1040
Великий вихід з нафторинку
— Енергетика
Засновник групи Ігор Єремєєв розпочав ліквідацію своїх ключових підприємств. Таким чином, він отримав змогу списати мільярдні борги своїх дітищ, а разом з ними позбутися від партнерства з опальним олігархом Дмитром Фірташем.
Оптом в роздріб
Старт перебудови нафтового крила групи «Континіум» був даний в кінці минулого року, коли в Господарському суді Волинської області розпочалася процедура банкрутства одного з її оптових трейдерів – ТОВ «Нафто-Кредит Інвест». На той момент підприємство займало на ринку місце середнячка, тому новина про його фінансову неспроможність не привернула до себе особливої уваги. Через декілька місяців банкрутство перейшло в процес його ліквідації. Але навіть ця подія не активізувала інтерес до долі «Нафто-Кредит Інвеста», так як мова тоді йшла про списання боргів компанії-банкрута перед родинними їй підприємствами ТОВ «Нафто-Ойл-Торг», ТОВ «Тирас-Арс», ТОВ «Справа Наша», ТОВ «Маршал-Трейд-Ойл» і ТОВ «Континент Нафто Трейд».
За підрахунками «k:», зазначеним фірмам банкрут заборгував в цілому 1,026 млрд. грн., які учасники ринку порахували прямими втратами її бенефіціара Ігоря Єремєєва. Але зараз зрозуміло, що нафтовики недооцінили масштаб події. Цей висновок став очевидним, після того як з’ясувалося, що ліквідація «Нафто-Кредит Інвеста» порушила фінансові баланси його зазначених вище дебіторів, наслідком чого став початок їх банкрутств. Так, в березні подібна процедура була відкрита у відношенні ТОВ «Маршал-Трейд-Ойл», а трохи пізніше і ТОВ «Континент Нафто Трейд».
Останнє займає найвищу сходинку в ієрархічній корпоративної сходах імперії Єремєєва, оскільки контролює діяльність однієї з найбільших мереж в Україні – автозаправних комплексів WOG. Але, незважаючи на високу ліквідність підприємства в очах його творця, можна стверджувати, що саме він виступив ідеологом його банкрутства. Цей факт доводиться хоча б тим, що ініціатором процесу стало ТОВ «Поларі», одним з формальних співзасновників якого є Ігор Зварич, який за різних часів виступав у ролі співвласника цілого сузір’я підприємств Ігоря Мироновича, включаючи і сам «Континент Нафто Трейд».
Незважаючи на те, що банкрутство трейдера фактично ініційоване його господарем, у кредиторів цієї компанії є ілюзія, що ще не все втрачено. У своїх фантазіях вони спираються на вітчизняне законодавство, що дозволяє в рамках процедури банкрутства сформувати комітет, який має право ініціювати фінансове оздоровлення боржника. Якщо втілити цю ініціативу у життя, погашення боргів «Континент Нафто Трейд» практично гарантовано. Але у випадку із зазначеним трейдером розраховувати на подібний розвиток подій не варто. Головна причина в тому, що 60% визнаної судом кредиторки (967 млн. грн. З 1,377 млрд.) належить спорідненим банкруту підприємствам: ТОВ «Торговий дім «Континіум-Галичина», ТОВ «Золотий екватор», ТОВ «Західна нафтова група-Техно-нафта» і т.д.
Це означає, що саме вони будуть володіти більшістю голосів у комітеті кредиторів. При цьому на його засіданні практично напевно мова буде йти про ліквідацію «Континент Нафто Трейд».
Причин тому хоч відбавляй. По-перше, сумний досвід «Нафто-Кредит Інвеста». По-друге, у Єремєєва з’являється можливість заощадити досить пристойні гроші: списати 510 млн. грн. боргів «Континент Нафто Трейд» перед чужорідними банками (ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Укрексімбанк») і обнулити шанси Антимонопольного комітету України на стягнення з цієї компанії 93 млн. грн. штрафу, нарахованого ще у 2011 році за змову з конкурентами.
Робота над помилками
Можна не сумніватися, що зекономлені на кредиторах гроші група «Континіум» використовує максимально ефективно. Але найцікавіше в тому, що списання багатомільйонних боргів може бути лише видимою частиною вигод групи Єремєєва. Привід для таких міркувань – припущення, що ліквідація когорти трейдерів може стати початком кінця партнерства Ігоря Єремєєва із засновником Group DF Дмитром Фірташем.
Фундамент для участі Фірташа в управлінні нафтовим бізнесом «Континіуму» був закладений у 2011 році. Учасники ринку вважають, що це партнерство фактично стало ціною розплати Ігоря Мироновича за нібито участь його структур у виведенні коштів з Надра Банку, який згодом був придбаний Фірташем. Побічно цю інформацію підтвердив і сам Дмитро Васильович, який у 2012 році, після відвідування Херсонського нафтопереробного заводу, повідомив про плани «придбати нафтопереробний завод і мережу заправок». Але публічно про закриття цієї угоди в Group DF так і не повідомили, а у «Континіумі» й зовсім заперечували факт її звершення.
Довести зворотне неможливо, тому що видимих змін у складі засновників нафтових компаній Ігоря Єремєєва так і не відбулося. До того ж незрозуміло, чим тоді пояснити популярність луцьких компаній на державних тендерах в епоху минулої влади. Особливо це стосується Херсонського НПЗ, який, незважаючи на десятирічний виробничий простій активно користувався статусом вітчизняного виробника і вигравав великі тендери ДП «Укрзалізничпостач» на закупівлю дизельного палива. Зараз цю естафету в Ігоря Єремєєва намагається перехопити його конкурент з Дніпропетровська Ігор Коломойський. І якщо господареві «Привату» це вдасться, група «Континіум» позбудеться багатомільйонних прибутків. З цієї точки зору спроби луцького олігарха позбутися ситуативного партнера Фірташа логічні. Принаймні, час для цього обрано вкрай вдалий, адже зараз Дмитра Васильовича більше турбують питання збереження власної свободи, ніж бізнесу.
Дмитро Рясний
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
