1407
Як досягнути курсової стабільності в Україні - 3 ідеї для реалізації
— Валюта
Курс гривня-долар росте, як на дріжжах. І адміністративні обмеження, якими Національний банк намагається привести його до тями, залишають ситуацію без змін. Якими засобами можна доcягнути курсової стабільності за такої ситуації, коли здається, що пора переходити від дрібних адмінкроків до “важкої артилерії”?
Повернутись до фіксованого курсу
Україна зарано перейшла до вільного курсоутворення, переконаний екс-заступник голови Національного банку Сергій Яременко. Різкий перехід до вільного курсоутворення виявився згубним для економіки в цілому.
“Той процес, який сьогодні відбувається з курсовою політикою НБУ, привів до того положення, яке по суті змушує нас відкотитися назад, до тих позицій, які було у нас до лютого. Для того, аби потім поступово відпускати і формувати той ринок, ті стосунки на ринку продажу та покупки валюти, які будуть складатися на зовсім інших принципах і мусять формуватися в цей час. Тому попереду іще більш жорсткі дії, ніж вже запроваджені”, – вважає він.
“Я стою на твердому переконанні, що та політика, яку вибрав центральний банк, нічого спільного з економічним зростанням та стабілізацією валютного курсу не має”, – додав Яременко.
“Оскільки у нас курс оголошений плаваючим, тому ніхто не бачить і не обіцяє, коли він зупиниться. Така вакханалія на ринку закінчилась тим, що центральний банк просто оголошував цифри, на яких, йому здавалося, можна зупинитися. Але сам ринок не зупинявся. Тому треба дійти висновку, що плаваючий курс як такий не можливий в силу устрою Міжбанківського ринку в Україні в цілому, що він неприйнятний для такої економіки, як Україна, і тим більше в кризовий час”, – підсумував він. Інакше і ринок, і населення залишаться у підвішеному стані, що не додасть стабільності курсу.
“Якщо не визнати цього – ми залишаємось на теоретичних засадах, що у нас плаваючий курс, і застосовуємо ті механізми, які необхідні для регульованого, фіксованого чи іншого курсу. Таким чином, немає ясності і вся економіка, і населення залишаються в такому стані. Крім того, ми абсолютно не приділяємо уваги величезному недоліку нашого декрету про валютне регулювання. А це має викликати іще непопулярні міри, мається на увазі вільна покупка населенням валюти. Це може поставити усе населення у валютну позицію по відношенню до Національного банку. Тобто, населення позбувається гривні, переходить у валюту”, – зазначив Яременко. І така ситуація неприйнятна, підкреслив він.
В НБУ вважають, що роблять усе правильно
Проте з переходом до фіксованого курсу не погоджуються в НБУ. Аргументи – залізні, оскільки фіксація курсу в прямому сенсі поїдає золотовалютні резерви країни.
“За останні два роки попереднє керівництво НБУ протягом 2011-2013 років витратило на підтримку стабільного курсу 8 грн./$ 22 млрд. дол. валютних резервів. З яких 4 млрд. було потрачено тільки за січень-лютий цього року”, – розповіла глава Національного банку України Валерія Гонтарева.
“Цим самим були створені дисбаланси в економіці. Тому про те, що має бути ринковий курс, а не фіксований, не викликає сумнівів. Тому пройшла та девальвація, яку ви бачили. У липні торговельний баланс, платіжний баланс та рахунок поточних операцій вже були збалансовані. Тобто, якби ситуація в економіці була більш-менш стабільною, то курс 11,70 був тим індикатором, на який ми вийшли б, компенсуючи усі дисбаланси, які були створені”, – переконує глава центробанку. До того ж, на її думку утримування курсу на рівні 8 грн./$ нічого не дало для зростання економіки.
“Після того, як економіка в 2009 році впала на 15%, на початку цього року реальний ВВП нашої крани досі не досягнув рівня, який у нас був у 2008 році. Тобто, глобально країна знаходилась у рецесії всі 6 років. На сьогоднішній день прогноз Національного банку по зростанню ВВП – це -8,3%. Консенсус світових фахівців каже, що це може бути -9-10%. Тому казати про те, що стабільний курс, на який було потрачено велику кількість валютних резервів, тоді як вони опустились до рівня, який навіть не покриває місячний імпорт, казати про те, що це призвело нас до зростання економіки – очевидно, що це не так”, – підсумувала Гонтарева. Глава НБУ схиляється до використання тих інструментів, які були визначені у спільному з МВФ меморандумі – гнучкого курсу та інфляційного таргетування.
“Ми усі маємо розуміти, що інфляційне таргетування має нас привести до низьких відсоткових ставок та контрольованої інфляції. Саме за це Національний банк і відповідає. Тому що якщо на сьогоднішній день сказати, що Національний банк відповідає виключно за крос-курси локальної валюти до усіх світових валют, то це абсолютний нонсенс”, – додала Гонтарєва.
Потрібно реформувати “Нафтогаз”
За прогнозними оцінками МВФ заборгованість НАК “Нафтогаз” у 2014 році досягне 115 млрд. грн, при цьому дефіцит бюджету України становить 88 млрд. Банківсько-фінансова система, за прогнозом МВФ, виросте на 50-60 млрд. грн. За таких умов проблему “Нафтогазу” ігнорувати більше не можна, переконаний професор практики Фінансів Школи менеджменту MIT Sloan Андрій Кириленко.
Щоб розібратись у чому проблема, пригадаймо, що НАК “Нафтогаз України” в жовтні погасив свій борг на $ 1,67 млрд за раніше випущеними облігаціями зовнішньої позики. З цією метою міністерство фінансів від імені уряду випустило облігації внутрішньої держпозики на 22,44 млрд грн. Якщо пояснювати іншими словами, то НБУ емісував 22,44 млрд грн. і дав ці гроші Кабміну, який в свою чергу передав їх “Нафтогазу”. А той на ці гроші купив доларів для розрахунку по боргам, чим посилив тиск на курс.
Голова НБУ Валерія Гонтарєва також повідомила, що з $ 735 млн., проданих регулятором, $ 450 млн. у вересні 2014 р. безпосередньо були реалізовані “Нафтогазу”.
“Національний банк України як інститут стрімко втрачає кредит довіри. Це певним чином пов’язане з тим, що після тієї ситуації, яка склалась у липні, коли платіжний баланс і торговельний баланс почали більш-менш стабілізуватися, почались військові дії. Після цього трапилась така ситуація, яка називається “пастка” – коли негативні очікування у майбутньому впливають на певні фундаментальні процеси і підштовхують одне одного. В деяких місцях ця пастка показує себе різними способами – іноді вона вилазить боком на ринку акцій, іноді облігацій. У даному випадку фінансова система настільки проста і стиснута, що ця пастка проявляється безпосередньо на валютному курсі. І не зрозуміло, де дно. І тоді стає страшно. Коли стає страшно – починається ось таке бовтання”, – пояснив Кириленко. На його думку, в атких умовах адміністративні заходи можуть погасити негативні очікування лише на короткий термін.
“І в цьому випадку світовий досвід каже, що треба виходити з неї не маленькими кроками, і не адміністративними кроками, і навіть не змінами якогось механізму формування валютного курсу. Фундаментально це не змінює негативні очікування. Вони, може, будуть менше там проявлятись. Потрібно виходити із ситуації великим структурним стрибком – на мій погляд це має бути реформа “Нафтогазу”, – пропонує експерт.
Проблема курсу тісно пов’язана і з цілою низкою інших, і вони накочуються одна на одну як величезна снігова куля. Тому дійсно – малими кроками її вже не розіб’єш. І пора б вже завершувати стадію експериментів і братись до справи.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
