648
Дути проти газу
— Енергетика
Зміна правил гри на газовому ринку вирішить оперативні проблеми країни, але створить великі неприємності в майбутньому
Приватні газовидобувачі України готуються до нової стадії змін. Незабаром вони будуть змушені продавати частину власного палива за лояльними цінами державі, Таким чином влада хоче вийти з гордо піднятою головою з енергетичного спору з Росією. Але в пориві вирішення поточних сировинних проблем ми можемо загубити стратегічне майбутнє цього ринку.
Найдорожча комісія
Днями у обезголовленої три місяці тому Національної комісії з держрегулювання в сфері комунальних послуг (Нацкомпослуг) з’явився новий керівник. Ним став 54-річний Сергій Дунайло, який зайняв місце регіонала Валерія Саратова. Декілька років тому Дунайло вже працював у комісії, але його нинішній зліт кар’єрними сходами пов’язаний не з досвідом минулих років, а з особливостями характеру. Справа в тому, що Сергій Леонідович — ідеальний виконавець, який беззаперечно виконує всі доручення. У цьому немає нічого поганого, тому що точно таку ж модель державного менеджирування сповідує його куратор — глава Міністерства енергетики Юрій Продан, з яким вони на зорі кар’єр працювали в «Київенерго». До того ж зараз основним завданням Нацкомпослуг є переведення енергоринку на рейки ринкового ціноутворення, а ця робота вимагає від глави регулятора технічних (а не індивідуальних) рішень.
В принципі, з цим завданням цілком міг би впоратися і звичайний член Нацкомпослуг Валерій Кальченко, якого експерти сватали у крісло голови комісії. Частка істини в цих прогнозах дійсно була, адже Кальченко з Проданом пов’язують не менш дружні стосунки. Але нездоланним бар’єром для Валерія Миколайовича стало законодавство: торік він відсвяткував своє 60-річчя, тим самим перейшовши через межу граничного віку для держслужбовця. До речі, за даними «k:», саме віковий фактор стане причиною для швидких перестановок у Нацкомісії з регулювання електроенергетики (НКРЕ). Через декілька тижнів її рульовий Сергій Тітенко також святкуватиме 60-річний ювілей, тому очікується, що вже скоро у НКРЕ буде новий глава.
Сергію Дунайлу напевно хотілося б зайняти цей пост, адже НКРЕ здійснює тарифне регулювання на електричному та газовому ринках, і на її тлі Нацкомпослуг, що формує тарифну політику малобюджетних водоканалів і теплоенергетиків, виглядає скромніше. Але, незважаючи на те, що грошей на ринках НКРЕ обертається набагато більше, зараз погляди всього паливного ринку будуть зосереджені саме на Нацкомпослуг. Це пояснюється тим, що саме від тарифної політики цієї комісії залежатиме добробут найбільших учасників ринку.
Взаємозв’язок доводиться елементарно: чим швидше Нацкомпослуг підніме до економічно обґрунтованого рівня тарифи теплоенергетиків, тим швидше вони погасять 18 млрд. грн. боргів перед своїм постачальником газу — НАК «Нафтогаз України». У Кабміні це розуміють, тому ще два місяці тому рекомендували Нацкомпослуг підвищити ціни на теплову енергію та гаряче водопостачання для населення на 40%. Планується, що це підвищення відбудеться вже в поточному місяці, тому «Нафтогаз» може розраховувати на додаткові надходження грошей від тепловиків.
Повернути НАК багатомільярдний борг в короткий термін цілком під силу, адже зараз з 298 підприємств ТКЕ тільки у десяти тариф на централізоване опалення відповідає економічно обґрунтованому рівню. При цьому важливо розуміти, що тепловики не зможуть ухилитися від розрахунків з «Нафтогазом» тому що з 18 червня 2014 року діє постанова уряду №217, якою введено повне вилучення коштів, одержуваних ними від своїх споживачів, на користь постачальника газу.
Ось так і працюємо
Додаткові фінансові вливання мають для НАК особливе значення. У першу чергу, тому що зараз вона в екстремальних умовах прагне викупити максимальні резерви газу в Європі та закачати їх в сховища. Цю роботу потрібно виконати до початку опалювального сезону, що в умовах сировинної блокади з боку Росії виглядає нереально (до 15 жовтня в сховищах повинно бути 18–20 млрд. куб. м, тоді як зараз — 14,5 млрд. куб. м). Саме тому влада вирішила піти ва-банк: минулого тижня Верховна Рада в першому читанні прийняла законопроект №4117а, яким Кабміну дозволяється вводити режим особливого періоду в роботі енергетичного комплексу, що припускає можливість зобов’язувати приватні видобувні компанії продавати газ населенню і теплокомуненерго за фіксованими цінами.
З одного боку це рішення справедливе, адже, як правило, вітчизняні приватні газовидобувачі підконтрольні місцевим олігархам, що розвивають свої імперії за рахунок пересічних українців. Але якщо подивитися на ситуацію з іншої точки зору, то перехід до моделі ручного регулювання ринку — це прямий сигнал його учасникам скорочувати інвестиції. За цим неминуче послідує зниження обсягів видобутку газу всередині країни, що цілком влаштовує нашого сусіда.
Вихід із ситуації може бути набагато простішим: поступове підвищення тарифів у тепловій енергетиці та вживання заходів щодо скорочення обсягів споживання газу. Для цього достатньо навести елементарний порядок у комунальній сфері, де потенціал економії, за офіційними даними того ж «Нафтогазу», становить 4 млрд. куб. м на рік. І ця робота не вимагає надзусиль. Все що потрібно — створення умов із повсюдного обліку витрачання газу та встановлення приладів регулювання тепла в приміщеннях. Але уряд чомусь про це не думає.
При цьому українська влада не пояснює, що режим надзвичайної ситуації на ринку ПЕК, що дозволяє в ручному режимі розподіляти газ, швидше за все, введено не буде. Це доводить елементарний розрахунок: при нинішніх темпах накопичення газу (до 30 млн. куб. м за добу) до 1 вересня в країні буде накопичено 16 млрд. куб м.
А після того як на початку осені середньодобові поставки газу з Європи будуть збільшені вдвічі (за рахунок початку імпорту зі Словаччини по газопроводу Вояни – Ужгород), до початку опалювального сезону — 15 жовтня — резерви наших ПСГ можуть вийти на рівень 18 млрд. куб. м. З таким обсягом цілком можна пережити зиму і при цьому не розполохати і без того скупих на інвестиції газовидобувальників.
Дмитро Рясний
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
