682
Антиофшорний закон в Росії пошириться на кіпрські компанії
— Світ
Мінфін серйозно посилив законопроект про контрольовані іноземні компанії, покликаний змусити російських власників офшорних компаній платити з їх прибутку податок за ставкою 20%. Крім класичних офшорів, дія документа була поширена на такі популярні транзитні юрисдикції, як Кіпр, Нідерланди або Люксембург.
Про те, що міністерство фінансів внесло до уряду доопрацьований проект закону про контрольовані іноземні компанії (КІК), РБК повідомив директор департаменту податкової митно-тарифної політики Мінфіну Ілля Трунін. “Одночасно відбувається узгодження із зацікавленими відомствами, за підсумками якого до проекту можуть бути внесені зміни”, – уточнив він.
Це вже третя версія документа, кажуть юристи і джерело РБК в одній з ділових організацій. Перша була опублікована 18 березня, другу за підсумками громадських слухань направили в уряд 19 травня (копія документа за підписом заступника міністра фінансів Сергія Шаталова є у РБК), третя з’явилася на початку цього тижня. Представник Мінфіну каже, що був тільки один доопрацьований варіант.
Мінфін пропонує вважати будь-яку іноземну компанію контрольованою, якщо 10% її статутного капіталу належить росіянину або російській компанії. З її прибутку потрібно заплатити податок за російською ставкою. Спочатку чиновники збиралися обкладати податком на прибуток тільки компанії з так званого чорного списку офшорів.
Зараз у списку Мінфіну 41 країна, але у відомстві не виключали, що його можна значно розширити. Так, 23 квітня заступник міністра фінансів Серей Шаталов, який курирує цей проект, говорив на конференції Асоціації європейського бізнесу, що Мінфін розробляє новий список офшорів, до якого увійде понад 60 країн, розповідав раніше РБК учасник конференції. Багато хто побоювалися, що до нього потрапить Кіпр. Зараз його немає в списку Мінфіну.
Але від чорного списку вирішили відмовитися, згадки про нього немає в актуальній версії законопроекту про КІК. Його замінили на список винятків для іноземних компаній, що мають російських власників. Наприклад, закон про КІК не стосуватиметься публічних компаній і компаній, зареєстрованих в країнах Євразійського економічного союзу (крім Росії до нього входять Казахстан і Білорусь, в майбутньому до них може приєднатися Вірменія).
Також законопроект вводить критерій, за яким можна визначити країни, на які не поширюватиметься дія закону. Такі країни повинні мати ефективну ставку податку на прибуток (після перерахунку всіх пільг), яка перевищує 75% від ставки податку на прибуток в Росії, тобто 15%. Також вони повинні укласти договори про обмін податковою інформацією з Федеральною податковою службою. Учасники ринку вже охрестили це білим списком ФНС.
Під цей критерій не підпадають не тільки класичні офшори, такі як Британські Віргінські острови з нульовою ставкою податку, а й транзитні юрисдикції, наприклад Кіпр, де ставка корпоративного податку на прибуток становить 12,5%. Хоча з такими країнами налагоджено обмін податковою інформацією, угоди про уникнення подвійного оподаткування дозволяють переводити через ці країни прибуток з Росії в офшори, економлячи на податках.
Нові правила підвищать податкове навантаження на такі популярні зарубіжні структури, як, наприклад, холдинги і спільні підприємства на Кіпрі, у Люксембурзі та Голландії і торгові компанії в Швейцарії, говорить партнер Е&Y Олексій Рябов. Єдиний варіант не підпасти під дію закону про КІК – це вести реальний бізнес за кордоном і платити високі податки, констатує старший юрист “Гольцблат БЛП” Артем Торопов.
У транзитних юрисдикціях знаходяться власники великих російських активів. Наприклад, мажоритарним акціонером “Мостотрест” з пакетом 38,6% акцій є кіпрська Marc O’Polo Investments. Її бенефіціари – Аркадій та Ігор Ротенберги, а також топ-менеджери групи “Н-Транс” Костянтин Миколаєв, Микита Мішин та Андрій Філатов. Отримати коментар в “Мостотресті” вчора не вдалося.
Учасники ринку обережні в оцінках наслідків нових вимог для їхнього бізнесу. “Поки нічого переробляти в моїй бізнес-структурі не потрібно. Зараз мене цей законопроект ніяк не торкнувся, в майбутньому при укладанні угод, безумовно, буду його враховувати”, – повідомив РБК власник Московського кредитного банку Роман Авдєєв.
Співвласник мережі “Магніт” і основний акціонер банку “Система” Олексій Богачов вважає, що висновки про нові податкові правила можна буде робити хоча б після першого читання законопроекту в Держдумі. Загалом у Росії “ліберальне податкове законодавство при поганому його адмініструванні”, вважає бізнесмен. “Я не очікую, що в підсумку буде прийнято щось, що виходить за рамки аналогічних податкових правил в європейських країнах”, – зазначає Богачов.
Співвласник великої торговельної мережі, що побажав залишитися неназваним, вважає посилення політики Мінфіну “правильною практикою»: “Податки потрібно платити. Нас в якійсь мірі вже не стосуються нововведення від Мінфіну – компанія прозора, ми всі доходи з офшора переводимо в Росію і платимо податки”.
“Ми, не створивши якихось пільг, можливостей компенсацій, одразу ж хочемо опинитися попереду планети всієї саме з виконання податкових зобов’язань і затягування гайок у плані податкового та фінансового контролю. Все це викликає занепокоєність і тривогу, – скептичний член бюро правління РСПП, голова ради директорів компанії “Біоенергія” Давид Якобашвілі. – Ми б хотіли, щоб законодавці звернули на це увагу і не поспішали душити курку, яка може нести золоті яйця”.
За матеріалами: РБК
Поділитися новиною
