4701
Чи переживе кризу банківський сектор України?
— Особисті фінанси
Банківський сектор пережив не менше стресів, ніж вся країна загалом: і скорочення іноземного капіталу, і відтік коштів, і скорочення своїх структур. Які тенденції в роботі комерційних банків будуть найближчим часом? І чого очікувати від них у майбутньому?
Як політична криза підклала свиню банкам
З точки зору пошуку драйверів для подальшого економічного зростання та відновлення, банківська система буде відігравати значну роль, оскільки вона повинна акумулювати кошти, які будуть використані для кредитування як малого та середнього бізнесу, так і бізнесу в Україні загалом.
“Ситуація в банківському секторі складна. Треба відзначити, що такий стан справ обумовлений не тільки політичною кризою, а й досить складним 2013 роком. В умовах жорсткої монетарної політики банки були змушені скорочувати витрати і оптимізувати власні структури. Іноземні банки повертали фондування материнським структурам, важлива тенденція – це те, що український ринок покинув ряд іноземних банків, в результаті доля іноземного капіталу в загальній структурі скоротилась з 37% в 2010 році до 16% в 2013 році (без долі російських банків)”, – пояснює ситуацію старший аналітик з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Поворозник.
Іще однією тенденцією 2013 року стало укрупнення структур у банківські групи, і ця тенденція продовжується надалі. “В 2014 році основними подразниками банківської системи стали політична криза, загроза зовнішньої інтервенції та анексія Криму та суспільні настрої, які були підігріті цими подіями. Вони викликали паніку серед населення, що призвело до різкого вилучення депозитів з банківської системи в першу чергу фізичними особами. Від початку року обсяг депозитів у національній валюті скоротився на 10,3%. Позитивний нюанс, що ця тенденція призупинилась: відтік у квітні склав лише 0,3%, і без поганих політичних новин ця тенденція взагалі зупиниться. Обсяг депозитів в іноземній валюті скоротився на 17%. Якщо говорити про квітень, то тут динаміка трохи більше – скорочення склало близько 4%, але все одно спостерігається тенденція по скороченню відтоку. Також спостерігалась тенденція по скороченню обсягів загальних активів банківської системи. В номінальному гривневому вираженні з початку року вони виросли приблизно на 500 млрд., якщо цей показник порахувати в валюті, то вийде, що активи скоротилися приблизно на третину, на 45-44 млрд. дол. Сумарний збиток комерційних банків станом на 1.04 склав майже 2 млрд. грн”, – навів дані експерт.
Події на сході України продовжують суттєво впливати на динаміку банківського сектору. Якщо анексія Криму в технічному плані не сильно вплинула на ситуацію в банківському секторі, тобто ті банки, які мають там відділення, зазнають і збитків, і певних проблем. “Події на сході змусили банківську систему і далі переглядати свої видатки і оптимізовувати свої структури. Зараз спостерігається скорочення персоналу. В Криму було закрито чимало відділень. Були суттєві скорочення банківських співробітників. Якщо говорити в цілому по Україні, то в першу чергу відбувається скорочення тих працівників, які залучені в секторі споживчого кредитування”, – розповів Поворозник.
Недалеке майбутнє: погіршення платіжної дисципліни та проблеми з погашенням валютних кредитів
Банкам слід очікувати погіршення платіжної дисципліни у східних областях. Там сконцентровано багато крупних підприємств, які є клієнтами банків і отримували у них кредити. “Виникають питання, наскільки позичальники зможуть обслуговувати свої борги.
У зв’язку з суттєвою зміною валютного курсу, можливі проблеми і з погашенням валютних кредитів населенням. Оскільки більшість населення отримує все ж таки дохід в національній валюті, виникає питання стосовно платоспроможності. Нацбанк розробляє певні заходи, але все одно така тенденція може мати місце. Банківські ресурси і надалі будуть дорогими, оскільки банки залучають дорогі ресурси для себе. Це матиме негативний вплив на інвестиційні процеси в Україні і в подальшому негативно впливатиме на динаміку ВВП. Якщо вдасться змінити цю тенденцію – це буде додатковий імпульс для розвитку позитивної динаміки ВВП”, – прогнозує Василь Поворозник.
Знизити відсоткові ставки в українських банках зможуть стабільна ситуація в країні та впровадження необхідних реформ, переконаний виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Сергій Мамедов.
“Я розумію реальні проблеми, які існують зараз у Кабміні, що зараз найголовніше – це зберегти цілісність нашої країни. І усі сили направлені саме на це. Але реформи необхідно запустити. Якщо усе буде рухатись в такому напрямку, як зараз, то вже через півроку відновлюватись назад буде дуже важко”, – зазначив він.
“Відсоткова ставка – це плата за ризик. І щоо робить банк? Наприклад, людина забирає депозит, який вона тримала в банку під 18%. А банк зваблює – під 25% залиш. І людина міркує – 25 це, усе ж, не 18, але раптом буде щось із банком, а тут – 25%? Ось це і є плата за ризик. Тому коли в банк приходить клієнт, він зважує, що під 30% річних я ще може залишу свої гроші, а от під 15% щось не хочеться. Це суб’єктивні фактори. А об’єктивні – це брак ресурсів. Основним джерелом банківської системи на сьогоднішній день є фізичні особи. Корпоративний сегмент з кожним днем усе зменшується. І бізнес також звужується, а разом з ним – і рештки юридичних осіб також. Інвестицій з інших країн ми також особливо поки не бачимо”, – розповів Мамедов.
Лише в минулому році було залучено 70 млрд. грн. депозитного портфелю. “Це те, що з-під матраців потрапило до банківської системи. Тому коли ситуація стабілізується, гроші підуть в банківську систему, люди будуть їх розміщувати. І паралельно повинні розвиватися економічні програми, коли цей існуючий ризик буде закривати держава. Я наводив приклад з 30%. А якщо це підприємство, і банк розуміє, що воно гроші поверне 100%, тому що є гарантія держави. І навіщо тоді кредитувати під 30%? Досить буде і під 15%. І ось такими інструментами треба діяти. Поєднувати держпрограми з банками і виходити на кінцевого споживача. І ось цей ланцюг спрацює і буде реальне зниження відсоткових ставок”, – пояснив експерт.
“Загалом, як тільки ситуація в країні заспокоїться, відбудеться зниження відсоткових ставок. Тому усіх закликаю піти і проголосувати. Це дуже важливо, тому що чим більше очікування чогось, тим гірше. Набагато краще результат якийсь отримати. Проголосували, отримали, домовились, реформи запустили, інвестиції прийшли – сидимо, радіємо, п’ємо компот”, – підсумував він.
Співпраця з МВФ
МВФ, видаючи транш Україні, чимало уваги приділив банківському сектору і очікує на стабілізацію в цій галузі. Основне завдання, поставлене фондом – це відновлення довіри до фінансового сектору. Воно вкрай важливе для ефективного функціонування механізму інфляційного таргетування, метою якого є контроль внутрішніх цін в країні. Без відновлення довіри до банківської системи цей механізм буде працювати неефективно.
МВФ визначив 5 основних напрямків роботи для банківського сектору:
- моніторинг і підтримка ліквідності
- оцінка фінансової стійкості банків
- реструктуризація та рекапіталізація банків у разі потреби
- перегляд та удосконалення регуляторної політики та банківського нагляду
- усунення обмежень та підвищення спроможності банків у питанні вирішення питань поганих кредитів
- оцінка фінансової стійкості банків
- реструктуризація та рекапіталізація банків у разі потреби
- перегляд та удосконалення регуляторної політики та банківського нагляду
- усунення обмежень та підвищення спроможності банків у питанні вирішення питань поганих кредитів
Частину вимог Нацбанк вже почав виконувати. Зокрема, почалося стрес-тестування 37 банків. Його результати можуть суттєво вплинути на всю банківську систему. Після тестування можлива потреба рекапіталізації для банків, але тут є питання – як вона відбуватиметься, якщо іноземні материнські структури виявляться до неї не готові? Особливо з огляду на те, що в банківському секторі ЄС також не все гладко.
Важлива й інша вимога до українських банків – підвищення прозорості банківської системи. Нацбанк зобов’язався оприлюднити кінцевих власників банків на своєму сайті до 1 вересня.
“Будь-яке співробітництво з міжнародними організаціями є на сьогоднішній день дуже корисним. Це ринкові інструменти, це прозора система. Чим більше буде у нас на сьогоднішній день контактів з міжнародними організаціями, тим більш прозорою буде у нас банківська система, і тим більш ефективними будуть реформи. Тому що ринок сам по собі, конкуренція на ньому, може працювати лише за умов прозорості. Якщо є якісь закриті кутки і незрозумілі операції – це вже не ринкова економіка. Тому зараз дуже важливо проводити реформи. А без банківської системи уряд не зможе зараз перезапустити економіку”, – пояснив роль вимог МВФ Сергій Мамедов.
Сушити весла банкам в Україні іще рано – ситуація рівнодалека як від ідеалу, так і від повного краху. Однак, перекладати відповідальність за майбутнє української банківської системи на одні лише позитивні ефекти від співпраці з МВФ та під тиском міжнародних наглядачів не варто. Кожен сам виковує своє щастя, і пора за цю роботу братись, поки не стало запізно.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
