (крупи, консерви, бакалія).
Вибірково збільшують обсяги покупок категорій, які може очікувати значне подорожчання (побутова техніка, медикаменти, особиста гігієна, імпортні товари) і знижують споживання категорій, які до першої необхідності не відносяться (дорогий алкоголь, делікатеси, кондитерські вироби, побутова хімія).
По друге, оптимізація витрат спричинила перехід на альтернативні продукти (тренд – «готуємо вдома») і посприяла повній або частковій відмові від деяких категорій (ковбасних виробів, йогуртів, сирних десертів). А реалізація попередніх установок, заснованих на уявленні про здоровий спосіб життя, відбилася на зниженні споживання сигарет, алкоголю і м’яса.
В третє, зараз українці відмовляються від покупок певних категорій поза сезоном – цього літа свіжі фрукти і овочі багато українців закуповували в великій кількості для подальшого заморожування і консервації.
Крім того, колишня лояльність до торгових марок і брендів помітно знизилася. За гучне ім’я товару люди переплачувати не готові. Зміна різних ТМ і продуктів відбувається швидше і простіше.
Помінялося відношення і до самого роздробу. Одним з сьогоднішніх трендів можна сміливо назвати зміну і збільшення варіативності місць покупки. Приміром, багато людей готові відвідувати одразу кілька торгових місць для покупки різних товарних категорій (наприклад, йти за м’ясом, яйцями та молочними виробами не в супермаркет, а на ринок або в кіоск). А також витрачати час на пошуки кращих цін (придбання основного асортименту продтоварів на відкритих ринках до кінці дня, вибір акційних, уцінених пропозицій в торгових мережах).
В моду знову увійшов фірмовий роздріб в кіосках і ларьках. Там з ентузіазмом отоварюються сьогодні ті, хто ще вчора, проходили мимо. З’явилися і нові канали покупок, наприклад, продажу та обміни між членами однієї референтної групи в соцмережах або на спеціальних сайтах колективних покупок.
Світлана Попель
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
