Боротьба з корупцією і бюрократією на ринку землі поки не дала результатів — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Боротьба з корупцією і бюрократією на ринку землі поки не дала результатів

Казна та Політика
394
Віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман взявся за земельну реформу. Всупереч його прогнозами, 15 жовтня торги, на яких вперше планувалося реалізовувати землі для комерційних цілей, видаливши корупційну складову, так і не відбулися. «Тепер колишній Держкомзем (нині Державне агентство земельних ресурсів. -«Капітал») входить до мого підпорядкування. З середини жовтня всі землі (комерційні ділянки), які є сьогодні в Україні, будуть продаватися виключно через аукціони. Адже сьогодні це дуже великий корупційний фактор, і його треба знищити», – заявив віце-прем’єр на початку місяця в інтерв’ю одному з телеканалів. Гройсман уточнив, що продаж землі сьогодні пов’язаний з хабарництвом і кумівством, ціна на ділянки формується несправедливо, тому він має намір перевірити і переглянути механізм продажу земель.
Інші ініціативи
Віце-прем’єр також пообіцяв зробити Земельний кадастр публічним, що має зняти питання щодо реєстрації та земель сільськогосподарського призначення. «Ми досить серйозно наповнимо земельний кадастр і відкриємо його, щоб всі бачили: земля, хто нею володіє, як використовується. Це теж принципово важливо для прозорості використання земельного ресурсу, який завжди був корупційним », – уклав він.
Крім цього, віце-прем’єр міністр має намір розширити повноваження органів місцевого самоврядування – сільських, селищних, міських рад – за розпорядженням ними земельними ділянками, в тому числі за межами населених пунктів. Відповідний законопроект вже розробляється Міністерством регіонального розвитку та житлово-комунального господарства. На думку авторів документа, ця ініціатива дозволить органам місцевого самоврядування самостійно враховувати місцеві особливості здійснення контролю за використанням та охороною земель.
Як землі продають
Експерти позитивно оцінили ініціативи Гройсмана. Органи місцевого самоуправління, які розпоряджаються землею, дуже часто приховують, де є вільні землі і для кого притримують земельну ділянку, нарікає провідний аналітик консалтингової компанії SV Development Сергій Костецький. Тому відкриття Земельного кадастру позитивно позначиться на ринку.
Боротьба з корупцією і бюрократією на ринку землі поки не дала результатів
Проблема земельних торгів – це окреме питання. Порядок їх проведення був врегульований ще в 2012, коли був прийнятий новий Земельний кодекс. Механізм проведення торгів досить простий. «В процесі підготовки лотів до продажу потрібно визначити виконавця земельних торгів, вибрати виконавця робіт із землеустрою та оцінки землі. Зробити це потрібно не пізніше 30 днів до закінчення строку прийняття конкурсної документації», – сказано в офіційній відповіді Держземагентства на запит видання.
Саме тому торги, які повинні були поламати корупційні схеми, що не відбулися (Гройсман анонсував їх проведення 6 серпня). Згідно з інформацією на сайті Держземагентства, зараз на торги зареєстровано 2045 лотів, з яких підготовлено 88 державних земділянок сільськогосподарського призначення.
Безкоштовна альтернатива
Побороти корупцію на земельному ринку Гройсману буде нелегко, запевняють опитані «Капіталом» експерти. Одна з причин – приватизація. Відповідно до Земельного кодексу, деякі наділи заборонено реалізовувати через торги. Наприклад, дачні ділянки з наявними на них будівлями, зелені зони, землі релігійних організацій та ін., всього близько 20 винятків.
Ці ділянки міняють власників через різні схеми, наприклад через договори дарування або приватизацію. «Найчастіше механізм безкоштовної приватизації використовують як лазівку для переоформлення цільового призначення ділянки та оформлення права власності на нього», – говорить Костецький. З ним погоджується президент асоціації «Земельний союз України» Андрій Кошиль: «Кожен з нас має право на безкоштовну приватизацію земділянок. Але якби всі захотіли реалізувати це право, для цього не вистачило б території України. Безкоштовна приватизація земель – інструмент тіньового перерозподілу земельних ресурсів».
Боротьба з корупцією і бюрократією на ринку землі поки не дала результатів
Як приклад експерт навів виділення за Кільцевою дорогою біля Києва 370 га земель державного сільськогосподарського підприємства вартістю понад 1 млрд грн. Але назвати компанію він відмовився. Поки механізм приватизації працює в існуючому форматі, в проведенні аукціонів не зацікавлені ні покупці, ні продавці, вказують експерти.
Особливості торгів
Теоретично земельні торги повинні допомогти визначити ринкову вартість ділянки. Але на практиці це не так. Президент Асоціації професійних керуючих нерухомістю Анатолій Топал розповідає, що ділянки вартістю $10 тис. За сотку продавали на торгах за $500 за сотку.
Відповідно до Земельного кодексу, вартість лота оцінюється виходячи з нормативної грошової оцінки землі, яка визначається Держземагентством на початку кожного календарного року залежно від розташування ділянки та характеристики ґрунту. Реальна ж ціна ділянки може враховувати і ряд інших факторів: логістику, сусідство, інфраструктуру.
Правда, далеко не кожен може придбати настільки дешеві наділи: багатьох учасників до аукціону не допускають з формальних причин. «Можна зробити за прикладом Міністерства юстиції електронний реєстр замовлень на оцінку. Тобто влаштовувати конкурс між оцінювачами. Це дозволило б мінімізувати витрати на ці послуги і дозволило б встановити реальну ціну», – вважає керівник Асоціації фахівців банківської оцінки України Сергій Фролов. Він упевнений, що встановленню прозорих правил допомогло б повне переведення торгів в електронну площину.
Боротьба з корупцією і бюрократією на ринку землі поки не дала результатів
Досвід організації подібних аукціонів у чиновників є, але в іншій сфері. Цього року Міністерство юстиції розпочало реалізовувати на електронних торгах арештоване майно. Але, зауважують в Держземагентстві, згідно з чинним законодавством землю не можна продавати на електронних торгах. Крім того, впровадження таких торгів передбачає витрати на розробку програмного забезпечення в сумі близько 0,5 млн грн.
Кошиль говорить, що фінансування торгів в держбюджеті не передбачено, хоча згідно з законодавством їх проведення має оплачувати Держземагентство. Насправді земельні торги здійснюються за рахунок учасників ринку.
Тільки 10% аграріїв безперешкодно оформляють податкові пільги
90% аграріїв насилу домагаються податкових пільг. Причина – складності при оформленні прав на оренду землі. «У системі реєстрації прав оренди земель сільгосппризначення корупційна компонента була присутня завжди. Для цього свідомо прописувалися недосконалі механізми реєстрації. Зараз реєстраційна служба намагається прискорити цей процес за рахунок адміністративних процедур, але без законодавчих змін такі кроки малоефективні», – говорить генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа.
Влада почула аграріїв і вже зареєструвала у Верховній Раді два законопроекти, які дозволять усунути ці проблеми. Перший документ розробили Олег Шаблатович (Партія регіонів), Олег Кулініч (група «Економічний розвиток») і глава Української аграрної асоціації Володимир Макар. Їх проект закону пропонує розглядати продукцію, вирощену на землях, які знаходяться в обробці сільськогосподарських підприємств і товаровиробників, як власну незалежно від стану державної реєстрації відповідних договорів. Згідно з чинним законодавством, аграрії не можуть переходити на спеціальний режим щодо пільгового оподаткування навіть за наявності всіх документів доти, поки Державна реєстраційна служба не зареєструє право оренди земель.
Другий документ, підготовлений Держземагентством, передбачає збільшення мінімального терміну оренди сільськогосподарських земель для аграріїв в два рази – до 10 років. «Це дозволить впевнено працювати в Україні, не економити на ресурсах, якісно удобрювати землі, не боячись, що вони завтра можуть дістатися комусь іншому, бо в тебе закінчується оренда», – визнає глава ради директорів агрохолдингу KSG Agro Cергій Касьянов.
Постійне – кожні три-п’ять років – переоформлення прав оренди, відзначає Лапа, тільки додає турбот аграріям, які замість того, щоб вести польові роботи або готуватися, змушені займатися бюрократією. Більше 60% договорів оренди зараз, за даними Госземагентсва, укладені на строк до п’яти років. Цей же документ, в разі його прийняття, встановлює чинний мораторій на продаж земель сільгосппризначення як постійно діючу норму. Нагадаємо, мораторій неодноразово намагалися скасувати, але більшість законотворців не підтримували цю ініціативу, тому що існуюче законодавство поки не готове для цього. Торік дію мораторію продовжили до січня 2015 р.
Марія Бровінська
За матеріалами:
Капітал
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас