Аграрний Донбас: як працюють сільгоспкомпанії в зоні АТО — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Аграрний Донбас: як працюють сільгоспкомпанії в зоні АТО

Аграрний ринок
518
Допоки більшість українських аграріїв скаржаться на проблеми залучення кредитів або плани уряду скоротити пільги для АПК, їхніх колег з Донбасу хвилюють більш драматичні речі – як не натрапити на міну під час збирання врожаю і як в принципі отримати у військових дозвіл вийти в поле.
«Основна проблема – люди не можуть розпочати роботи, оскільки є заміновані поля, є поля з блок-постами, і потрібно брати дозвіл у військових», – перераховує Сергій Димиджиєв, голова асоціації фермерів та землекористувачів Донецької області.
На сьогодні у кожному з районів області є заміновані поля – більшість з них уздовж автомобільних доріг. Урожай на таких полях перезріває і обсипається.
Серед проблем другого порядку: дефіцит ресурсів, перш за все, палива – постачальники просто не везуть його, а ті, хто ризикує виїхати, часто не довозять до точки призначення.
«Грабують», – пояснює Димиджиєв. Проблемою стало і отримання збиральної техніки, оскільки ті компанії, які надавали послуги з прибирання, цього року на Донбас вважали за краще не висуватися. Є труднощі зі збутом і логістикою зерна – багато перевізників відмовилися їхати у гарячі точки. Крім того, під мобілізацію відпадає робочий персонал, задіяний в збиральній кампанії – механізатори і комбайнери.
Сергій Димиджиєв вказує на серйозне відставання у графіку робіт порівняно з минулим роком. «Причин дві. Перша – військові дії, друга – погодні умови. Торік ми почали на десять днів раніше, плюс було сухе літо, прибирали, не зупиняючись», – згадує він.
Аграріїв Донецької області умовно можна поділити на три групи, пояснює експерт: «Ті, у кого провалилася весна – це Краматорськ, Слов’янськ, Артемівськ. Ті, у яких провалилося літо – Шахтарськ, Торез, Сніжне. Ті, яких в принципі, не торкнулися військові події – це південні й західні райони».
Очевидно, до останньої категорії належить агрохолдинг Ріната Ахметова HarvEast, де декларують стовідсоткове виконання запланованих показників. «На сьогодні збирання ранніх зернових завершено на 100%. У господарствах холдингу намолочено 281 600 тонн ранніх зернових культур», – говорить Саймон Чернявський, генеральний директор HarvEast. На полях холдингу зібрано 257 000 тонн пшениці, середня врожайність у Донецькій області, де розташований основний земельний банк холдингу, становить 43,6 ц/га. Також намолочено 16,5 тисяч тонн ячменю, середня врожайність цієї культури – 34 ц/га.
За його словами, незважаючи на складну ситуацію, господарства HarvEast у південній частині Донецької області працюють в штатному режимі. «Виникали складнощі в роботі найманого транспорту: наймані комбайни та вантажний транспорт відмовлялися їхати. Нам вдалося вирішити це питання, і холдинг провів всі роботи вчасно і без порушення технологій», – ділиться топ-менеджер.
HarvEast «пощастило» двічі – крім Донецького регіону землі компанії розташовані й у Криму. «Поки ми працюємо у «підвішеному» режимі, як і багато компаній в Криму. Складнощі, які є в Криму, виникають на адміністративному та законодавчому рівні, а не на виробничому, – пояснює він. – Роботи на півострові проведені в повному обсязі і в строк».
Рекордний урожай
За оперативною інформацією Мінагропроду на 5 серпня в Донецькій області оброблено 529,0 тис. га зернових і зернобобових культур, а намолочено 1893,5 тонн зерна, з якого пшениця становить 1400 тис. тонн. Голова відомства Ігор Швайка оцінив втрати врожаю в зоні АТО як «некритичні».
За даними Головного управління статистики в Донецькій області, врожаю зернових минулого року в Донецькій області 2,2 млн або 4% від загальноукраїнського. У 2014 році, незважаючи на дестабілізацію в деяких областях країна також виходить на близький до рекордного показник. «Умови прибирання для пшениці – ідеальні. За найбільш консервативними оцінками ми виходимо на 21,5-22,4 млн тонн. З ячменю також унікально-сприятлива ситуація, поки що є підстави очікувати врожай вище за торішній», – говорить Єлизавета Малишко, аналітик зернового ринку «УкрАгроКонсалт». Прогноз врожаю, який надає «УкрАгроКонсалт» – 58 млн тонн (без Криму). «Не виключено, що прогноз може бути знижений, оскільки зберігається інтрига в частині кукурудзи. Але те, що вал буде значно вище середнього – без сумнівів», – підкреслює вона.
Якщо з погодою аграріям пощастило, то з ціновою кон’юнктурою – ні. Ціни на зерно – найнижчі за останні чотири сезони, але водночас курсова різниця частково нівелює падіння. Вартість борошномельної пшениці на 5 серпня становила $184/тонна, хоча торік на цю ж дату вона коштувала $195/тонна. «Нижче ніж зараз, ціни були тільки в сезоні 2009/2010», – каже Малишко. За фуражем провал ще більше: тонна коштує $150, в той час як минулого року ціна становила $167/тонна, а позаминулого – $230/тонна.
Небезпечна осінь
Осінні польові роботи в Донецькій області мають розпочатися через два тижні – в кінці серпня. Поки що труднощів більше, аніж способів їх вирішення. Той же дефіцит палива, робочої сили, ресурсів. «З добривами проблема, особливо азотними. Росіяни практично не везуть, оскільки там з’явився додатковий податок, дуже сильно товар подорожчав», – каже Димиджиєв.
Чернявський визнає, що в сформованій ситуації вибудовувати прогнози складно, але, тим не менш, запевняє, що осінні посівні роботи планується розпочати в агрономічні строки.
Геннадій Новіков, голова Аграрного Союзу України, констатує: ключова проблема для донецьких аграріїв – гроші, яких немає. «Зараз у людей немає коштів, щоб вкладати у виробництво. З’являться вони лише через рік», – каже він. Він пропонує уряду розглянути можливість виділення безвідсоткових кредитів сільгоспвиробникам з охоплених війною областей. «Ще було б добре, якби на рівні держави дали змогу виплачувати орендну плату трьома рівними частинами. Тому що зараз навіть не можна оформити форс-мажорні обставини – хто їх зафіксує?», – каже він.
Фермери більш реалістичні – хоч фінансова підтримка держави була б до речі, але її можливість вони оцінюють як сумнівну. «На сьогодні хочеться, щоб хоч не забрали того, що є. Тема переходу на загальну систему оподаткування не дуже приємно звучить», – каже Димиджиєв.
Катерина Шумило, Анна Ковальчук
За матеріалами:
Forbes.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас