1874
Крим охолодив бажання росіян приєднати Абхазію і Південну Осетію
— Світ
Приєднання до Росії Криму не розбудило в росіянах спраги територіальної експансії. Опитування «Левада-центру» показало, що хоча тільки половина громадян РФ вважає Абхазію і Південну Осетію незалежними державами, ідея їх приєднання до Росії з роками все менш популярна.
Перспективи приєднання Абхазії і Південної Осетії за ці роки стали менш близькі росіянам. Не змінило цього положення і приєднання до Росії Криму в березні 2014 року. Якщо в липні приєднання Абхазії хотіли 30% росіян, то рік по тому – тільки 25% (у випадку Південної Осетії – 29 і 24%). До війни 2008 року з Грузією, що завершилася визнанням Москвою суверенітету Цхінвалі й Сухумі, росіяни частіше говорили, що хотіли б приєднання Абхазії і Південної Осетії до Росії – так відповідали 30-40% опитаних. Після 2008 року поступово почала зростати частка тих, хто волів би, щоб республіки залишалися незалежними.
У липні 2014 року 52% опитаних заявили, що Абхазія повинна бути незалежною, відносно Південної Осетії таку відповідь дав 51% респондентів, йдеться в дослідженні «Левада-центру», проведеному 18-21 липня серед 1600 респондентів (статистична похибка – не більше 3,4%).
Не приєднують, тому що забули
«Якщо приєднання Криму і нинішня войовнича мобілізація з приводу того, що відбувається в Донбасі відбувалася через код «наших б’ють», то абхази і осетини в загальному визнаються як «не наші», – пояснює РБК експерт «Левада-центру» Наталія Зоркая. Вона відзначає «ефект забування» російського суспільства, вказуючи, що бажання приєднати території було тим більше, чим активніше розвивався російсько-грузинський конфлікт за правління Михайла Саакашвілі.
Президент Центру з вивчення суспільно-політичних процесів на пострадянському просторі Юлія Якушева пов’язує скорочення числа росіян, які бажають бачити Південну Осетію і Абхазію в складі Росії, зі зміщенням фокусу суспільної уваги на проблеми Криму. «Зараз різко скоротилася присутність Абхазії і Південної Осетії в інформаційному полі, а наявні повідомлення носять в основному негативну конотацію», – заявила вона РБК. Експерт відзначає, що дослідження «Левада-центру» показало: більшість росіян не обізнані про становище республік, що могло позначитися на їх ставленні до питання про їх приєднання.
За шість років існування Абхазії і Південної Осетії як частково визнаних держав (крім Росії їх вважають суверенними Венесуела, Нікарагуа і Науру) так і не визначилися зі статусом обох республік. Кожен десятий росіянин вважає, що обидві республіки входять до складу Грузії, кожен п’ятий називає їх російською територією.
Тільки 58% опитаних назвали незалежною державою Абхазію і 55% – Осетію. У порівнянні з 2008 роком цей показник практично не змінився, а в 2010-2013 роках, навпаки, частка які вважають колишні грузинські автономії суверенними падала нижче 50%.
До серпневої війни 2008 року з Грузією і подальшого визнання незалежності Сухумі і Цхінвалі президентом Дмитром Медведєвим росіяни були ще більше схильні відмовляти обом республікам в державності. У 2004 і 2006 роках «Абхазія – це частина Росії» було найпопулярнішою відповіддю про статус території, його давала майже третина опитаних (32 і 31% відповідно). Південну Осетію вважав в 2004 році російською майже кожен другий (46%, в 2006 році – 36%).
Байдужість після перемоги
Саме визнання Москвою росіяни оцінюють зі скепсисом, але без негативу. Якщо у вересні 2008 року тільки 28% вважали, що демарш Медведєва не приніс двом республікам ні користі, ні шкоди, то до липня 2014 року їх частка зросла до 54%. Тих, хто вважають, що визнання пішло Сухуму і Цхінвалі в шкоду, стало менше наполовину (10 замість 15%).
Таке ж рівне ставлення жителі Росії продемонстрували, коли їх питали про стан відносин між Москвою і столицями визнаних нею республік. Тільки 14% порахували, що між Росією і Абхазією встановилися дружні відносини, 22% порахували їх «хорошими, добросусідськими», а 43% назвали їх «нормальними, спокійними». Прохолодою у відносинах між Москвою і Сухумом відчувають тільки 7% опитаних, а напруженість – 2%.
«За цими цифрами стоїть байдужість росіян, вони носять декларативний характер», – говорить Зоркая, визначаючи незалежні Абхазію і Південну Осетію в очах росіян «перемогою, яку краще б тримати окремо».
У росіян зростає відчуття того, що Абхазія не стільки зближується з Росією, скільки вибудовує відносини з усіма своїми сусідами без особливих пріоритетів. Перший варіант на питання про те, в якому напрямку рухається Абхазія, вибрав 31% опитаних (40% у 2013 році). Число тих, хто побачили в Сухумі багатовекторну політику виросло з 18 до 32%.
Росіяни готові і далі фінансово допомагати обом республікам, свідчить опитування, але знову ж без ентузіазму. Однозначно правильною порахували допомогу Росії тільки 8% опитаних (14% в 2013 році), не так рішуче підтримали офіційну політику 43%. Частка які відповіли «скоріше всього або точно ні» – 32% (26% у 2013 році).
За даними глави Мінфіну Абхазії Володимира Делба, в 2009-2013 роках російські бюджетні інвестиції в Абхазію склали 11 млрд руб., а бюджет 2014 року (5,16 млрд руб. в дохідній частині) майже на 40% формувався за рахунок російських коштів (1,94 млрд руб.). У бюджеті Південної Осетії на 2013 рік були закладені доходи в 4,7 млрд руб. з урахуванням російської допомоги на 4,2 млрд.
Олександр Артем’єв, Жанна Ульянова
За матеріалами: РБК
Поділитися новиною
