979
Український офшор чи валютний стабілізатор?
— Аграрний ринок
Кабінет Міністрів України і керівники найбільшого агробізнесу провели в Черкаській області круглий стіл, присвячений зміні системи оподаткування АПК. На зустріч із прем’єром Арсенієм Яценюком, міністром фінансів України Олександром Шлапаком та головою Державної фіскальної служби Ігорем Білоусом приїхали очільники десяти найбільших агрохолдингів (саме холдинги пропонують перевести на загальні правила). Примітно, що міністра аграрної політики та продовольства Ігоря Швайки не було… Пікантна деталь: як розказали учасники зібрання, його взагалі не запросили. І не випадково. Про конфлікт сектору зі своїм міністром «День» писав раніше. Але повернемося до зустрічі.
Кабмін пропонує не змінювати податкові правила гри тільки для тих підприємств, річний обсяг виручки яких не більше 20 мільйонів гривень, а площа сільськогосподарських угідь не більше трьох тисяч гектарів. Решту — на єдину систему. Білоус переконаний, що за такого підходу 90% всіх дрібних виробників збережуть пільги і правила зміняться для 10% найбільших.
АПК У БЮДЖЕТ ПЛАТИТЬ 1,3 МІЛЬЯРДА ГРИВЕНЬ
Понад 3% підприємств сьогодні обробляють майже половину площ сільгоспугідь (!), говорить про структуру агросектору в економіці України голова Державної фіскальної служби. За словами Ігоря Білоуса, частка агроринку у ВВП 11%, що дорівнює 160 мільярдам гривень. При цьому тільки 1,3 мільярда гривень, або 0,8% у структурі ВВП, агробізнес сплачує податків до загального фонду держбюджету, наголосив він. А от на «спрощенці» 2013 року в секторі «сиділо» 41,5 тисячі підприємств, які обробляють 20,5 мільйона гектарів сільгоспугідь та 80,4 тисячі гектарів земель водного фонду. Цікаво також, додає він, що кількість акумульованих аграрними підприємствами коштів (які користуються спецрежимом оподаткування) на власних рахунках постійно зростає — 14 мільярдів гривень. Поточного року, порівняно з І півріччям 2013 року, ця сума зросла на 1,8 мільярда гривень, або на 39%, і становить 6,4 мільярда гривень, пояснив Білоус. При цьому основними гравцями агроринку є 7 великих компаній, на них припадає дві третини експорту зернових. Він також вказав, що наразі сільгосппідприємства переважно зорієнтовані на виробництво рослинницької продукції, а не тваринницької, і прибутки від експорту першої цьогоріч зростають. Тож виглядає так, що в агросекторі всі з прибутками і платять мало.
СОЦІАЛЬНІ ПРОДУКТИ ТА НЕВІДШКОДУВАННЯ ПДВ «З’ЇДАЮТЬ» 20 МЛРД ГРН
Нічого подібного, натомість говорить президент «Української аграрної конфедерації» Леонід Козаченко. Сектор щороку платить майже 46 мільярдів гривень податків і паралельно дотує для населення продаж соціальних продуктів (хліб, молочні продукти, м’ясо). А ще ж буває заборона експорту, діє неповернення ПДВ при експорті. «Все це разом — 20 мільярдів гривень. Якщо додати їх до 46 мільярдів, то виходить, що в сумі АПК віддає державі понад 60 мільярдів гривень щороку! Натомість отримуємо приблизно 22 мільярди. Різниця — 30 мільярдів. Якщо подивитися на інші галузі (металургія, хімія, машинобудування), то навіть немає з ким порівняти», — резюмує він. Запропонований КМУ варіант обтяжить агросектор ще на 10—12 мільярдів гривень і збільшить термін окупності аграрних проектів до 10—12 років, каже Козаченко. Крім того, зміна пільгового режиму відшкодування ПДВ — це єдиний некорумпований спосіб державної підтримки виробника. Тому, підсумовує він, чинну систему треба лишати незмінною.
Колишній міністр аграрної політики, а нині голова правління МХП Юрій Мельник зауважив, що темі пільг уже 17 років. І будь-яка система потребує вдосконалення, але міняти її він пропонує не раніше, як записано в Податковому кодексі України — з 1 січня 2018 року. «Агрохолдинги — це не біда держави, а конкурентна перевага… Вони складаються з кількох господарств, які орендують різні обсяги землі (2-3 тисячі га). Тому очевидно, що реформа банально призведе до зміни структури бізнесу, але не наповнить держбюджет», — говорить він. На думку Мельника, аби наповнити бюджет, треба знайти у секторі «неоподатковану зарплату, яку мільярдами гривень виплачують у конвертах». «Приведіть до єдиного спільного знаменника. Це не буде 16 мільярдів, але 4—6 млрд грн — так», — підсумовує він.
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА НА 1 га — 15 ДОЛАРІВ
«Я за те, аби всі повністю перейшли на загальну систему оподаткування. Міняти систему треба, але не таким підходом. Інакше просто заберуть інвестиційні можливості для розвитку тваринництва і не даватимуть можливостей для серйозних інвестицій. Адже будь-яка різка дія викликає супротив інвестора чи кредитора. Тому перехідний період має бути 2-3 роки», — говорить голова Ради директорів агрохолдингу Ukrlandfarming PLC (найбільшого холдингу Євразії) Олег Бахматюк. За його словами, зараз в Україні найнижчий рівень дотування АПК серед головних країн-конкурентів. «На 1 га — 15 доларів, тоді як в Китаї — 1,5 тисячі доларів, ЄС — тисяча доларів, США — 800 доларів», — пояснює він. Бахматюк вважає, що якщо уряд хоче підтримати дрібні підприємства, то нехай дає гроші з бюджету у вигляді дотацій. «Будь-яка адресна підтримка — це правильно», — резюмує він. На перспективу ж можна зробити, як в Аргентині чи Бразилії. Там, розповідає Бахматюк, спочатку підтримували всіляко бізнес, він виріс, а тоді ввели експортні мита на зовнішню продажу продукції. Зараз не в інтересах уряду чіпати АПК з кількох причин. По-перше, пояснює Бахматюк, в такому разі треба автоматично шукати в бюджеті 24 мільярди гривень (з розрахунку експорту 40 мільйонів тонн зерна нового урожаю) на відшкодування НДС (бо з єдиною системою його виплата повертається). По-друге, виникають питання з притоком інвестицій та валюти, з якою й так зараз сутужно в країні. «Ми абсолютно на вашому боці… Великі холдинги — це ваша «золота акція», можливості торгівлі на зовнішньому ринку і притоку валюти», — резюмував Олег Романович. «Ні, це ваша «золота акція», — натомість відповів йому Яценюк. На що Бахматюк: «Це вчора вона була нашою, а зараз вона ваша». Явно натяк був на те, що саме АПК — останній надійний форпост уряду в надходженні валютної виручки в країну, бо хімія та металургія вже кульгають. Загалом же сектор, за його оцінками, може дати Україні притік 10—12 мільярдів доларів.
АЛЬТЕРНАТИВА — ПОДАТОК З ОДНОГО ГЕКТАРА
Голова «Аграрного союзу України» Геннадій Новіков, який представляє середніх виробників, також за перехідний період у податковому питанні ще на два роки. Але паралельно, каже він, потрібно вибрати найоптимальнішу для ринку нову систему. «Зараз тільки з 20 мільйонів га сплачують офіційно податки, а всього землі — 32 мільйона га. Тому треба шукати, куди йдуть гроші з решти землі. Щоб усі платили, потрібно запровадити єдиний податок на 1 га, тобто прив’язати сплату податку не до юридичної чи фізичної особи, а до конкретного гектара. Податок враховуватиме всі платежі, які має зробити орендар чи господар, і його ставка буде різною для регіонів. Це спрощує систему оподаткування, встановлює соціальну справедливість, знімає проблему прихованої оренди і зарплат та інші питання», — пояснює він.
«Держава витрачає один мільярд доларів на субсидії з ПДВ для сектору. Це ціна підтримки агросектору в рік», — висловлюється далі голова ради директорів і мажоритарний акціонер «Кернела» (найбільший виробник соняшника в Україні та експортер олії) Андрій Веревський. І що натомість маємо, резюмує він. Тільки 25% всіх агрокомпаній (мають у розпорядженні шість мільйонів га) ефективні, каже Веревський, а решта 75% — ні. Звичайно, продовжує бізнесмен, уряду приймати фінальне рішення в податковому питанні, але навряд чи 75% підприємств одразу стануть прибутковими в разі зміни системи. А те, що у наявних гравців та нових інвесторів бажання інвестувати в сектор відпаде — це точно, додає він. «У кращому разі матимемо збереження нинішньої ситуації, в іншому — погіршення». Уже зараз, продовжує він, через військові дії та економічну нестабільність «Кернел» практично всі свої інвестиційні програми згорнув. «Ми підтримуємо ті активи, які у нас є сьогодні Сума вкладень цього року буде низькою — 50 — 70 мільйонів доларів», — пояснив він і нагадав: — 2013 року «Кернел» інвестував у свій розвиток $350 мільйонів, а 2012-го — $280 мільйонів. Щоб утримати розвиток АПК, А. Веревський пропонує змінювати податкову систему не раніше, аніж за десять років, і ось чому. За його словами, держава володіє 10 мільйонами земель. Ринкова вартість 1 га коштує тисячу доларів, продовжує він, тобто загалом можна отримати 10 мільйонів доларів у процесі продажу. Крім того, додає він, є державні активи (ДАК «Хліб України», Держрезерву тощо), прозорість діяльності яких завжди породжує низку запитань. Продавши їх, за підрахунками А. Веревського, можна виручити ще два мільярди доларів. У сумі виходить 12 мільярдів доларів, яких вистачить на десять років, каже він. «І через ці десять років ви отримаєте іншу пропорцію на ринку: 75% ефективних та 25% неефективних компаній. І тоді треба змінювати систему», — додає бізнесмен.
«У нас немає мотиву просто додатково оподаткувати сектор та отримати 12 чи 14 мільярдів гривень. Цього явно замало, — резюмував прем’єр. — Наше завдання — бути номером один у першій п’ятірці світових лідерів, які впливають на ринок продовольства. Тоді з нами по-іншому говоритимуть і сприйматимуть у світі». Для цього, наголосив Яценюк, сектору потрібно збільшувати урожайність культур і зменшувати собівартість продукції, розвивати переробку, розкривати нові ринки, і лише потім — змінювати податки. Як визнав прем’єр, штовхає на перегляд податкового режиму позиція МВФ. «Із почутого від вас можу сказати, що логіка в цих словах є. Сядьте, детально уточніть, яким буде торговельне сальдо при зміні системи. Наведіть міні-аргументи, щоб я міг на один аргумент наших іноземних кредиторів дати два», — мабуть, натякаючи на позицію МВФ у питанні зміни системи оподаткування агросектору, сказав Яценюк. За його словами, черговий транш кредиту від МВФ очікується 29 серпня, а рішення з оподаткування потрібно прийняти за місяць.
МІНФІН: АГРОСЕКТОР — ЦЕ УКРАЇНСЬКИЙ ОФШОР
Менш дипломатичним і дуже прямим був міністр фінансів України Олександр Шлапак. «Сьогодні АПК перетворився на систему, через яку відмивається дуже багато грошей. І те, що вас називають українським офшором, на жаль, має місце. Тому казати, що маємо прекрасну систему і необхідно її зберегти — некоректно», — заявив він. І додає, мовляв, за всі ці роки не видно, щоб ринок наповнився новими інвесторами. А чому? Адже ця система надає можливість тільки накопичувати кошти компаніям, а якраз загальна — інвестувати. «Можливо, саме тому Олексій Опанасович (Вадатурський. — Авт.), — показав він у бік досвідченого аграрія, — давно перейшов на загальну систему оподаткування і проводить агресивну інвестиційну політику». Як уточнив «День», сума «відмитих» у галузі коштів не більша, ніж 10 мільярдів гривень.
Цей жест не дуже сподобався аграрним акулам. Вони напружилися. Тим часом слово взяв Герой України, генеральний директор сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН», віце-президент «Української зернової асоціації» Олексій Вадатурський. Він відомий своєю прямолінійністю. «Сьогодні в агросекторі України можна працювати і сплачувати чесно всі податки й бути при цьому успішним…» — пояснив він. За його словами, перейти на загальне оподаткування вирішив ще 2007 року, аби до нього не ходили за хабарами й він міг спокійно працювати. Крім того, треба прибрати тінь із ринку, каже він, бо зараз усі, в тому числі чиновники, хочуть заробити тіньові доходи (особливо на вирощуванні зернових) і не показувати їх державі. Лад наводити Вадатурський пропонує з ідентифікації всіх земель. «Знайдуться десятки мільярдів гривень додаткових надходжень до бюджету… Я виступаю за наведення ладу на ринку зерна і переведення після цього на загальну систему гравців. Цього не треба боятися. АПК з такими чорноземами та кліматичними умовами може спокійно забезпечити хорошу прибутковість», — підсумував він.
Наталія Білоусова
За матеріалами: День
Поділитися новиною
