606
Держоргани зможуть через суди обійти заборону Кабміну на перевірки бізнесу
— Казна та Політика
Мораторій на перевірки бізнесу, оголошений урядом до кінця року, затвержено з кількома «але». Ухваливши в липні зміни до держбюджету-2014, парламент підтримав норму, згідно з якою перевірка підприємства може проводитися тільки за розпорядженням Кабінету міністрів або за заявою самого суб’єкта господарювання. Виняток зробили для Державної фіскальної служби (ДФС), ревізійна діяльність якої безпосередньо пов’язана з наповненням бюджету. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк наголошував, що таким чином держава, з одного боку, знизить навантаження на підприємства, з іншого зекономить бюджетні кошти на перевірках. Щорічно на контролюючі органи витрачається до 25 млрд грн на рік при затратах на проведення однієї перевірки близько 16 тис. грн. Напередодні стало відомо які відомства зможуть просити дозвіл у Кабміну для проведення перевірок. У списку, затвердженому постановою, є 61 держорган, серед яких всілякі інспекції і служби. Що цікаво, постанова також містить норму про те, що дозвіл Кабміну не потрібно, якщо перевірки санкціоновані судом або на вимогу посадових осіб у передбачених Кримінальним процесуальним кодексом (КПК) випадках. Про ці уточнення досі не було відомо.
Дрібним шрифтом
Постанова, яка дозволяє судам легітимізувати перевірки, може нівелювати саму суть мораторію, погоджуються деякі з опитаних експертів. Як зазначив керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, норму про суди є сенс вводити, якщо йдеться про перевірки підприємств, діяльність яких віднесена до високого ступеня ризику. З іншого боку, поява норми про суди ще не означає, що інспектори масово підуть отримувати такі дозволи, наголошує генеральний директор Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств України В’ячеслав Биковець. «Потрібні вичерпні підстави для того, щоб суд прийняв рішення про перевірку», – вважає експерт. На його думку, при нормальному функціонуванні судової системи Кабмін взагалі можна було б виключити з процесу узгодження перевірок.
У Державній службі з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва звернули увагу ще на кілька нюансів в постанові. Зокрема, наскільки повним є запропонований перелік, яким чином слід проводити перевірки контролюючим органам місцевого рівня, наприклад, у сфері благоустрою населених пунктів, поховання або викоаристання побутових відходів. Як зазначають в прес-службі Держпідприємництва, врегулювати перевірки бізнесу стане можливим після прийняття закону, який визначить сфери контролю із закріпленням за кожною з них одного уповноваженого держоргану.
Триматися до останнього
Спроби обійти мораторій держоргани почали вживати відразу після його оголошення. Зокрема, Державна інспекція з питань захисту прав споживачів розмістила у себе на сайті проект розпорядження Кабміну, що дозволяє відомству проводити перевірки, не маючи при цьому дозволу. Цей випадок не унікальний. За інформацією «Капіталу», деякі міністри були змушені звертатися до керівництва інспекцій з роз’ясненнями, щоб ті не вимагали для себе привілеїв. Про цю проблему напередодні своєї відставки повідомляв екс-міністр економічного розвитку і торгівлі Павло Шеремета. Бажання відомств зберегти вплив на підприємців можна пояснити. Адже позбувшись легального тиску на бізнес, ревізори ризикують залишитися без неврахованих заробітків. Як раніше повідомили в прес-службі віце-прем’єра Володимира Гройсмана, відповідальні за реформу контролюючі органи, щорічно на хабарах «в тінь» виводять близько 100 млрд грн.
Не виключено, в наступному році влада збереже курс на мінімізацію спілкування підприємців з контролерами. Як заявив недавно голова ДФС Ігор Білоус, анонсуючи податкову реформу, Кабмін розглядає можливість заборонити перевірки платників єдиного податку та суб’єктів господарювання з річним доходом до 20 млн грн. Їх перевірки будуть здійснюватися виключно за заявою підприємця, рішенням суду або відповідно до вимог КПК.
Ростислав Шаправський
За матеріалами: Капітал
Поділитися новиною
