Користуючись нагодою. Поки банки стагнують, фінансові компанії подвоюють обсяги позик населенню


Користуючись нагодою. Поки банки стагнують, фінансові компанії подвоюють обсяги позик населенню

Поки банківська система завмерла, ринок небанківських фінансових послуг активно розвивається. Лише у I кварталі фінансові компанії збільшили свої активи майже на 84%, до 8,4 млрд грн. Обсяг кредитування зріс ще більше – на 120%, до 4 млрд грн порівняно з січнем-березнем 2013 р. Про це повідомила Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Такий підсумок діяльності фінкомпаній ще більш помітний на тлі скромних результатів кредитних спілок: вони за перші три місяці, навпаки, знизили обсяги наданих кредитів на 0,6%. «Більшість банків також або припинили, або суттєво зменшили обсяги кредитування від початку 2014 р. через брак ліквідності», – зазначає банківський аналітик, екс-директор департаменту роздрібного бізнесу Астра-Банку Віталій Жихарцев.

Кредитори і криза

У Нацкомфінпослуг пояснюють стрімке зростання обсягів кредитування піднаглядних компаній збільшенням попиту населення на «кредити готівкою». «Ці позики дозволяють громадянам з низьким рівнем доходу покривати розриви між авансом і основною сумою заробітної плати», – пояснили в прес-службі регулятора. Підвищений попит на таку пропозицію призвів до зростання відсоткової ставки. У I кварталі вона становила 180,4%, тоді як за аналогічний період 2013 р. кредити коштували 127,74%. «Зростання середньозваженої річної відсоткової ставки викликане девальвацією гривні і бажанням кредитора мінімізувати свої валютні ризики», – вважають в комісії.

Експерти ринку згодні з Нацкомфінпослуг: активність у кредитуванні фінансових компаній пов’язана з підвищеним попитом населення. «Банки залучають гроші для кредитування на ринку, а від початку року через відток депозитів у багатьох виникли проблеми з фондуванням. Брак ліквідності призвів до значного зниження пропозицій за споживчими кредитами на банківському ринку і посилення вимог до позичальників», – констатує Віталій Жихарцев. Подібна картина спостерігається і на ринку кредитної кооперації.

«І банки, і кредитні спілки від початку року зменшили обсяги кредитування. Куди, як не до таких компаній, звертатися людям, яким потрібні гроші?», – Журиться президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Вікторія Волковська. За її словами, фінансові компанії не є конкурентами кредитних спілок на ринку споживчого кредитування, але часто їхня діяльність негативно впливає на імідж спілок. «Нерідко такі фірми називають себе кредитними спілками, хоча такими не є. І коли вони обманюють клієнтів, люди скаржаться на наш ринок», – підтримує колегу президент Національної асоціації кредитних спілок України Петро Козинець.

Будівництво пірамід

Сьогодні кредитувати можуть лише ті фінансові компанії, які внесені до держреєстру фінустанов і зареєстровані як юрособи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів та за наявності ліцензії – за рахунок залучених.

Цього року зросла кількість нелегальних фінансових компаній, що кредитують без свідоцтва про реєстрацію та ліцензії – фінансових пірамід. Особливо багато їх серед фірм, що адмініструють фінансові активи для придбання товарів у групах. Як правило, подібні схеми застосовуються до громадян, які терміново потребують грошей, але не мають перспектив отримати кредит у банку або спілці. «Користуючись необізнаністю споживачів, компанії пропонують їм позичку (кредит) на нібито вигідних умовах і, як правило, без будь-яких документів про доходи, але за умови сплати грошових внесків. Зазвичай термін надання обіцяної позики (кредиту) за умовами договору не визначений, однак людина зобов’язана постійно сплачувати внески і погашати позику (кредит), навіть якщо не отримала його», – пояснюють в Нацкомфінпослуг. Регулятор попереджає, що зараз всього вісім фінкомпаній мають право надавати таку послугу, хоча насправді таких структур десятки.

Щоб вирішити проблему, комісія 4 червня оприлюднила на своєму сайті список фінансових пірамід (див. таблицю), а 16 червня – проект розпорядження про заборону такої послуги, як адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. «Навряд чи це вирішить проблему, – говорить Вікторія Волковська, – Поки не введуть вимоги обов’язкової участі в саморегульованій організації». Саме саморегульовані організації (СРО) найчастіше попереджають появу недобросовісних гравців на своєму ринку. Наприклад, ще в грудні 2012 р. асоціація “Українські фондові торговці» (АУФТ) виключила зі свого складу компанію «ММСІС Інвестментс». Причиною послужили обіцянки надмірно високої прибутковості. «Керівництво ММСІС на засіданнях ради АУФТ погодилося з тим, що порушення в діях компанії присутні, – розповідав раніше голова ради АУФТ Сергій Антонов. – А за фактом вони не тільки не припинили порушувати правила асоціації, а й організували потік статей, направлених на дискредитацію АУФТ, подали на СРО до суду». 14 квітня 2014 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд України прийняв рішення, в якому визнав недійсним рішення АУФТ. Але скористатися ліцензією торговця компанія досі не може, оскільки АУФТ не відновив її членство.

Тетяна Павлюченко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
В Контексті Finance.ua
Опитування