528
По хабарникам вдаримо... бюрократією
— Казна та Політика
УСІХ — НА ОБЛІК!
Широко розрекламована урядом податкова реформа передбачає створення чергового «монстра» — Центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ) у сфері охорони економічної безпеки держави. Про це свідчить урядовий законопроект № 4449а «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями». Поки що даний документ «прописано» у профільному парламентському комітеті (з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності).
Найголовніші завдання нового органу — запобігання вчиненню економічних правопорушень; боротьба з економічними правопорушеннями для захисту інтересів держави, територіальних громад, суб’єктів господарювання та громадян. Крім того, ЦОВВ покликаний нейтралізувати негативні соціальні процеси та явища (які породжують економічні злочини); забезпечувати відшкодування завданої шкоди державі, фізичним та юридичним особам; протидіяти відмиванню «брудних грошей» та незаконному виведенню коштів за кордон.
За задумом уряду, ЦОВВ отримає функції податкового та митного контролю; здійснюватиме оперативно-розшукову діяльність і досудове розслідування. Тобто в одних руках хочуть сконцентрувати різні правоохоронні функції. Але це ще не все. Як показує детальний аналіз проекту закону (п. 10 ст. 9), новий орган отримає мегаповноваження на кшталт КГБ СССР: отримає доступ як користувач до інформаційних систем державних органів, а також буде вести «оперативний облік в обсязі і порядку, що визначається завданнями, покладеними на центральний орган виконавчої влади у сфері охорони економічної безпеки держави». Який це «облік» і як його будуть вести, ніде не написано.
«ДУЖЕ ПРИЄМНО — ЦАР»
Який має бути штат ЦОВВ, теж невідомо. Згідно зі ст. 10 законопроекту, кількісний склад співробітників цього органу «визначається Кабінетом Міністрів України за поданням голови Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони економічної безпеки держави в межах видатків, передбачених на утримання Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони економічної безпеки держави». Чому таке туманне формулювання? Чи не свідчить воно про спробу створити ще один бюрократичний апарат, чисельність якого може перевищити кількісний склад відповідних правоохоронних відомств?
Доволі дивним є і четвертий пункт зазначеної (10-ї) статті: «Організаційну структуру Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони економічної безпеки держави затверджує голова Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони економічної безпеки держави за погодженням з Кабінетом Міністрів України». А де ж парламентський контроль над силовою структурою? Де роль Президента як Верховного Головнокомандувача? А в статті 11-й проекту зазначено: «Керівництво Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони економічної безпеки держави здійснює його голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням прем’єр-міністра України». Тобто керівника ЦОВВ повинні затвердити саме з подачі голови Кабміну, тобто йдеться про стовідсоткову «людину-прем’єра», яка контролюватиме всі фінансові потоки в державі. Принагідно зазначимо, що така особа може бути правою рукою прем’єра небагато-немало — аж 12 років: голова ЦОВВ призначається строком на шість років і може обіймати цю посаду два строки поспіль.
ЩЕ ОДНЕ «ДОСЯГНЕННЯ» УРЯДОВОГО ДОКУМЕНТА
За статтею 12 проекту, на службу до ЦОВВ приймають громадян, які здатні за своїми якостями (професійними, моральними, освітніми) і станом здоров’я ефективно виконувати завдання у сфері охорони економічної безпеки держави. Прийняття на роботу таких співробітників здійснюється згідно із законодавством про державну службу та працю, а також із урахуванням вимог, визначених Законом «Про засади запобігання і протидії корупції».
Кандидати на роботу в ЦОВВ повинні бути чистими як сльоза дитини: у них не може бути не лише непогашеної судимості, а й навіть (увага!) адміністративного стягнення «за вчинення корупційного правопорушення». З юридичної точки зору, така вимога виглядає абсурдною й дотепною: де ж таке бачено, щоб особу, яку звинувачують у хабарництві, притягували до якогось адмінштрафу, а не до кримінальної відповідальності?
Ще одне «досягнення» урядового документа — для підготовки кадрів ЦОВВ «можуть створювати відповідні навчальні заклади» (ст. 13 проекту). Цікаво б дізнатися: яка ж доля чекатиме на профільні вузи (наприклад, МВС та СБУ), де готують саме таких фахівців? Їх розформують чи передадуть новоспеченому закладу урядового «монстра»? Також незрозумілою є стаття 14 проекту: ЦОВВ «має адміністративні приміщення та інші споруди, об’єкти охорони здоров’я, навчального, науково-дослідного, господарського та соціально-культурного призначення, відомчий житловий фонд…» Незрозуміло, звідки новий орган все це «має»? Чиїм коштом? Часом не завдяки «братському розподілу» приміщень інших правоохоронних органів? Потурбувалися панове урядовці і про безпеку співробітників ЦОВВ (ст. 16): «…у складі Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони економічної безпеки держави діє спеціальний підрозділ фізичного захисту» (його повноваження та обов’язки передбачено Законом «Про міліцію»).
У своєму «дітищі» Кабінет Міністрів ніби взагалі забув про існування Верховної Ради. Так, у статті 23 проекту йдеться: «Контроль за діяльністю Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони економічної безпеки держави здійснює Кабінет Міністрів України та інші державні органи у порядку, визначеному законодавством України». Далі згадують так званий громадський контроль, який має уособлювати Громадська рада: вона може діяти «на підставі положення, яке затверджується наказом голови ЦОВВ» (тобто йдеться про «кишенькових контролерів», котрі повністю залежатимуть від керівництва силового органу).
Ядром нового органу мають стати митарі в погонах, які поки що у складі Державної фіскальної служби. На цьому наголошує міністр юстиції Павло Петренко (у своїй пояснювальній записці до проекту): «Податкова міліція, на базі якої пропонують утворити Центральний орган виконавчої влади, що створений для охорони економічної безпеки держави, є найбільш підготовленим підрозділом, який може працювати за такою моделлю відновлення порушених прав. Адже саме податкова міліція першою почала працювати за новими підходами, запровадженими для злочинів у сфері оподаткування, коли особу, яка повністю відшкодувала завдані нею збитки (тобто відновила порушене нею право держави) і сплатила нараховані штрафні санкції (тобто була притягнута до фінансової відповідальності), звільняють від інших видів покарання».
Проте з такою позицією не погоджується головне науково-експертне управління Верховної Ради: «Назва законопроекту не відповідає його змісту. Адже у ньому фактично визначаються не основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями, а правовий статус Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони економічної безпеки держави, правові та соціальні гарантії його співробітників, службовців та працівників, а також механізм контролю та нагляду за вказаним ЦОВВ. За загальним правилом завданням законів України є регулювання суспільних відносин, а не утворення тих чи інших органів виконавчої влади. Відтак питання створення таких органів мають вирішуватися згідно з Конституцією, а не шляхом ухвалення відповідного закону. При цьому слід врахувати правову позицію Конституційного Суду, який у пункті 2 мотивувальної частини свого рішення № 2-рп/99 від 2 березня 1999 року зазначив: законами можуть регулюватися питання, «вирішення яких, згідно з Конституцією України, не належить до повноважень інших органів державної влади».
Невже таке об’єднання сприятиме об’єктивній і неупередженій діяльності на всіх стадіях виявлення і розслідування кримінальних правопорушень? Насправді все може відбуватися з точністю до навпаки: необґрунтоване надання мегаповноважень в одні руки «пахне» високими корупційними ризиками…
Валентин Ковальський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
