Iнвестори, в чергу! — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Iнвестори, в чергу!

Кредит&Депозит
822
На початку липня компанія «Конкорд Капітал» провела в Лондоні інвестиційну конференцію. Розповідаючи про цю подію, генеральний директор компанії Ігор Мазепа відзначив великий інтерес зарубіжних інвесторів до України, але при цьому не приховав і деяких не дуже приємних нюансів. «Очевидно, що інтерес до України величезний, — сказав він Інтерфаксу-Україна, — але якщо в 2006—2007 роках такий же великий інтерес супроводжувався готовністю бігти й купувати, інвестувати, давати в борг, то той інтерес, який ми бачимо зараз, трохи відрізняється за природою: дуже багато невизначеності залишається в країні і тим паче в бізнесі». «Військова тематика й тема безпеки», за словами Мазепи, були присутні в усіх дискусіях.
У фінансиста немає ілюзій, що виявлена на конференції цікавість «матеріалізується просто завтра, через місяць або навіть через півроку, хоча вже щось відбувається». Він констатує, що західні інвестори сьогодні виявляють цікавість до державних зобов’язань України, зокрема пдв-облігацій, відкриваючи нові ліміти. «І ми, швидше за все, приведемо хороші гроші інвесторів саме в цей сегмент ринку», — прогнозує Мазепа. На його думку, надалі Україна, ймовірно, випускатиме корпоративні облігації. «Якщо ринок суверена буде живий і ефективний, то з’являтиметься й первинний ринок корпоративних облігацій. Я думаю, що це може статися вже до кінця року», — передбачає один з провідних українських інвесторів.
Він зазначає, що доступ корпоративних позичальників на міжнародні фінансові ринки з новими випусками єврооблігацій — це, швидше, перспектива наступного року, оскільки нинішній рівень суверенного рейтингу дуже низький. «Ти не можеш бути успішним бізнесменом у країні, яка сама по собі не успішна або, ще гірше, розвалюється на частини», — роз’яснив фінансист. Він охарактеризував рішення «Конкорд Капіталу» провести конференцію в Лондоні в умовах такої нестабільності в країні як ризиковане. У той же час, на його думку, воно збільшує шанси на залучення іноземних інвесторів, коли ситуація почне стабілізуватися, й дозволяє розраховувати на лідерство.
Хороші перспективи обіцяє Україні також конференція донорів і інвесторів з надання допомоги Україні, яка відбудеться восени цього року. Таке рішення було прийняте на конференції донорів, що завершилася минулого тижня в Брюсселі. «Донори визнали важливу роль, яку приватний сектор здатен зіграти в процесі стабілізації економічної ситуації (в Україні) й переходу до всестороннього й стійкого економічного зростання», — наголошується в прес-релізі конференції, на якій головував єврокомісар у питаннях розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле.
Інвестиції Україні сьогодні потрібні в першу чергу для відродження Донбасу, і не випадково велику популярність у країні отримала ідея про необхідність розробки плану, аналогічного широко відомому плану Маршалла, за допомогою якого змогла після Другої світової війни піднятися з руїн Європа. Але чи можна в такій справі сподіватися лише на допомогу з-за кордону? Думається, іноземні інвестори не підуть в нашу країну доти, доки не переконаються, що й український бізнес готовий в неї вкладатися й консолідується для цього.
Відповідні тенденції в країні, безумовно, є. Так, минулого тижня група «Інвестиційний капітал Україна» (ICU) оголосила про те, що планує створити фонд прямих інвестицій до України. Ця заява не випадкова й дуже символічна. Не секрет, що главою цієї компанії ще недавно була Валерія Гонтарєва, яка зараз займає посаду голови Нацбанку України й, не виключено, досі зберігає певний вплив на її політику. «Наразі обсяг вільних засобів у фондах прямих інвестицій, орієнтованих на Україну, обмежений, тоді як потреба в таких інвестиціях стоїть на історичному максимумі, — сказав журналістам керуючий директор компанії Макар Пасенюк. — Тому зараз найкращий час для подібного проекту, й найближчим часом ми плануємо почати його реалізацію». Щоправда, формування фонду, за словами топ-менеджера, займе не менш як 6—9 місяців.
«Прямі інвестиції — один з інструментів, які мають активно використовуватися для перезапуску економіки й у давно назрілих процесах консолідації в низці її секторів», — продовжив Пасенюк. І «День» запитав у нього, чи входять в ідеологію створюваного фонду патріотичні мотиви на кшталт участі в державно-приватному партнерстві, скажімо, для модернізації оборонних підприємств. Відповідаючи, Пасенюк зазначив, що на державно-приватне партнерство готові піти багато компаній і набагато серйозніших, ніж ICU. «І вони це зроблять, щойно держава буде готова запропонувати виразні позиції, виразні проекти в цьому партнерстві, які були б економічно доцільними й могли реалізовуватися через цей механізм, — сказав він і продовжив: — Я вас запевняю — стоятиме черга».
Роз’яснюючи своє розуміння виразного проекту, Пасенюк зазначив: «Якщо держава хоче реалізувати якийсь проект, то вона має розповісти, в чому його (проекту) сенс, що вона в цей проект привносить. Це може бути, наприклад, земельна ділянка, видача ліцензій, пільгове оподаткування. І проекти самі по собі мають економічно прораховуватися. Це можуть бути капіталомісткі інфраструктурні об’єкти, що мають, як відомо, велику місцеву складову. Ми спілкувалися з багатьма компаніями. Вони були готові сюди вкладати. Але за останні 10 років їм так ніхто нічого й не запропонував».
Саме того ж дня (чи то за збігом чи, швидше, відповідно до логіки сьогоднішніх подій) Державне агентство з інвестицій і управління національними проектами (Держінвестпроект) внесло до реєстру «Перший Український індустріальний парк». Цей «виразний проект» заплановано побудувати в смт Велика Димерка Броварського району Київської області, для чого передбачено залучити понад 1,8 мільярда гривень. Як зазначають у Держагентстві, розмір земельної ділянки індустріального парку 105 гектарів. Це дозволить розвивати на його території великомасштабний промисловий майданчик і виробляти на ньому харчову, фармацевтичну, деревообробну, меблеву й поліграфічну продукцію, розвивати автомобілебудування й металообробку. До переваг парку входить близькість до столиці та аеропорту «Бориспіль», розвинена транспортна інфраструктура, наявність кваліфікованих трудових ресурсів. Черга за інвесторами.
Віталій Княжанський
За матеріалами:
День
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас