616
НБУ почне відрізняти маніпуляції від спекуляцій
— Валюта
Раніше в банківській діяльності фактично не існувало поняття «маніпулювання» стосовно до валютного ринку. Однак тепер НБУ вирішив заповнити цей пробіл – і незабаром в законі «Про Національний банк України» банкіри зможуть побачити нову статтю про маніпулювання.
Поки що ця стаття присутня в законопроекті «Про внесення змін до деяких законів України щодо упередження (мінімізації) негативного впливу на стабільність банківської системи», який є в розпорядженні Forbes.
Відповідно до запланованих змін в законодавчій базі, маніпулюванням на грошово-кредитному ринку буде вважатися «здійснення банком торгівлі валютою, у результаті чого курс гривні до іноземної валюти, а також попит, пропозиція або обсяг торгівлі валютою відхилилися від рівня або підтримувалися на рівні, який суттєво відрізняється від того, що сформувався б без таких операцій».
Також під статтю підпадатимуть дії фінустанов, спрямовані на поширення свідомо помилкової інформації через ЗМІ, інтернет або будь-якими іншими способами – якщо внаслідок цього курс, попит, обсяг торгівлі валютою, відсоткові ставки або обсяг угод на міжбанківському кредитному ринку відчутно змінять свою «поведінку».
Маніпулюванням також буде вважатися «неодноразове невиконання банком зобов’язань за договорами купівлі-продажу валюти, укладеними протягом дня у власних інтересах, або для клієнтів, якщо укладання зазначених угод вплине на суттєве відхилення курсу гривні до іноземної валюти від рівня, який повинен був сформуватися без укладення зазначених угод».
Якщо законопроект все ж буде прийнятий, то порушенням вважатимуться й операції на міжбанку, що не мають «економічного сенсу», як і подання заявок без подальшого укладення угоди – якщо ці дії спровокують суттєві коливання відсоткових ставок.
«Я думаю, це скоріше психологічний тиск на банки. Сьогодні у НБУ достатньо важелів, щоб контролювати і регулювати валютний курс. А ось де відповідальність за ситуацію самого регулятора: халатне виконання обов’язків чиновниками або бездіяльність працівників центрального банку? Отже, норма закону швидше каральна, ніж профілактична… Банкіри будуть завжди винні, оскільки нормативно у них немає можливості захистити свої позиції перед НБУ», – сказав президент Української Міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей, ознайомившись з пропонованими нововведеннями в законодавчій базі.
Здалеку всі перераховані критерії нагадують «фондові». Однак якщо банк дійсно виявився причетним до маніпулювання і розгойдування курсу на міжбанку, то зібрати докази і покарати винного буде непросто, навіть маючи відповідну законодавчу базу. Прикладом може послужити інцидент з компанією «Трійка діалог», де після штучного обвалу індексу УБ було проведено низку операцій з ф’ючерсами, в результаті яких компанія отримала величезну вигоду за рахунок інших гравців на фондовому ринку. Але суд так і не зміг побачити в цій ситуації порушення законодавства.
З приходом до НБУ нового голови Степана Кубіва регулятор періодично «гріє» інформаційний простір повідомленнями з приводу виявлення «банків, що дестабілізують ситуацію» на валютному ринку. При цьому список банків-порушників не оголошується, як і інформація про те, яке покарання отримала та чи інша фінустанова.
В результаті цих повідомлень в банківському середовищі зростає рівень недовіри до намірів і заяв регулятора. Наприклад, в останньому меседжі НБУ від 15 квітня йшлося про 14 банків, які нібито розгойдали валютний ринок. Гравці ринку в підсумку розділилися на три «табори»: тих, хто знає, які банки усунені від торгів на міжбанку; тих, кому цей список невідомий; і тих, хто думає, що знає.
При цьому у банківського співтовариства немає однозначної думки з приводу того, чи потрібно взагалі подібні списки оприлюднювати. «Спочатку я думав, що регулятор повинен назвати ці банки, тому що навіщо тоді говорити, якщо не називаєш імен? У чому сенс? Виходить, що меседж не несе ніякого реального інформаційного навантаження. Це з серії: у нас є окремі негативні персонажі у дворі. Ну і що? Здогадайтеся самі? З іншого боку, якщо назвати, то ми прекрасно розуміємо, що реакція буде не тільки з боку банків щодо закриття лімітів на них, але населення і, можливо, навіть юросіб. Фактично НБУ просто кине гранату в грот цього банку», – вважає заступник голови правління банку «Контракт» Павло Крапівін.
Президент Української банківської асоціації Олександр Сугоняко впевнений, що від «публічного биття» підозрюваних банків толку буде мало. «НБУ повинен забезпечувати таке функціонування валютного ринку, за якого порушень закону б там не було. Потрібно шукати інші точки тиску на такі банки. Під час банківської кризи, особливо якщо її супроводжує політична, бюджетна і економічна, що можна у нас спостерігати, будь-яка негативна інформація небажана», – підкреслює банкір.
При цьому учасники ринку сходяться на думці, що серйозно розгойдати валютний ринок дрібним банкам просто не під силу. Щоб відчутно вплинути на курс, в процес мають бути залучені великі фінансові установи. «Потрібно розуміти, що маленький банк апріорі ніяк не може вийти на позицію з великою заявкою. А якщо він вийде, то йому потрібен великий обсяг гривні, а він… просто фізично не може її купити. Крім того, він одразу ж виділяється», – констатує Крапівін.
У великих банків – інші можливості. При цьому багато хто з них отримали чималі обсяги рефінансування. «Великий банк досить спокійно виходить з великою заявкою. Частину показує на позицію, частину клієнтську, і ніби як клієнтський обсяг падає, але залишається такий же за рахунок того, що він більше купує для позиції. Візуально нічого не змінилося, у нього котирування стоять ті самі, і все нормально. Тільки при більш детальному аналізі вже видно, що валюта купується на позицію», – пояснює банкір.
Як випливає з коментарів банкірів і повідомлень НБУ, фінустанови покарані не були, а отже, або у них були серйозні покровителі, які спустили ці справи «в нікуди», або у регулятора не було законодавчої бази. «У нас часто так виходить, що за кожним банком стоїть або народний депутат або група депутатів, тому ми можемо говорити про те, що банківський нагляд неефективний», – зазначає колишній член ради НБУ Василь Горбаль.
За його словами, такі зміни в законодавчій базі повинні сприйматися як підвищення ефективності банківського нагляду. «У всіх документах, які готував Світовий банк, вже останні років 10 завжди були рекомендації про удосконалення банківського нагляду, аж до від’єднання банківського нагляду від НБУ».
При цьому банкір вважає, що будь-які зміни в законодавстві будуть мати ефект лише за наявності політичної волі у керівництва країни: «Якщо є жорстка політична воля, то знайти управу можна над будь-яким банком, навіть над дуже великим, навіть якщо його основний власник – недоторканний патріот України».
Ще однією важливою складовою, на думку Горбаля, є реальна незалежність НБУ, яка дозволить здійснювати всі заходи впливу на банк, включаючи його менеджмент і акціонерів, які є в арсеналі НБУ.
У будь-якому випадку, якщо говорити про незалежність регулятора поки що рано, то хоча б методів адміністративного впливу у нього незабаром може додатися, якщо закон пройде в парламенті. За маніпуляції на міжбанку банкіри, як і фондовики, зможуть отримувати штрафи від 170 000 до 850 000 гривень, а також розлучатися з ліцензією на здійснення валютної діяльності.
Олександр Моїсеєнко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
