Дрібним не місце — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Дрібним не місце

Фондовий ринок
733
НБУ приступив до реалізації одного з положень Стратегії розвитку банківської системи до 2020 року – розробці механізмів об’єднання установ, що належать різним власникам. Зараз злиття банків відбувається виключно в рамках однієї фінансової групи. Щоб активізувати цей процес, необхідно дозволити об’єднувати банки виходячи з їх ринкової вартості і додатково захистити права акціонерів.
Назустріч M&A
Центробанк хоче спростити процес злиття та об’єднання банків. «У НБУ ми вже підготували пропозиції по спрощенню процесів банківських злиттів. Йдеться про внесення змін до багатьох законодавчих і нормативних документів, ці пропозиції розроблені з урахуванням міжнародного досвіду та досвіду останніх банківських злиттів в Україні, – розповів директор департаменту стратегії та реформування банківської системи НБУ Владислав Рашкован. – Ми розглядаємо угоди M & A як один з інструментів оздоровлення банківської системи, тому й хочемо зробити цей процес простіше і максимально відповідним міжнародній практиці».
Наріжним каменем угод M & A є питання оцінки банків, що об’єднуються. «Відповідно до закону про акціонерні товариства, статутний капітал банків об’єднується за номінальною вартістю, а не за справедливою ринковою. Тому злиття двох незалежних кредитних установ зараз дуже складно організувати на комерційних засадах», – пояснює партнер юридичної фірми Aequo Юлія Кирпа.
З 2007 року найбільш відомі об’єднання – це злиття ВТБ Банку і банку «Мрія», СЕБ Банку та Факторіал-Банку, Сведбанку і Сведбанку Інвест, ПУМБ та Донгорбанку, Креді Агріколь Банку і КІБ Креді Агріколь Банк, Фідобанка і Фідокомбанка, Унікредит Банку і Укрсоцбанку. «Але в останні роки в Україні не було жодного злиття банків, які належали б різним акціонерам. Все злиття фактично представляли собою внутрішньогрупові реорганізації: коли один власник об’єднував активи під дахом одного банку. Але навіть ці процеси операційно проходили досить довго через юридичну тяганину» – відзначає Владислав Рашкован. За шляху приєднання активів пішов і Микола Лагун: кредитні портфелі придбаних Кредитпромбанку, Омега Банку (раніше – Сведбанк) і Астра Банку були переведені в Дельта Банку. Астра Банк в жовтні був виставлений на продаж.
Нацбанк взявся за ідею
Спрощення процесу злиттів банків сприятиме оздоровленню фінансової системи, оскільки потреба банків в капіталі буде тільки рости. По-перше, після проведення стрес-тестів багатьом учасникам ринку доведеться докапіталізуватися. По-друге, банки зобов’язані протягом 10 років збільшити мінімальний статутний капітал з 120 млн грн до 500 млн грн.
«Іноземні інвестори поки не хочуть вкладати гроші в підтримку і розвиток банківського бізнесу в Україні. А в наших акціонерів немає коштів, і вони не можуть їх залучити ні в Україні, ні на зовнішніх ринках. Навіть ті, у яких є необхідні суми, не готові їх вкладати в банківський сектор. Зараз ми ведемо два проекти в сфері злиття банків (у рамках однієї фінансової групи – Ред.) і раз на півроку отримуємо запит на таку послугу», – розповідає Юлія Кирпа.
Не ціною єдиною
За словами Владислава Рашкована, використання ринкового коефіцієнта при конвертації акцій – не єдине спірне питання, яке заважає реальній консолідації банків, хоча і дуже важливе, так як знищує економічні стимули для учасників процесу злиття. «Процес злиття банків, який в Україні, як правило, відбувається через приєднання однієї кредитної установи до іншої, занадто забюрократизований. До того ж ця процедура досить сильно розтягнута в часі: від моменту прийняття рішення про злиття до ліквідації юрособи, яка була приєднана, може пройти більше року», – розповідає менеджер НБУ.
Особливу увагу варто приділити захисту прав акціонерів. Наприклад, зараз рішення про злиття банків може бути заблоковане міноритаріями однієї з установ. А власники приєднаного банку фактично не є акціонерами об’єднаної установи до моменту ліквідації «пустушки» від приєднаного банку. Ці проблеми також треба вирішувати.
Недосконалість українського законодавства призвела до того, що частина угод по злиттю банків так і не відбулася. Наприклад, в 2007 році обговорювалася можливість злиття банку «Хрещатик», Індустріалбанку та Експрес-Банку. «Проте власники не знайшли варіант, який би всіх влаштував», – говорить голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук.
Утім, експерти впевнені, що тільки факт внесення змін до законодавства не стане каталізатором укрупнення банківської системи. «Збільшення капіталу повинно відбутися протягом 10 років. Навряд чи зараз власники банків почнуть вести переговори про злиття. За 10 років багато чого може змінитися, тому не виключено, що для докапіталізації гроші все ж з’являться, і кожен власник зможе самостійно розвивати свій банк», – вважає аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків.
Віктор Руденко
За матеріалами:
FinMaidan
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас