489
Великий бізнес платить все менше податків
— Казна та Політика
Загальна тенденція скорочення темпів зростання економіки мала вплив на великий бізнес. У поточному році великі компанії сплатили до держбюджету менше податків, ніж торік. Як повідомили «Капіталу» в прес-службі Державної фіскальної служби (ДФС), в січні-липні 2014 великі платники податків внесли в казну 82,2 млрд грн надходжень, що на 5,2 млрд грн, або на 6%, менше, ніж за аналогічний період минулого року. Питома вага великого бізнесу в загальній сумі збору податкових платежів до держбюджету становить 71%. Всього в країні зареєстровано 2121 великий платник. До них, згідно з чинним законодавством, відносяться компанії з річним доходом понад 500 млн грн або ж сумою сплачених за рік податків понад 12 млн грн.
- Під загальним впливом *
Скорочення надходжень від великого бізнесу збігається з скороченням доходів до держбюджету від сплати податків, яке почалося з початку року. За словами голови ДФС Ігоря Білоуса, в січні-серпні цього року служба внесла до зведеного бюджету 270, 5 млрд грн, в тому числі до держбюджету – 212,2 млрд грн. Ці показники залишилися на рівні минулого року.
«До загального фонду держбюджету з через ситуацію в східних регіонах було недоотримано 4,4 млрд грн порівняно з аналогічним періодом минулого року», – заявив Ігор Білоус. Загальна сума надходжень до загального фонду держбюджету склала 198, 9 млрд грн, що на 3,1 млрд грн, або 1,5%, менше, ніж за вісім місяців минулого року.
Основна причина такої динаміки – падіння економіки, катастрофічне зниження майже всіх показників економічного розвитку в східних регіонах України і фактична зупинка там ділової активності. Згідно з інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі, в січні-липні падіння промвиробництва склало 5,8% із-за низького зовнішнього попиту і зовнішньоторговельних обмежень з боку Росії. За підсумками першого півріччя 2014 го збитки великих і середніх підприємств збільшилися майже на 30%, або 65, 5 млрд грн, сягнувши 295, 7млрд грн.
На сході ситуація набагато гірша. Зокрема, в Донецькій області скорочення виробництва в будівництві склало в січні-липні 27,5%, Луганській – 29,3%. Падіння промисловості досягло 14,7% і 13% відповідно, а скорочення товарообігу в луганському регіоні зафіксовано на рівні 19,6%, Донецькій – 12,2%.
До кінця року, за прогнозами Мінекономрозвитку, ситуація не поліпшиться. Скорочення обсягу ВВП планується на рівні 6%. Воно супроводжуватиметься падінням всіх основних видів економічної діяльності, у тому числі промисловості на 7%, будівництва – 13%, транспорту – близько 8%. Навіть в таких традиційних драйверах економічного зростання, як сільське господарство і торгівля, до кінця року очікується спад на 2% і 10,7% відповідно.
- Середовище проживання*
Згідно зі статистикою ДФС, схід України – не найпопулярніший регіон серед великих платників податків. Левова частка таких підприємств знаходиться в Києві і Київській області. Донецький і Дніпропетровський регіони – на другому і третьому місцях. Найбільша їх кількість зосереджена в сферах оптової торгівлі та переробної промисловості. На питання «Капіталу» про перелік підприємств, які перерахували до держбюджету найбільші суми податків, в ДФС не відповіли, пославшись на те, що Податковий кодекс залишає за платником податків «право на нерозголошення органом, який конролює, відомостей про такого платника без його письмової згоди». Торік, згідно зі звітністю ДФС, основними підприємствами, які наповнюють бютжет, були державні структури – НАК «Нафтогаз України», ВАТ «Укрнафта», ДК «Укргазвидобування», ЗАТ «УкрГаз-Енерго», ДП НАЕК «Енергоатом», ДП «Енергоринок».
Цього року, за словами Ігоря Білоуса, проблеми зі сплатою податків є у всіх підприємств великого бізнесу. «Підприємства тютюнової та алкогольної галузі зменшили платежі до держбюджету у зв’язку з скороченням обсягів виробництва своєї продукції», – сказав він. За його словами, найбільший недобір податків спостерігається щодо держкомпаній. «Державні монополії, такі як той же НАК «Нафтогаз Україні»,«Укрзалізниця »,« Енергоатом», скоротили свої податкові відрахування до держбюджету. І ця тенденція спостерігається з початку року », – уточнює глава ДФС. В результаті весь державний сектор сьогодні перебуває у «червоній зоні» і говорити про високий рівнень сплати податків ніхто не може.
За словами керівника секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів Андрія Забловського, великих платників умовно можна розділити на три групи. «Перша – великі транснаціональні компанії, які незважаючи на погіршення операційної діяльності і загальної економічної ситуації продовжують платити податки. Друга – українські компанії, які почали зазнавати труднощів з падінням економіки і вирішили скоротити базу оподаткування за рахунок зменшення виробництва », – сказав експерт. Третя група – це компанії, які не дочекавшись прийняття законопроекту про податковий компроміс, зараз оскаржують свій борг перед податковою в судах. «Оскільки до кінця року очікується продовження економічного спаду, то за підсумками третього і четвертого кварталів просідання по збору податків буде більш глибоким, ніж за підсумками півріччя або семи місяців», – каже Забловський.
- Військовий збір *
Крім того, великий бізнес став одним з основних джерел надходжень від введеного з 3 серпня військового збору в розмірі 1,5% від доходів громадян. Згідно з офіційною статистикою, в серпні до держбюджету надійшло 289,8 млн грн цього податку. Найбільші суми надійшли від платників, які є на обліку в Києві (52,2 млн грн), і від великих компаній (44,7млн грн), уточнили в прес-службі. До кінця року Мінфін планував зібрати 2,9 млрд грн військового збору. Поки в ДФС налаштовані оптимістично. За словами Ігоря Білоуса, з вересня середньомісячні надходження військового збору до бюджету очікуються в обсягах понад 500 млн грн.
Утім, чи буде виправдано очікування фіскалів, залежить від того, на що вони розраховують. «Є два можливі способи розрахунків – бухгалтерський і економічний. Бухгалтерський полягає в тому, що серпень був періодом відпусток – в липні були виплачені відпускні, а в серпні частково зарплати, і тому серпні може бути непоказовим », – пояснив віце-президент Американської торгової палати Тарас Качка. Економічний спосіб підрахунку полягає в тому, чи будуть збільшуватися доходи громадян. «Якщо компанії почнуть збільшувати зарплати з розрахунку на інфляцію, то відповідно будуть збільшуватися і надходження від військового збору», – сказав експерт. Утім, в умовах економічного спаду і зростання збитків підприємств на цей фактор розраховувати поки не доводиться.
- У великому бізнесі будуть основні втрати *
- Оксана Продан, перший заступник голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики (УДАР) *
Якщо раніше великий бізнес забезпечував понад 80% надходжень до бюджету, то зараз ми бачимо вже тільки 60%. Одна з причин в тому, що компанії змушені були переглянути свої плани у зв’язку зі зміною ринків споживання. Ще в січні більша частина українського експорту продавалась до Росії, яка вже тоді нетарифним регулюванням активно обмежувала імпорт товарів з України. Через втрату російського ринку вітчизняні компанії змушені були знижувати виробництво. Частина підприємств за останній час змогла замінити російський ринок на внутрішній або європейський. Але у зв’язку з подіями на сході України зупинили випуск продукції багато великих підприємств. Уже сьогодні Міністерство фінансів повідомляє про те, що бюджет може недоотримати із за цього до 18 млрд грн. Впевнена, більша частина цих втрат буде саме у великому бізнесі. Крім того, до цього часу існують схеми виведення доходів крупним бізнесом з-під оподаткування. І це не тільки офшори і приватні компанії. Тому можливість збільшувати платежі до бюджету є як у приватного бізнесу, так і у державних підприємств.
Галина Калачова, Вячеслав Міроненко
За матеріалами: Капітал
Поділитися новиною
