1060
Запуск 3G спроба №3
— Казна та Політика
Чи зможе новий склад Нацкомзв’язку запустити 3G після провалу двох своїх попередників?
Всупереч голосно задекларованому відразу після падіння «режиму Януковича» наміру розблокувати процес технологічного розвитку галузі і, нарешті, запустити в країні 3G, два склади Національної комісії регулювання зв’язку та інформатизації відзначилися лише в низці гучних скандалів, але не зрушили процес з мертвої точки. Чи буде «третій» склад НКРЗІ втілювати вищу політичну волю по запуску нових технологій або мова йде всього лише про формування лояльної президентської вертикалі чиновників покаже вже найближче майбутнє.
Незважаючи на бурхливий процес по «поваленню» команди НКРЗІ під керівництвом Петра Яцука, зміна складу Турчиновим відбулась для ринку несподівано. Цей склад був призначений Януковичем і його неодноразово звинувачували в лобіюванні інтересів «Укртелекому», блокуванні будь-яких процесів, пов’язаних із запуском 3G, і між тим, він якимось чином протримався при новій владі до середини травня. Очевидно, не останню роль зіграло прийняте на початку березня 2014 рішення НКРЗІ «Про розгляд питань щодо запровадження технологічної нейтральності» – технології, що дозволяє операторам на наявних частотах худо-бідно запустити довгоочікуваний зв’язок 3G і 4G. Не виключено, що це дало операторам надію на швидке вирішення давно наболілої проблеми.
Тут варто відзначити, що рішення НКРЗІ про впровадження технологічної нейтральності було активно підтримано «Київстаром». Завдяки інтеграції активів «УРС» і Голден Телеком, оператор на сьогодні контролює сумарно 58% частот GSM900 і 50,3% частот GSM1800, на яких може бути запущена технологія 4G. Проти таких пропозицій конкурента виступає «МТС-Україна», де переконані, що перед впровадженням технологічної нейтральності, в обов’язковому порядку необхідно запустити 3G і провести рефармінг частот.
Однак поряд з протистоянням двох операторів в питанні послідовності запуску нових технологій, на початку квітня 2014 року, на тлі дедалі гостріших військових дій на Сході України, почав назрівати грандіозний скандал на грунті підозр СБУ про несанкціоноване втручання з боку російських комутаторів в роботу мережі «МТС-Україна». 16 травня НКРЗІ під керівництвом Петра Яцука підготувала акт, згідно з яким оператор вже вдруге порушив ліцензійні умови. В цей же день Петро Яцук був викликаний в адміністрацію президента, а в другій половині дня чиновник виявився в стаціонарі лікарні в Феофанії. 17 травня вийшов указ Турчинова про практично повну зміну складу держрегулятора.
Треба сказати, що через якийсь час спочатку Петро Яцук, а потім і Людмила Єжова – ще один колишній член регулятора – подали до Вищого адміністративного суду судові позови до спікера парламенту Олександру Турчинову про визнання протиправним указу про своє звільнення. У деяких представників галузі це викликало побоювання, що дані судові позови можуть нести загрозу легітимності нинішньому складу, а також нинішнім рішенням НКРЗІ.
Але Михайло Пергаменщик, старший юрист практики IT і медіа права АТ «Юскутум», вважає, що серйозних загроз нинішньому складу та рішенням НКРЗІ судова тяжба екс-співробітників НКРЗІ не несе.
«Призначення нових членів НКРЗІ до прийняття судом рішення у спорі про незаконне звільнення старого складу НКРЗІ можна вважати законним. Для того, щоб визнати призначення осіб незаконним, потрібно подавати окремий позов.
Що ж до законності прийнятих новим складом НКРЗІ рішень, то тут слід звернутися до процедури визнання рішень державних органів незаконними або їх скасування. Рішення НКРЗІ можуть бути скасовані самою ж комісією (наприклад, в процесі прийняття нового рішення з того ж питання) або визнані незаконними судом за окремим позовом. Таким чином, навіть визнання призначення складу НКРЗІ незаконним не тягне автоматичне визнання всіх рішень цього складу незаконним», – пояснює юрист.
Звільнення «команди Яцука» викликало невдоволення не тільки у безпосередньо звільнених, але й у представників «Київстар». Уже через день після призначення «другого» складу НКРЗІ «Київстар» заявив про кулуарність цього процесу. Тоді Андрій Осадчук, директор регуляторно-правового забезпечення компанії «Київстар» сказав, що «в цих умовах (прийняття рішення за тиждень до виборів Президента – прим. ред.) важко прогнозувати ефективність роботи нового складу комісії в інтересах всього ринку». Про закулісний характер призначення нового складу регулятора висловилися й інші учасники ринку.
Єдині, хто не приховували задоволеності від ротації, були представники «МТС-Україна». Олег Проживальський, директор з корпоративного управління і контролю «МТС Україна», пояснив зміну складу НКРЗІ невидачею ліцензій на UMTS: «Саботувати таку можливість було не зовсім правильно. Очевидно, НКРЗІ в попередньому складі не виправдала очікувань працювати ефективно на благо країни…». Він зазначив, що в новому складі комісії достатньо досвідчених фахівців в галузі телекомунікацій, які здатні вирішувати актуальні завдання галузі.
Серед фахівців «другого» складу НКРЗІ з’явилися екс-співробітники «МТС-Україна» – Анатолій Довгий (займався в компанії регуляторними питаннями до недавнього часу) і Олександр Скляров (обіймав керівні посади в UMC (МТС), але дуже давно – в 2000 р). І як виявилося незабаром, в «МТС-Україна» не даремно позитивно відгукувалися про здібності нового складу НКРЗІ вирішувати завдання телекомунікаційної галузі. Рівно через місяць НКРЗІ на своєму засіданні відмовилася позбавляти ліцензії «МТС-Україна».
Крім цього рішення, «другий» склад НКРЗІ запам’ятався так і невиконаною обіцянкою підготувати умови для проведення тендерів на 3G-частоти до 31 липня, звільненням голови УДЦР Павла Слободянюка та затвердженням нової редакції статуту УДЦР.
Призначення «третього» складу НКРЗІ відбулося, можна сказати, ще більш кулуарно, ніж «складу Турчинова». 23 липня з’явилася неофіційна інформація про те, що члени держрегулятора написали заяви і менш ніж через тиждень Порошенко без будь-яких консультацій з представниками галузі призначив новий склад держструктури. Очевидно, новому складу випала честь реалізувати постанову Президента про запуск 3G до листопада 2014 р.
Однак, як показують події останніх днів, укластися в поставлені Президентом терміни НКРЗІ навряд чи зможе. Оператори і чиновники поки дуже далекі від узгодження ціни за ліцензії та конверсію РЧР, а також умов аукціону. На виконавчому рівні серед чиновників не припиняється саботаж і затягування процесу. Вкотре запуск нових технологій впирається в небажання бізнесу і чиновників йти один одному на компроміси.
До 15 серпня залишився тиждень, однак в актив нового складу НКРЗІ можна занести лише скасування запуску MNP і призначення гендиректора УДЦР. Втім, варто відзначити і одне вельми характерне рішення, в якому НКРЗІ просить АМКУ перевірити «Укртелеком» з метою вирішення проблемних питань доступу операторів та провайдерів до кабельної каналізації електрозв’язку (ККЕ).
Незважаючи на вельми стислі терміни і поточні розбіжності чиновників і операторів щодо запуску 3G у нової команди НКРЗІ при правильній постановці справи не буде, і не повинно бути перешкод для досягнення поставлених Президентом завдань, вважає Андрій Осадчук, директор регуляторно-правового забезпечення Київстар. «Ми сподіваємося, що новим складом НКРЗІ ці завдання будуть реалізовані і держава нарешті подолає проблеми цифрового розриву», – каже він.
У свою чергу, Дмитро Фурман, директор з корпоративних регуляторних та юридичних відносин мобільного оператора life :), вважає новий склад НКРЗІ швидше прогнозованим кроком Президента, ніж несподіванкою. «Ми сподіваємося, що він призначений для прискорення процесів з видачі 3G-ліцензії і для повного виконання указу президента 613/2014 року», – відзначає Дмитро Фурман.
Протилежної точки зору дотримується Роман Химич, представник експертної групи Netton.Telecom. Він не вважає, що указ Порошенко про впровадження 3G і призначення ним нового складу НКРЗІ є єдиним задумом і виразом політичної волі вищого керівництва країни по запуску нових технологій. «З одного боку Порошенко вибудовує власну вертикаль орієнтованих на нього чиновників. З іншого – намагається здійснити ті кроки в цій галузі, які він або його команда вважають необхідними», – говорить експерт.
Він переконаний, що зважаючи на особливості устрою української держави, органи влади, навіть вузькоспеціалізовані як, наприклад, НКРЗІ не розглядаються правлячим класом як інституції, покликані забезпечити стійкість, наступність і безперервність процесу державного управління. У нашій країні органи влади розглядаються, як інструмент «вирішення питань». «Оскільки ці питання мають, як правило, непублічний і шкурний характер, доручити їх рішення можна тільки особисто довіреним, надійним людям», – стверджує Роман Химич.
Всеволод Некрасов
За матеріалами: proIT.com.ua
Поділитися новиною
