1166
Систему ЖКГ Києва перекроять. Чи стане краще?
— Нерухомість
На початку жовтня депутати міськради проголосували за скорочення кількості комунальних підприємств, що займаються утриманням житлових будинків та прибудинкових територій в чотири рази. Таким чином рада має намір посилити ефективність управління майном та вдосконалити роботу комунальних підприємств. Окрім того, сюрприз приніс Закон України № 1198-VII, підписаний у червні Олександром Турчиновим.
Таємнича реформа
Киян не ставлять до відома про заплановану реформу ЖКГ, вважає Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних програм Громадської мережі ОПОРА.
“Є лише якась загальна інформація про те, що буде скорочуватися кількість ЖЕКів, буде створена одна керуюча компанія, де ЖЕКи будуть виступати як субпідрядники. Але хвилює більше те, що представники влади, які є сьогодні – це Дмитро Новицький (Дмитро Новицький, директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської державної адміністрації – ред.), перший заступник Петро Пантилеєв – це не нові люди. Вони давно в ЖКГ, давно в Києві і прекрасно розуміють проблеми міста, багатоквартирного житлового фонду. Але ми постійно від них чуємо одні й ті ж слова – “будинки комунальної власності”, “наші будинки”, тощо”, – розповіла Бойко. На її думку, таке позиціонування призводить до того, що кияни не сприймають багатоквартирні будинки як свою власність і відповідальність.
“В Україні давним-давно приватизовано більше 96% житлового фонду. І знайдуться лише одиниці багатоквартирних будинків у Києві, які дійсно перебувають у комунальній власності. Всі решта – це приватні будинки власників квартир і нежитлових приміщень. Відповідно, тягар утримання цього майна лежить на співвласниках. Але не лише відповідальність – але і повноваження, усі привілеї, які з цим пов’язані. В принципі, люди самі могли б здавати в оренду ці підвали і горища, побудувати щось чи обладнати платну стоянку на прибудинковій території, і таким чином заробляти гроші на енергозбереження свого будинку, модернізацію. Натомість ці кошти йдуть тим, хто знаходиться ближче до влади. Вони здаються в оренду, або продаються, що іще гірше. Людям не розповідають про ці можливості. Натомість влада знову популістично обіцяє “ми подбаємо про наші будинки”, – підсумувала експерт.
Крім того Бойко переконана, що власники повинні самі вибирати постачальника житлово-комунальних послуг.
“Якщо власник не може змінити виконавця послуг, який його не задовольняє, то про яке підвищення якості може йти мова? Монополісти – це завжди ризик. Монополістам завжди будуть нав’язувати правильних підрядників, наприклад, правильну компанію, яка вивозитиме сміття, тощо”, – зазначила експерт.
Водночас, минулого тижня заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Андрій Білоусов заявив, що у Верховній Раді вже зареєстровано низку законопроектів, прийняття яких дозволить мешканцям багатоповерхівок самим вибирати, хто обслуговуватиме їхній будинок: ЖЕК чи інша компанія.
Монополісти увійшли в будинки цілком законно
Натомість директор з правових питань ВАТ “Київенерго”, представник комісії ЖКГ Київради Ольга Ієвлєва розповіла, що підписаний влітку закон № 1198-VII “Про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення розрахунків за енергоносії)” дав можливість монополістам цілком законно постачати свої послуги в будинки, які утримуютсья на балансі в ЖЕКах.
“Скільки разів вже казали про цей закон 1198, який м’яко кажучи підштовхнув монополістів дуже швидко зайти в будинки та квартири. Він зробив певний бар’єр, згідно з яким виконавцем послуг по центральному опаленню та гарячій воді можуть бути лише теплопостачальні компанії. На території Києва їх близько дев’яти. Найбільша – це, звісно, Київенерго, яка продає 75-80% усієї гарячої води та тепла. Тому коли з’явився цей закон і ми його почали аналізувати, ми отримали легкий шок”, – розповіла Ієвлєва.
За її словами, зараз ті будинки, які на балансі в ЖЕКах і ними управляються, перейшли на прямі договори. “Так як цих будинків 6800, це приблизно 700 тис. жителів, зрозуміло, що з кожним із них заключити договір в такі терміни – це нереально. Ми пішли таким шляхом – взяли 630 правило і зробили форму договору за тими послугами, які надає компанія Київенерго. Ми заключили договори із ЖЕКами, аби узаконити нашу зону відповідальності і наше відношення у внутрішньодомових мережах. Ми виставили рахунки з липня на гарячу воду і з початку опалювального сезону будемо виставляти рахунки на опалення”, – пояснила вона. “І так як законом було передбачено, що договір з населенням – це договір приєднання, як тільки люди отримали рахунки і ніхто не відмовився від покупки послуг у нас, ми вважаємо цих людей своїми клієнтами”, – підсумувала експерт.
Складнішою була ситуація з об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків. “В Києві створено близько 2 тис. ОСББ із 10 тис. будинків. Це трохи більше, ніж по Україні, але все одно цього недостатньо. Я вважаю, що реформу в галузі потрібно давно проводити. Але із них лише 96 чітко розуміють, як керувати будинком. Вони прийшли і прямим текстом сказали: “Ми вас дуже любимо і поважаємо, але у нас свої мережі, ми туди вклали багато грошей, ви нам у квартирах не потрібні”. Ми їм поаплодували за те, що ці люди дійсно вміють читати закони”, – зазначила Ієвлєва.
Експерт іще раз підкреслила, що погоджується із необхідністю змін в існуючій системі ЖКГ, але для цього треба піднімати рівень обізнаності та інформованості громадян у цій сфері.
Однією із проблем експерти називають те, що закони зімнюються швидше, ніж громадяни встигають їх прочитати. Тому хто в цій ситуації крайній – необізнані українці чи мінливі законодавці?
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
