975
Про майбутнє вітчизняного ОПК
— Світ
Під час виступу на відкритті Парламентської асамблеї НАТО у Вільнюсі, генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Андерс Фог Расмуссен заявив, що події в Україні вкрай наочно демонструють усім членам альянсу, що оборона «все ще важлива», і європейським урядам більше не можна урізувати військові витрати. У НАТО дії Росії розцінюють, як прояв готовності перекроювати європейські кордони силоміць і використовувати військову агресію проти інших держав для досягнення своїх геополітичних цілей. Расмуссен повідомив, що країни НАТО скоротили військові витрати на 10%, а деякі витрачають на оборону менше 1% бюджету (за правилами Північноатлантичного альянсу, кожен його учасник повинен виділяти на військові потреби не менше 2% свого ВВП). Усі члени НАТО повинні збільшити свої інвестиції в національну та колективну оборону, підкреслив Генсек НАТО.
Європі є про що задуматися: навіть найбільш обороноздатні Франція і Велика Британія через світову економічну кризу останніми роками скоротили військові витрати, і навіть раніше запланували подальше зменшення. А Нідерланди раніше взагалі відмовилися від важкої броньованої техніки, заповзявшись розпродавати танки Leopard 2A6, які є на озброєнні, парк яких після закінчення «холодної війни» налічував понад 400 машин. Нідерланди також повністю ліквідували морську авіацію і скоротили свій флот з 56 до 23 кораблів.
У той же час, за даними Расмуссена, Росія з 2008 року збільшила свій оборонний бюджет більш ніж на 50%, і її військові витрати зростають щороку на 10%. Оборонний бюджет мало не в сто мільярдів доларів поступається лише США та Китаю, і 2012 року він становив 4,4 від ВВП.
Всі зміни на ринках озброєнь наразі передбачити важко. Якщо говорити безпосередньо про Україну, то безглуздо заперечувати, що вона постраждає від втрати напрацьованих зв’язків. Але й масові звільнення у сфері ОПК і мало не закриття всіх підприємств комплексу, погодьтеся, також перебільшення. Адже саме таке майбутнє пророкують нам деякі російські експерти та урядовці. Мовляв, без російського ринку Україна свою «оборонку» просто втратить. Невірні також заяви про те, що український ОПК виробляє лише комплектуючі, але не бойові одиниці — як відомо, на зовнішніх ринках українська бронетехніка (танки та бронетранспортери) конкурує з російською. У тому, що кінцеву продукцію оборонні підприємства України майже не виробляють, запевняв російських журналістів голова комітету Ради Федерації з питань оборони та безпеки Віктор Озеров.
Ймовірно, що нові труднощі, які виникли в українській «оборонці» вплинуть на реформування в цій галузі. За даними Міноборони, до складу вітчизняного ОПК входять 162 підприємства та установи та декілька виробників продукції подвійного призначення. Велика частина входить до складу держконцерну «Укроборонпром», а його керівництво давно вже прийняло ухвалу реструктуризувати понад 40 підприємств, виробництво на яких зупинене або не є доцільним.
Втрати українського ОПК, яким загрожує згортання українсько-російської військово-технічної співпраці (експертні оцінки тут різні, але навіть середня цифра — декілька сотень мільйонів доларів), обіцяють компенсувати США. Як повідомляє із посиланням на інформовані джерела в оборонному секторі агенція Інтерфакс-Україна, йдеться про нарощуванні ВТС України зі США та ЄС, а також сприяння і взаємодія в здійсненні Україною ВТС на ринках третіх країн. Звичайно, сподіватися на те, що американці істотно завантажать український ОПК замовленнями, було б наївно. В усякому разі, в певних сегментах США не сприятиме Україні через можливу конкуренцію.
Подібні приклади є. Президент Інституту Близького Сходу Євген Сатановський нагадав у інтерв’ю російським ЗМІ, що США, попри начебто партнерські стосунки з Ізраїлем неодноразово видавали його «життєво важливі секрети». І це призводило до важких наслідків для військової промисловості Ізраїлю — для сфер, де Ізраїль може конкурувати зі Сполученими Штатами. «США вибили Ізраїль з проекту переобладнання польської системи ПРО. Через це Ізраїль втратив 13 мільярдів доларів», — розповів він.
Проте, на певну допомогу тут Україні сподіватися все ж таки можна. Так, США цікавлять можливості КБ «Південне», яке роками обслуговувало російські балістичні ракети Р-36М2 «Воєвода», що недавно обговорювалося в американському Конгресі. «Подібні проекти вже реалізуються за певними напрямами, але їхній спектр має бути значно більшим, бо потенціал Америки величезний, потреби в космічній техніці дуже великі і ґрунт для переговорів у цій сфері реально є», — вважає директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
Схожа ситуація і з європейськими країнами: є напрямки, на які Україну не пустять, але є й такі, за якими вже ведеться співпраця. Українську бронетехніку Європа не купить, оскільки в цьому сегменті сильні позиції мають, наприклад, німці, які експортують таку техніку, як танк Leopard. При цьому в хід ідуть будь-які інструменти. На початку року німецька прокуратура розкручувала справу про хабарі, які виробники давали урядовцям Міноборони Греції, щоб на озброєнні цієї країни була техніка їхнього виробництва. Але на цей сегмент Україна і не претендує (хоча, скажімо, Польща купила ліцензію на бронемашину «Дозор-Б»).
Перспективнішою тут є співпраця в частині виробництва систем наведення, радіоелектроніки. Торік повідомлялося про те, що ДержКБ «Промінь» і бельгійська компанія Cockerill Maintenance & Ingenierie Defence реалізували спільний проект: у боєкомплекті 90-мм гармати башти Cockerill з’явився український постріл із протитанковою керованою ракетою Falarick 90. Ракета може вражати броньовані цілі на віддалі до чотирьох кілометрів, що більш, аніж удвічі далі в порівнянні з іншими снарядами штатної боєзакладки. Покупцями української оборонної продукції можуть стати, наприклад, прибалтійські країни. Так, в оборонному відомстві Литви повідомляли про те, що армії бракує сучасних засобів озброєння, особливо протитанкових і протиповітряних. У зв’язку з чим до кінця року планується закупка в Польщі системи протиповітряної ракетної оборони «Грім».
Інша річ, що основною продукцією, яку Росія купувала для потреб свого ОПК, є авіаційні двигуни виробництва запорізького «Мотор-Січ» і газотурбінні двигуни для кораблів виробництва миколаївського «Зоря-Машпроект». І тут якраз не доводиться розраховувати ні на допомогу США, ні на допомогу Європи. Залишається лише підсилювати боротьбу на традиційних азіатському, східному та південноамериканському ринках. Плюс — певне завантаження з боку своєї держави. Ясно, що великої кількості кораблів Україна в осяжному майбутньому не побудує, не буде вона й купувати в рік замість РФ сотні вертолітних двигунів, тут можна говорити лише про експорт. Але навіть модернізація армійських вертольотів Мі-8 і Мі-24 — це вже посильний внесок.
На даному етапі підприємства вітчизняної «оборонки» і справді мають право розраховувати на серйозні держзамовлення. Цього року на потреби Міноборони в державному бюджеті передбачено близько 20 млрд. грн. Приблизно 2,5 млрд. планується витратити на закупівлю військової техніки та озброєнь, у тому числі — 194-х бронетранспортерів виробництва харківського заводу ім. Малишева.
Проте, все ж таки залишається під питанням, чи вистачатиме за нинішніх непростих для України умов названих коштів. А вже, тим більше — чи збережеться тенденція після закінчення бойових дій на сході країни. За оцінками експертів, для підтримки військ у боєздатному стані лише на закупівлю ВВТ необхідно витрачати хоча б 300 млн. доларів. А для ефективного розвитку ОПК, згідно зі світовими стандартами, держзамовлення має вдвічі-втричі перевищувати обсяги експорту, притому, що понад 90% продукції українського ОПК йде на експорт. Можна говорити про те, що тепер, коли в країни є явний противник, нічого не залишається, як озброюватися. Але ж і багато країн-членів НАТО не забували про потребу спрямовувати на військові потреби не менше 2% свого ВВП, а все ж таки за умов кризи не могли це забезпечити.
Але вимушена термінова модернізація української армії повинна зміцнити позиції українського ОПК на зовнішніх ринках. Адже раніше експерти й самі представники галузі зазначали, що довести потенційному покупцеві, що техніка добра, важко, якщо вона не «обкатана» в своїх військах. Тепер же в «Укроборонпромі» повідомили, що в ході силової операції на сході країни пройшли випробування нові БТР-4Е, які надійшли на озброєння армійських підрозділів. І, як повідомив глава відомства Юрій Терещенко, броня витримала прямі влучання з великокаліберних кулеметів та автоматичних гармат, протикумулятивні екрани захистили екіпаж від влучань із ручного протитанкового гранатомета, а броньовані скла витримали прямі влучання снайперських рушниць.
Андрій Муравський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
