463
Держбюджетні дисонанси
— Казна та Політика
На тлі поглиблення політичної та економічної кризи в країні уряд спромігся відзвітувати про, здавалося б, дивний факт — виконання бюджету за підсумками січня—квітня. І навіть про нехай невелике (лише на 0,3%), та все ж таки перевищення доходів над раніше запланованим їх рівнем.
Основні причини таких результатів, якщо придивитися до них уважніше, не надто надихають. Найбільшою мірою уряду вже традиційно посприяв Нацбанк, який лише за квартал перерахував до держбюджету майже 70% річного плану відрахувань. Девальвація і розкручувана інфляція також стали важливими чинниками поліпшення фіскального балансу.
Однак є й інша тенденція — бізнес теж почав детінізувати свої доходи.
Практично кожен свій публічний виступ урядовці, принаймні від економічного блоку, уже більш як два місяці починають зі слів, що ситуація в країні дуже складна. Останнім часом додалося: “Ми практично в стані війни” і що травень буде ще складнішим, ніж березень і квітень. Проте за чотири місяці від початку року, коли економічна ситуація продовжувала погіршуватися, а політичне протистояння і зовнішня агресія набирають нових обертів, уряд перевиконав дохідну частину держбюджету. До його загального фонду з початку року зібрано 106,2 млрд грн, що майже на 15 млрд більше, ніж за відповідний період 2013-го. Фактичні відрахування перевищують планові показники Мінфіну на 0,3%. Тільки у квітні до загального фонду надійшло 27,8 млрд грн. Ще рік тому було зібрано лише 19,5 млрд грн, але ж тоді й макроекономічна складова була іншою, Крим і Севастополь відраховували податки до українського бюджету, Схід не лихоманило. Березень також був досить непоганим (у цьому місяці бізнес подає річні декларації з податку на прибуток) — у ньому було зібрано 32,2 млрд грн, що більш як на 5 млрд перевищує торішній аналог.
Головним фактором зростання доходів експерти називають усе ж таки допомогу Нацбанку. У першому кварталі регулятор перерахував до бюджету 15,8 млрд грн при затвердженому законом про держбюджет на 2014 р. плані в 22,8 млрд. Буквально минулого понеділка міністр фінансів Олександр Шлапак визнав, що за чотири місяці допомога НБУ держскарбниці збільшилася ще більш як на 6 млрд грн. “Якби Нацбанк не підставив плеча, перерахувавши досить значні суми, то бюджет відносно плану був би недовиконаний на 1%”, — визнав міністр. Однак з травня, нагадує директор “CASE Україна” Дмитро Боярчук, така допомога НБУ буде неможлива. Це було однією з вимог МВФ, і такий пункт закріплено у меморандумі.
Директор департаменту Інституту бюджету і соціально-економічних досліджень Артем Рудик зростання доходів пояснює не стільки самим зростанням, скільки приведенням планових показників до більш реальних. Адже в останні три роки плани були невиправдано завищені і виконувалися тільки на папері.
Що стосується основного адміністратора — Міндоходів і зборів, то там зазначають, що індикатив Мінфіну щодо доходів за чотири місяці хоч і перевиконано на 0,7%, але рівня минулого року досягти все ж таки не вдалося. Хоча приріст у березні становив трохи більше 11 млн грн, а у квітні — уже 1,8 млрд.
За основними бюджетоутворюючими податками у квітні не виконано план лише за ПДВ з вироблених в Україні товарів. Зібрали більше, ніж рік тому, на 500 млн — 7,7 млрд грн, а план виконали на 97%. Податку на прибуток перераховано 3,3 млрд грн (+600 млн до квітня 2013-го, план перевиконано на 7%). Як говорить перший заступник міністра доходів і зборів Ігор Білоус, уперше цього року податківці достроково виконали плани з внутрішнього акцизного податку. З одного боку, це наслідок підвищення ставки акцизів, з іншого — податкова міліція начебто нарешті всерйоз узялася за тіньовий ринок підакцизних товарів.
За даними ще одного заступника міністра доходів і зборів Володимира Хоменка, якщо ще на початку березня нелегальний оборот доходив до 50%, то нині — вже 10%. За його словами, “Укрспирт” повністю блокований у рамках нелегальної реалізації спирту. Адже проблема не так у виробництві фальсифікату, як у розкраданні сировини ще на промисловій стадії. І легальні виробники алкоголю, які офіційно заявляли про проблему високих темпів зростання “тіні”, самі ж у ній брали активну участь. До кінця поточного року Хоменко обіцяє взяти під контроль ринок підакцизних товарів шляхом запровадження електронної акцизної марки. Передбачається, що на самій марці, крім технічного захисту, буде ще унікальний номер партії, який міститиме кількість товару і реєстраційні номери відправника й одержувача. Тобто контроль може бути за переміщенням не лише сировини, а й самої продукції від виробника до кінцевого споживача.
У виробників тютюнової продукції було своє бачення — свою систему контролю Codentify учасники ринку презентували екс-керівництву міністерства. Але, попри всі обіцянки попередніх керівників упровадити електронну систему контролю над підакцизними товарами, на практиці активних дій не було.
Варто зазначити, що найбільшу частку доходів забезпечує Міжрегіональне головне управління Міндоходів — Центральний офіс з обслуговування великих платників. За чотири місяці питома вага становила майже 54% (до загального фонду — 35,46 млрд грн), тільки у квітні — 59,1% (10,2 млрд).
У розпорядження DT.UA потрапила інформація про надходження податків, зборів та інших платежів у розрізі регіональних управлінь міністерства (див. табл. 1). Податковими лідерами в січні—квітні ц.р. залишалися Київ (перераховано до загального фонду держбюджету понад 9 млрд грн), Полтавська (2,64 млрд), Донецька (майже 2 млрд), Харківська (1,95 млрд), Дніпропетровська (1,68 млрд грн) області. Однак у зазначених регіонах, крім Харкова і Дніпропетровська, зростання доходів порівняно з січнем—квітнем 2013 р. не спостерігалося. Харківська і Дніпропетровська області — плюс 4,3 і 4,7% відповідно за загальним фондом бюджету. Ще приріст є лише у шести регіонах. Найбільший — у Сумській (+10,4%) і Кіровоградській (+9,4%) областях. Відрахування понад 1 млрд грн також забезпечили Київська, Сумська й Одеська області.
Крим і Севастополь у січні—квітні сплатили до загального фонду держбюджету 363,9 і 144,9 млн грн відповідно. Донецьк і Луганськ за чотири місяці приросту не мають. У них податкові відрахування порівняно з минулим роком падають у середньому на 12,2%. Якщо розглядати тільки показники квітня, то серед лідерів також Київ (підприємницький сектор столиці перерахував до загального фонду скарбниці 1,92 млрд грн), Полтавська (657,3 млн), Харківська (483,16 млн), Донецька (майже 353 млн грн) області. Варто зазначити, що, наприклад, Львівська область і з початку року і, зокрема, у квітні дала держбюджету доходів більше, ніж Луганська, — 878,5 млн грн проти 501,58 млн.
Тож (нехай ця фраза і стає банальною) все ж таки не тільки Схід годує Україну. Так, ситуація в східній частині України значно впливає на всю бюджетну систему країни. Якщо 6 млн жителів цієї території скорочують споживання, то страждає весь держбюджет. Навіть якщо один Слов’янськ буде заблокований і, як погрожують сепаратисти, у центральний бюджет нічого не платитиме, краще від цього теж нікому не стане. Хоча Ігор Білоус стверджує, що, за даними на четвер, за першу половину травня платники Слов’янська заплатили податків на рівні 95% від торішнього. Середньодобові відрахування у Слов’янську в 2014 р. становлять 1,338 млн грн, тоді як у 2013-му — 1,429 млн. Але ж свої зобов’язання держава виконує в повному обсязі…
Слід задуматися про те, що насправді самодостатність Донецької та Луганської областей досить низька. У 2013 р. доходи Донецька становили 16,3 млрд грн, видатки — 41 млрд; Луганська — 9,4 млрд грн проти 21,35 млрд. Області забезпечують себе в середньому майже на 42%. Різницю покриває держбюджет. На жаль, експерти зазначають, що на макроекономічному рівні все, що можна, уряд зробив, і якщо ситуація на Південному Сході не стабілізується, то дохідна частина бюджету провисатиме.
Хоча, якщо подивитися на збір платежів у розрізі економічної діяльності, то ряд галузей досі ще тримаються на плаву, а деякі навіть нарощують обсяги. Так, за оперативним даними Міндоходів на 1 травня, підприємства добувної промисловості перерахували до держбюджету 10,63 млрд грн, що ненабагато, але все ж таки більше, ніж роком раніше. У сфері поставки електроенергії відрахування збільшилися на 417 млн грн, до 8,013 млрд, в аграрному секторі — на 58 млн, до 1,98 млрд грн, фінансової та страхової діяльності — на 557 млн, до 3,225 млрд грн.
У всіх зазначених секторах, крім фінансового, Артем Рудик очікує подальшого зростання. Хоча в цілому щодо всього року особливо оптимістичних надій ніхто не має. Та що там рік, серйозно загостритися бюджетні проблеми можуть уже в найближчі місяці. На травень, за даними Міндоходів, план зі збору становить 18,5 млрд грн. Цього тижня Міноборони попросило додатково 12 млрд грн до кінця року. Мінфін прикинув, що, наприклад, збір з ПДВ у травні може становити 9 млрд грн, 7 млрд з яких запропоновано зібрати за рахунок добровільної сплати, решту 2 млрд — з допомогою додаткових фіскальних методів, наприклад, контрольно-перевірочної роботи. Індикатив з прибутку — 3,1 млрд грн. Але прогнози податківців менш оптимістичні: ПДВ — не більш як 5 млрд грн, податок на прибуток — 1,6 млрд.
Тому й нагадують укотре експерти про необхідність активніше братися за ліквідацію тіньових схем, податкових ям, якісно посилити боротьбу з податковими мінімізаторами. “Вони, може, щось і роблять, але за доходами бюджету цього не видно. Я розумію, що два місяці лише нове керівництво, але ліквідація схем одразу позначається на бюджеті, — категоричний Дмитро Боярчук. —Згадайте, коли у 2005 р. закрили ВЕЗи, бюджет почав одразу доволі активно наповнюватися”. Хоча ряд співрозмовників DT.UA все-таки зазначають, що порядок з відшкодуванням ПДВ хоч якийсь, але наведено. За оперативними даними Міндоходів (див. табл. 2), на 1 травня 2014 р. заявка на відшкодування становила 16,14 млрд грн, а саме повернення — 13,13 млрд, тоді як роком раніше відшкодування податку перевищувало заявку майже на 4 млрд грн.
Притиснули, але не ліквідували конвертаційні центри, розповідає співрозмовник DT.UA: “Стало складніше виводити гроші з обороту тіньовими каналами — організатори майданчиків підняли вартість послуг через ризики”. Саме ж керівництво Міндоходів у відповідь на критичні зауваження намагається віджартовуватися, мовляв, якщо про нас пишуть і критикують, отже, ми щось робимо.
Завідувач сектору Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован упевнений, що доходи бюджету падатимуть з технічних причин — Крим перестав відраховувати (хоча його питома вага у зведеному бюджеті становила лише 1,7%), у Донецьку й Луганську перебої. Але загальний фіскальний баланс може й поліпшуватися, адже тепер Україна не витрачатиме на дотування Криму, плюс у рамках закону про запобігання фінансовій катастрофі значно урізано соціалку. “Інфляція зростає, і це означає, що в реальності бюджет менше витрачає грошей. Крім того, девальвація. Такі маніпуляції застосовуються в багатьох країнах світу для зниження дефіциту”, — говорить він. Курс гривні розгойдали свідомо, адже за бажання його могли зупинити на рівні 9–10 грн/дол. Але навіщо, якщо завдяки девальвації доходи ростуть з повітря, а видатки стоять на місці? Олексій Молдован наводить приклад інфляційних доходів бюджету і переоцінки бази оподаткування імпорту при девальвації. Якщо раніше, умовно, 1 кг бананів коштував 10 грн і бюджет одержував 2 грн імпортного ПДВ (як найбільшого джерела податкових надходжень), то тепер при ціні в 20 грн скарбниця одержує вдвічі більше. Доходи від сплати ПДВ зросли, хоча кількість бананів залишилася колишньою.
Автору цих рядків до вподоби інша тенденція, в яку складно повірити, але дуже хочеться. Частина підприємців почали добровільно детінізувати свої прибутки. Додамо, що загалом і великий бізнес до цього начебто готовий, і головний податківець України Білоус розповідає, що підприємства чекають не дочекаються податкової амністії. Або, як цю процедуру називають в уряді, “податкового компромісу”. Уже готовий і законопроект, норми якого дають можливість компаніям, які займалися мінімізацією сплати податків, протягом 90 днів показати ці суми занижених зобов’язань. При цьому з них мають добровільно сплатити 15%, а 85% держава пробачить.
Таким чином, бізнес, якщо добровільно піде на це, буде звільнений від будь-якої кримінальної та адміністративної відповідальності. Але й без цього процес розпочався. Співрозмовник DT.UA запевняє, що середній бізнес добре усвідомлює, що у разі допущення урядом повномасштабного дефолту бізнес в Україні постраждає в першу чергу, на тривалий час втративши всі перспективи. “Ще від одного олігарха в Києві чув аргумент, що люди гинуть за Україну, тому платити податки — це найменше, що він може зробити для своєї країни. І так думає багато хто”, — розповідає співрозмовник. Невже це той випадок, коли не було б і щастя, якби не нещастя?
Наталя Непряхіна
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
