997
Інформація про права на нерухомість до 2013 року виявиться поза публічним доступом - юристи
— Казна та Політика
Інформація про права на нерухомість в Україні, що виникли до 2013 року, може виявитися поза публічного доступу, передбаченого законом про кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб та публічних діячів, через особливості функціонування Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Таку думку висловив керівник практики нерухомості, радник практики злиттів і поглинань та корпоративного права юридичного бюро “Єгоров, Пугінській, Афанасьєв і партнери” (ЄПАП) Олег Бойчук.
При цьому він зазначив, що “це, скоріше, технічний момент, і те, чи зверне на нього увагу держава і виправить його, покаже, наскільки реальним в Україні є задеклароване на всіх рівнях бажання влади зробити систему більш прозорою”.
Крім того, юрист звернув увагу, що у відкритий доступ потрапляють виключно дані про титульного власника, тобто про те, на кого нерухомість зареєстрована, що дозволить реальним власникам уникати розголосу інформації, реєструючи об’єкти на інших осіб.
“Титульний власник – це не завжди реальний власник. Таким чином, ті, хто реєстрував нерухомість на родичів, друзів та інших осіб, яких прийнято називати“підставними”, прямого удару на собі не відчують. Хоча, звичайно, певний масив інформації для майбутніх розслідувань , в т.ч. журналістських, новий закон забезпечить”, – вважає Бойчук.
Юрист також попереджає, що “інформацією з реєстру ще потрібно правильно скористатися, перш за все, державним органам, покликаним контролювати дотримання антикорупційного, податкового законодавства”.
В свою чергу керівник практики трудового права, старший юрист практики злиттів і поглинань та корпоративного права ЕПАП Олександра Євстаф’єва зазначила, що розкриття інформації про кінцевих бенефіціаріїв зареєстрованих в Україні юридичних осіб вже кілька років потрібно при створенні нових компаній, однак закон про бенефіціарів поширив цю вимогу на вже існуючі компанії, які повинні будуть до 25 травня 2015 подати такі відомості державному реєстратору і надалі подавати їх при кожній зміні вигодоодержувача, незалежно від того, на якому рівні відбувається така зміна.
У той же час до деталізації підзаконними актами механізму реалізації цього нововведення залишається неясним, які саме документи необхідно подавати державному реєстратору для підтвердження інформації, що розкривається про бенефіціарії, а також як чинити, якщо з якої-небудь об’єктивної причини інформація про бенефіціарія недоступна, наприклад, у випадку зарубіжних компаній, що торгуються на біржі, трастів і т.і.
“На сьогоднішній день відкритим також залишається питання, як держава має намір контролювати повноту і достовірність наданої інформації про бенефіціарії. Адже не секрет, що зарубіжні корпоративні конструкції, особливо з присутністю офшорних юрисдикцій, значно обмежують можливість встановлення реального бенефіціара – принаймні, без офіційного підключення до даного процесу компетентних органів відповідної держави”, – уточнила юрист.
На думку експертів ЄПАП, в цілому “вагомого ефекту від нового закону можна очікувати лише разом з іншими діями держави в суміжних напрямках, а також у співпраці з відповідними державними структурами в інших юрисдикціях”.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
