310
Японія зросла попитом
— Світ
Економіка Японії зросла майже на 6% у першому кварталі за рахунок сплеску споживчого попиту напередодні підвищення податку з продажів. Влада сподівається, що цей бум надасть імпульс для виходу Японії з «дефляційної спіралі». Однак, швидше за все, економіка Японії залишиться стабільною, але майже не зростаючою: надто багато проблем очікує на країну в майбутньому.
У першому кварталі 2014 року ВВП Японії збільшився на 5,9%. Це найшвидше зростання місцевої економіки за останні 2,5 року. Подібні темпи зростання не характерні для Японії. Кварталом раніше економіка країни підросла лише на 0,3%.
Жодна з найбільших економік світу не могла похвалитися таким зростанням, яке показала Країна висхідного сонця цього року. Це рекорд серед країн «великої вісімки».
Для порівняння – ВВП США в першому кварталі 2014 року до аналогічного періоду минулого року збільшився на 2,3%, країн єврозони – на 0,9%, Євросоюзу – на 1,4%. Економіка Росії в річному вимірі зросла на 0,8%. Такі темпи зростання характерні для ринків, що розвиваються, а не розвинених (у Китаї, лідируючої економіки, що розвивається, за цей період прибавка ВВП становить 7,4%).
Втім стрибок ВВП Японії в першому кварталі був досить передбачуваний. Повторилася ситуація першого кварталу 1997 року, коли уряд збільшив податкове навантаження в наступному кварталі. З 1 квітня 2014 року в Японії був з 5% до 8% підвищений споживчий податок з продажів, і громадяни кинулися купувати товари, а корпорації збільшили закупівлі основних і оборотних коштів. «До того ж торговельні мережі для залучення максимальної кількості покупців оголосили про додаткові знижки, що в сукупності спровокувало справжній споживчий бум в торгових мережах і в дилерських автоцентрах», – відзначає інвестиційний аналітик ФК «Інвестпрофіт» Сергій Коробков.
У результаті споживчий попит, на який припадає 60 японського ВВП, збільшився на 2,1% порівняно з попереднім кварталом, що стало рекордом з 1997 року. Капіталовкладення компаній збільшилися на 4,9%. Це найкращі цифри з кінця 2011 року, коли Японія активно відновлювала економіку після катастрофи у Фукусімі, відзначає аналітик «нвесткафе Дмитро Демиденко.
Перепало і іноземним постачальникам: імпорт підскочив на 6,3% порівняно з попереднім кварталом.
Опитані напередодні оголошення цифри інформаційним агентством Bloomberg економісти, втім, очікували на зростання ВВП в першому кварталі лише на 4,2%. Те, що він збільшився сильніше очікуваного, можна пояснити, зокрема, гарним попитом на японські автомобілі, в результаті чого експорт порівняно з попереднім кварталом збільшився на 6%. Крім того, допомогло ослаблення ієни до 102-103 за долар після 94-95, відзначає старший викладач відділення сходознавства вищої НДУ ВШЕ Андрій Фесюн.
При цьому новий податок підтримав загальний споживчий песимізм, що панує в Японії. Довіра споживачів до економіки Країни висхідного сонця в квітні знову впала (вже п’ятий місяць поспіль) – до 37 пунктів порівняно з 37,5 пункту в березні. Це мінімум з серпня 2011 року. Тому він неминуче призведе до тимчасового спаду економіки: у другому кварталі опитані Bloomberg економісти очікують на зниження ВВП Японії на 3,3%.
Подальша інтрига полягає в тому, наскільки споживчий сплеск надасть імпульс, достатній для подолання негативного чинника підвищення податку з продажів. Після введення податку в 1997 році в економіці Японії спостерігалися кризові явища, але то була інша ситуація: загальнорегіональна кон’юнктура була дуже погана – почалася валютна криза в Азії, зазначає науковий співробітник Центру японських досліджень Інституту Далекого Сходу ФАНО Дар’я Сеніна. Тому сподівання на швидкі поліпшення є, тим більше що, за аналогією з тим же 1997 роком, попит може відновитися вже в липні, і саме в цьому місяці Банк Японії визначить, чи буде змінювати свою грошово-кредитну політику, вказує Сеніна. Аналітики Bloomberg в третьому кварталі прогнозують зростання ВВП на 2%.
«Сильне зростання ВВП розцінюється як привід для збереження масштабів програми кількісного пом’якшення на колишньому рівні», – вважає Демиденко. «23 лютого 2013 року на пост голови японського Центробанку був призначений Харухіко Курода, який розробив безпрецедентні заходи монетарного стимулювання японської економіки, – нагадує Коробков. – Банк Японії щомісяця скуповує облігації японського уряду на 7 трлн ієн, вприскуючи таким чином в економіку близько 84 трлн ієн щороку, що майже відповідає масштабам підтримки американської економіки з боку ФРС на піку програми QE3».
Втім, вплив цього пом’якшення, що формує частину політики «абеноміки» (названої на честь прем’єр-міністра Сіндзо Абе), не варто перебільшувати: самі по собі вони не дуже дієві, вважають експерти «Газети.Ru».
Проти сподівань на відновлення споживчого попиту грає чимало факторів, і схоже, вони переважають.
Японці вважають проблемою загрозу дефляції, тому зростання цін, що супроводжувало збільшення споживчої активності, могло б дати сигнал до покращення. Але сплеск індексу споживчих цін до 1 травня до 2,7%, нехай навіть це рекорд з квітня 1992 року, виявився менший, ніж очікувалося, при цьому інфляція все одно більша, ніж темп зростання зарплат, вказує Сеніна.
«Сказати, що попит відновиться або навіть буде зростати, дуже складно за умов, коли роботодавці в Японії не підвищують заробітні плати або підвищують не тими темпами, які необхідні для того, щоб вийти з дефляційної спіралі», – зазначає вона.
Водночас бурхливе зростання ВВП дає можливість для нового підвищення податків, вважає Демиденко. А це ще більше буде пригнічувати споживчий попит.
Японці планують і надалі підвищувати податок з продажів, приблизно до 10% до 2017 року, причому на цьому не зупиняться і можуть довести його до 12-15% за прикладом Кореї, де він становить близько 30%. Це робиться для поповнення бюджету, який «об’єктивно» був би негативний, якби не колосальний обсяг внутрішнього боргу, а це бомба уповільненої дії, зазначає Фесюн. «За оцінками Fitch, держборг у 2020 році сягне піку в 245% від ВВП, – вказує Демиденко. – Для того, щоб сповільнити його динаміку, необхідно скорочувати витрати і збільшувати доходи бюджету».
Але й це не всі виклики для економіки Японії. «Основними проблемами японської економіки, поряд з найбільшим серед розвинених країн розміром державної заборгованості, є негативна реальна прибутковість боргового ринку і залежність ієни від зовнішніх чинників, – вважає Демиденко. – Перша проблема змушує пенсійні фонди, що є основними операторами на борговому ринку, шукати активи за кордоном. За умов старіння населення виплатити пенсії, орієнтуючись на суверенний ринок боргу, стає все важче і важче».
Що стосується ієни, то валюта Країни висхідного сонця використовується як рятівна гавань в період глобальних потрясінь, тому під час зростання геополітичних ризиків ієна може дорожчати, а це небажано, оскільки сильна валюта створює складності для досягнення мети Банку Японії щодо інфляції, відзначає Демиденко.
Також до проблем можна віднести збільшення залежності Японії від виробництв, які переносяться за кордон, посилення конкуренції в ключових для неї галузях і необхідність розконсервації низки АЕС, оскільки електрики від теплових електростанцій не вистачає, що викличе великі витрати на нові методи захисту, вважає Фесюн.
Павло Сморщков
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
