1597
Поверніть наші гроші
— Кредит&Депозит
Питання проблемних кредитів в Україні намагаються вирішити вже років шість. Польщі для цього треба було всього три роки
Вітчизняну банківську систему розхитує не лише значна девальвація національної валюти і відтік депозитів, але й поступово наростаючі проблеми через проблемні кредити.
На 1 вересня кредитний портфель українських банків перевищив 1 трильйон гривень, в тому числі прострочення – 104,7 млрд. грн.
Точка неповернення
Учасники ринку визнають, що навіть такі величезні суми не відображають того, що відбувається з кредитним портфелем насправді. «До проблемних можна сміливо відносити не менше третини всіх виданих банками коштів. Фінустанови традиційно не поспішають негативно класифікувати активи, лонгуються прострочені позики, вводять кредитні канікули, реструктуризують, – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. – Робота в цьому напрямку ведеться постійно, але дати результати вона може лише через якийсь час. І то за умови стабілізації ситуації в країні. По суті, скорочення частки проблемних кредитів вже зараз є пріоритетним завданням банківської системи. Паралельно з відтоком вкладів ріст невиплат з’їдає ліквідність. Але якщо з депозитами можна працювати простими і зрозумілими механізмами, нехай їх ефективність зараз і невисока, то проблемним кредитом потрібно займатися деколи не один рік».
У банків вже є досвід роботи з такими боргами. У 2009-2010 роках вони несли значні втрати з цієї ж причини, однак практично всі з тих, що вижили установ сформували резерви під такі портфелі. В результаті банки зазнали серйозних збитків, однак встояли. Але для цього необхідні кошти акціонерів. Так, по результатом стрес-тесту системи банки і так потребують значної докапіталізації, зрозуміло, що далеко не всі власники зможуть її здійснити.
Борги війни
За останні кілька місяців головною проблемою банків став східний регіон. Через конфлікт там зупинена більша частина виробництва і бізнесу, і ці підприємства не можуть повністю або частково погашати кредити. «Військові дії руйнують економіку. А адже в цьому регіоні зосереджено 10% ВВП України і 15% промислового виробництва», – нарікає голова правління НБУ Валерія Гонтарєва. Банки дійсно піддаються значним ризикам в зоні АТО. За даними НБУ, на 1 серпня в Донецькій області корпоративний кредитний портфель становив 44,075 млрд. грн, в Луганській -. 4,956 млрд. грн, а роздрібний – 14,25 і 4,17млрд. грн. відповідно.
Як правило, поки банки надають позичальникам в зоні АТО кредитні канікули або переглядають ставку в бік зниження. Однак цього для вирішення проблеми далеко недостатньо, тому що ситуація в регіоні не стабілізується і виплати відповідно не починаються. «Справедливо, що управляти проблемою через поголовні канікули не кращий метод: частина позичальників може платити, так як переселилися із зони АТО, частина отримують доходи в цій зоні. З часом відновляться доходи, а до цього моменту потрібно вибудовувати і підтримувати комунікацію з клієнтом, навіть тимчасово не отримуючи від нього повернення», – говорить директор з управління ризиками Альфа-Банку Михайло Кузьмін.
Уже кілька банків визнали, що не можуть повною мірою виконати зобов’язання перед вкладниками через те, що позичальники в східних областях не розраховуються за боргами. «З кредитною заборгованістю, сформованою в зоні АТО, можна пробувати поступати по різному. Багато що залежить від того, який статус в підсумку знайдуть ці території. Якщо ситуація стабілізується на позиціях, скажімо, 2015 року, з цими портфелями банки будуть працювати, як і з усіма іншими. Якщо території будуть мати якийсь умовно незалежний або виділений статус, ймовірно, будуть робитися спроби продажу портфелів якимось локальним гравцям. Але в будь-якому випадку потенціал зворотності цих кредитів дуже невеликий. З часом більшу частину з них доведеться списати», – пояснює Невмержицький.
Державні пасьянси
В Україні існує санаційний банк, який має працювати з проблемними активами інших установ. Цей статус має Родовід Банк, однак він так і не почав функціонувати повноцінно. Крім того, в парламенті замислилися про точкове вирішення проблем саме в східних областях. Для цього депутат Іван Фурсін запропонував створити державний банк «Відродження», який повинен почати роботу з безповоротними кредитами інших установ саме в цьому регіоні. Однак і цей проект виглядає як дуже віддалена перспектива, оскільки законопроект не прийнятий навіть у першому читанні.
Учасники ринку вважають, що ідея запуску санаційного банку має ряд нюансів. «Проблему кредитів в Україні намагаються вирішити вже років шість. У Польщі свого часу це питання закрили іншим способом: з 1993-го по 1996 рік у країні діяв спеціальний закон, що спрощує мирові угоди і списання по кредитах. У цьому процесі брали участь і банки, і держава, і інші кредитори. За період дії документа практично були врегульовані проблеми, зумовлені кризою початку 90-х років, а на суму списань по таким кредитам були випущені спеціальні облігації. Все це істотно оздоровило польський банківський сектор, – каже заступник голови правління Кредобанку Гжегож Шатковський. – Звичайно, в Україні можна створити банк поганих активів, але перш за все потрібно чітко розуміти, кому дістанеться його капітал і все з ним пов’язане».
Тому банкіри сподіваються, що проблему вирішать за допомогою ринкових механізмів. «Більш правильним було б створити умови для формування ліквідного ринку поганих активів, де велика кількість колекторських компаній конкурували б за портфелі проблемної заборгованості. У такому випадку банки отримали б адекватну оцінку вартості цих активів, а держава не витратила б бюджетні гроші на викуп боргів із сумнівною можливістю їх повернення», – вважає директор з маркетингових пропозицій Фідобанка Володимир Буданов.
Олена Губар
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
