Українські інтернет-магазини вперше можуть опинитися в збитку — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Українські інтернет-магазини вперше можуть опинитися в збитку

Фондовий ринок
2690
Електронна комерція одна з перших серед галузей української економіки відчула на собі всі зміни, що відбулися в країні з січня. Раніше продажі інтернет-магазинів щорічно подвоювалася, логістичні компанії відзначали рекордні відправки посилок. До кінця 2013-го обсяг ринку електронної комерції складав близько $ 2 млрд.
Через погіршення економічної та політичної ситуації темпи росту в окремих категоріях сповільнилися, а де-не де продажі пішли в мінус. Якщо інтернет-торговці не придумають, як «розкрутити» надто економних покупців, до кінця 2014-го вони можуть недорахуватися третьої частини своїх доходів.
Другий квартал дав жару
За оцінками екс-заступника директора «Укрпошти» Геннадія Вовка, з початку 2014 року український ринок електронної комерції вже просів на 30% в грошах. Найбільший спад спостерігався в другому кварталі, коли на сході України почалися бойові дії, а гривня продовжувала девальвувати. Маркетинг-директор торгової площадки Aukro.ua Анна Перевозник зауважує, що за цей період обсяг ринку скоротився на 15-20%. Про схожу динаміку раніше говорив також засновник шопінг-клубу Le Boutique Андрій Дрогобицький. У другому кварталі середній чек в Le Boutique, за його словами, впав, і продажі знизилися на 10%. Продажі техніки та електроніки, до 90% якої становить імпорт, в офлайні і онлайні впали на 30-40%. «Девальвація гривні дуже сильно вплинула на бізнес. Але більше відбилося постійне коливання курсу, немає стабільності», – говорить директор з розвитку бізнесу інтернет магазина Fotos.ua Дмитро Покотило. З часом люди звикають до зміни цін, але не до постійних стрибків, додає він. З початку року середній чек покупців Fotos.ua впав пропорційно курсу – більш ніж у півтора рази. При цьому обсяг роботи з обслуговування чека не змінився.
«Через ці події 2014 рік може стати збитковим не тільки для нас, але і для більшості учасників ринку», – говорить Покотило. Геннадій Вовк припускає, що найбільше в доходах втратять великі магазини, у яких надлишок товару на складах.
Найменше від кризи постраждали інтернет-компанії і приватні підприємці, які торгують недорогими товарами. Хоча темпи зростання їх продажів також значно скоротилися. За даними компанії Prom.ua (надає площадку для майже 400 тис. магазинів дрібних і середніх підприємців), за останні півроку число замовлень по всій Україні виросло тільки на 29%. Хоча раніше піврічне зростання товарообігу цих магазинів становило 200-250%. При цьому зростає попит на товари для дітей, сувеніри, автозапчастини.
Збільшити обсяг продажів в грошах на 6,7% вдалося і інтернет-аукціону Aukro.ua. Це відбулося за рахунок зміни курсу валют і зростання середнього чека товарів на 10,3 грн. При цьому кількість покупок знизилося на 7,5%.
Клієнти Fotos.ua, який спеціалізується в основному на продажах техніки та електроніки, зараз найактивніше купують дрібну побутову техніку (якщо рахувати у гривні). Далі йде побутова і велика побутова техніка. «Відносна стабільність в цих категоріях пов’язана з ажіотажем на бойлери. Трохи підросли продажі ТВ», – пояснює Покотило.
Доставка з перешкодами
Анексія Криму та військові дії на сході країни негативно вплинули на рух товарів в ці регіони, розповідає заступник голови ради директорів логістичної компанії «Делівері» Андрій Івасів.
У Криму з’явилися суттєві перешкоди у вигляді заборон чи обмежень на поставки деяких видів товару. Крім того, використання в розрахунках на території Криму російського рубля призвело до неможливості вільного продажу товарів кримським покупцям.
Логістичні компанії на цих територіях першими зіткнулися з проблемами, каже Івасів. Вони більше не могли гарантувати своєчасну доставку вантажів і повну їх безпеку, оскільки вантаж могли вилучити у момент перетину кордону з Кримом або на східних територіях у зоні військових дій. В результаті в зоні проведення АТО припинили роботу всі логістичні оператори і вантажоперевізники, а до Криму вантажопотік зменшився в рази, підсумовує експерт. «Ексцеси траплялися чи не кожен день – обстріли машин, загрози пограбування та інше», – згадує керівник відділу маркетингових комунікацій і PR компанії «Нова Пошта» Алена Данильченко. Після кількох серйозних нападів компанії також довелося призупинити роботу частини відділень. У Донецькій і Луганській області в мирний час працювало 174 відділення. Третина з них зараз знаходиться в зоні АТО. «Звичайно, як тільки ситуація в тому чи іншому районі стабілізується, ми тут же відкриваємо відділення – так було в Слов’янську і Краматорську», – розповідає вона. Зараз в ці регіони потік вантажів для сил АТО, батальйонів і армії, за її словами, в рази більше, ніж число замовлень з інтернет магазинів. Втім, вони теж є. «Дивно, але навіть з початком бойових дій люди замовляли в Донецьк товари з магазину Helen Marlen (продає одяг та взуття premium-категорії. – «Капітал»)», – додає представник однієї з служб доставки.
Як розповідав «Капіталу» засновник найбільшого інтернет-магазину Rozetka Владислав Чечоткін, близько 10% замовлень магазина раніше було з Криму. Зараз їх кількість знизилася в рази. «Відновивши доставку до Криму, ми все одно в середньому втратили близько 20% планованих продажів», – додає Дмитро Покотило.
Виклики нового часу
Крім економічних факторів, українським інтернет-торговцям доведеться рахуватися з світовими трендами, які не завжди грають їм на руку. «Основний тренд – покупки за кордоном. Конкуренція між іноземними та українськими інтернет-магазинами за місцевих користувачів тільки зростає», – пояснює Геннадій Вовк. Купуючи товари за кордоном, покупці з України намагаються заощадити, каже він. Найчастіше замовляють одяг і побутову техніку з Китаю.
За даними аналітичного агентства Gfk Ukraine, в 2012 році 18% користувачів з України купували товари в іноземних інтернет-магазинах. У 2013 році таких вже було 26%. «У поточному році ця цифра точно не зменшиться», – прогнозує аналітик Gfk Ukraine Дар’я Перекосова. Втім, остаточні дані будуть тільки в кінці року, додає вона.
За даними Gfk Ukraine, в п’ятірку найпопулярніших в Україні інтернет-магазинів входять американський eBay.com, китайські Aliexpress.com і Taobao.com, а також американські Amazon.com і 6pm.com (магазин одягу, що належить ресурсу Zappos.com). Всі вони пропонували більш низьку ціну, ніж українські, практично по всіх категоріях товарів. Щоб заощадити, покупці готові довше чекати замовлення.
Також замовлення товарів онлайн за кордоном споживачі достатньо часто пояснювали тим, що «потрібна річ була тільки там». Серед причин покупки за кордоном респонденти називали і рівень сервісу: на українських сайтах часто немає зворотного зв’язку після бронювання, немає відповідного e-mail або дзвінка-уточнення.
Найбільші логісти вже відреагували на ці тенденції. Так, приміром, «Нова пошта» заявила, що з осені почне двосторонню доставку товарів до Польщі, Чехії, Румунії, Молдови, а в перспективі вийде в Китай і США. «Інтернет-торгівля зараз переживає стагнацію, – каже Андрій Івасів. – Але перспективи у ринку як і колись дуже великі».
Українські інтернет-магазини вперше можуть опинитися в збитку
Донецьк не відмовляється від покупок
Військові дії значно знизили попит серед жителів Донецької та Луганської областей, але не змусили їх відмовитися від товарів з інтернету. Prom.ua за підсумками півріччя зафіксував падіння продажів тільки в Криму (на 17,4% порівняно з кінцем 2013 р.). В інших регіонах, включаючи східні області, онлайн-продажі збільшилися, хоча зростання не було таким значним, як у попередні роки.
За результатами II кварталу найбільший спад продажів фахівці Prom.ua зазначили в таких категоріях, як «техніка та електроніка» (-42,4%), «будматеріали» (-41,3%), «товари для саду» (-35% ). Більш ніж на 20% знизилося число замовлень в категоріях «меблі та фурнітура», «товари для спорту, розваг і хобі». При цьому зросли показники в категоріях «авто-мото» (+78,6%), «подарунки й сувеніри» (+38,6%), «товари для дітей» (+11%).
 
УКРАЇНА В ТРЕНДІ
Мобільність
Споживачі вимагають більш зручних способів здійснення покупок з мобільного. Це означає, що магазинам вже недостатньо адаптувати свої сайти під мобільні пристрої. Сучасний мобільний магазин повинен мати більш широкі функції, що дозволяють здійснювати покупки в транспорті, на ходу, під час обіду. Це вимагає якісного покриття і швидкості мереж передачі даних, а також підвищеної уваги до безпеки платежів.
За оцінками директора з розвитку бізнесу Prom.ua Дениса Горового, зараз близько 12% аудиторії інтернет-магазинів, створених на Prom.ua, – мобільні користувачі. Обсяг трафіку з мобільних пристроїв за 2013 р. виріс в чотири рази. Онлайн-замовлення з мобільних пристроїв і в мобільній версії інтернет-магазинів здійснюють близько 2% відвідувачів. Істотно збільшити цю цифру міг би запуск швидкісного мобільного інтернету (3G і 4G). Згідно з указом президента, ліцензії на 3G повинні бути видані до 30 жовтня поточного року. Але чиновники вже не вкладаються в призначені терміни.
Більше соціальності і додатків
Twitter, Facebook і Youtube давно перестали бути просто засобом спілкування з друзями та колегами. Для споживача це ще й спосіб комунікації з продавцем, можливість поділитися враженням про товар або почитати відгуки інших покупців. Для продавця – можливість краще вивчити свою аудиторію. Приватні підприємці та невеликі компанії використовують соцмережі як вітрину для своєї продукції. Наприклад, популярний в Facebook магазин Basement публікує фото товарів з ціною і домовляється з покупцями, які забирають його в магазині. Хоча окремих опцій для продажу (наприклад, порівняння цін або можливості оплати картою) в Facebook немає.
Спеціальні опції для інтернет-магазинів є в соцмережах «Однокласники» і «Вконтакте». Але, за спостереженнями фахівців Allegro Group Ukraine (управляє інтернет-аукціоном aukro), купівельна спроможність користувачів Facebook вище, ніж «ВКонтакте».
Мультиканальні продажі
Як купувати: офлайн, в інтернеті або по каталогам? Сучасний споживач більше не обмежується тільки одним каналом продажів. Він може вибрати товар в інтернеті, а потім придбати його в магазині. Або навпаки.
Тому офлайн-рітейлери і каталожні компанії прагнуть обзавестися інтернет-магазинами, а онлайн-торговці відкривають в місцях видачі товару повноцінні шоу-руми. Перш ніж купити товар, користувачі шукають інформацію про нього в інтернеті: читають відгуки, дивляться фото- і відеоогляди. Тому продавці розширюють канали не тільки продажу, а й реклами. Так, наприклад, у найбільшого інтернет-магазину України Rozetka більше 400 тис. підписників на Youtube. Вони регулярно дивляться огляди новинок і потім можуть купувати їх в магазині.
Транскордонність
Гіганти інтернет-торгівлі американський Amazon і китайський Alibaba стали популярними в тому числі й далеко за межами своїх країн. За даними дослідження компанії GfK Ukraine, в 2013 р. 26% українських інтернет-користувачів купували товари через інтернет за кордоном.
Нарощування транскордонних продажів додає роботи логістам і поштовим сервісам. Екс-заступник генерального директора «Укрпошти» Геннадій Вовк розповідає, що щорічна кількість посилок з-за кордону (офіційні та неофіційні поставки) становить порядку 30-40 млн шт. Якість доставки посилок трохи кульгає, так як існуючі поштові компанії не справляються з таким обсягом, говорить він. Але в зв’язку з економічною і політичною ситуацією в країні ринок міжнародних поштових відправлень вже втратив 60% цього року.
Персоналізація
Продавці ретельніше вивчають смаки покупців, щоб запропонувати їм товари, акції та знижки, які їх точно зацікавлять. Масова мобільна розсилка, електронні повідомлення і реклама в інтернеті поступово замінюються персоналізованими пропозиціями, з якими покупці охочіше знайомляться. Наприклад, реклама сиру в групі сирних гурманів в соцмережі «ВКонтакте» приверне більше уваги, ніж така ж реклама, розкидана у випадковому порядку на різних сторінках.
Якби вивченням і аналізом споживчих переваг займалися тільки люди, це вимагало б багато часу і колосальних ресурсів. Але ці процеси автоматизовані. Наприклад, браузер запам’ятовує, якими товарами або послугами цікавився користувач, і надалі показувати йому їх рекламу на інших сторінках.
Єдиний нюанс: не всі покупці погоджуються на стеження за собою. З часом тих, хто не хоче надавати свої персональні дані інтернет-маркетологам, стає більше.
Ігор Пилипівський, Вікторія Власенко
За матеріалами:
Капітал
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас