1522
Працевлаштовані революцією
— Казна та Політика
На початку квітня, через трохи більше ніж місяць після зміни влади в Україні, учасники фондового ринку обговорювали мотиваційний лист одного з претендентів на держслужбу. Скан листа 2 квітня був викладений в інтернет у вільному доступі. Серед конкурентних переваг молодий кандидат вказав отриману в Києво-Могилянській академії освіту, участь у Євромайдані і патріотизм. Бажані посади – голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або Фонду держмайна. Автором листа був керуючий директор інвесткомпанії Dragon Capital Дмитро Тарабакін. Адресатом – прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.
«Я не шукаю роботу, і мене абсолютно задовольняє місце, де я працюю, але мене зовсім не задовольняє, що відбувається навколо, – пояснив Forbes Тарабакін. – Тому я готовий тимчасово залишити бізнес». За його словами, лист – виключно прояв громадянської позиції і готовності працювати над розвитком українського фондового ринку, який за останні три роки зменшився в 10 разів. «Зараз стоїть завдання – повернути ринок до колишніх розмірів (хоча б до рівня 2010 року), щоб тут було місце для всіх. Я знаю, як це зробити, оскільки бачив, як це працює в інших країнах світу», – розповідає Тарабакін. За його словами, засновник і голова Dragon Capital Томаш Фіала був проінформований про намір одного з ключових співробітників застосувати досвід роботи на держслужбі. Припущення про лобіювання інтересів Dragon Capital Тарабакін з обуренням відкидає: «Це безглузді інсинуації».
Прихід людей з бізнесу на роботу до держорганів – тренд останнього місяця. 12 березня Кабінет Міністрів призначив колишнього топ-менеджера інвестиційно-банківського управління «Ренесанс Капітал» Ігоря Білоуса головою Державної податкової служби. Його заступник, який займатиметься питаннями митної служби, – керівник групи митних процедур та міжнародної торгівлі компанії «KPMG Україна» Віталій Науменко. Голова НБУ Степан Кубів – колишній член спостережної ради банку Львів.
Ще один інвестбанкір – директор інвесткомпанії Astrum Максим Бланк – призначений першим заступником голови «Укрзалізниці».
Швидше за все, тренд буде набирати обертів – нові керівники прагнуть оточити себе близькими їм за духом людьми. «Нас дуже мало, людей 20-25 складають кістяк команди, – розповів Білоус в інтерв’ю Forbes. – Система дуже велика, і ми не встигаємо так швидко міняти людей, як би нам хотілося». Але кількість нових кадрів у податковій неухильно зростає в міру того, як менеджмент занурюється в роботу системи. Що потрібно, щоб потрапити до держструктури? «Потрібно, щоб приходили такі люди, як я», – дав орієнтир майбутнім співробітникам Білоус.
Тарабакін упевнений, що між кандидатами на посади в уряді має бути здорова конкуренція, а ключовими вимогами повинні стати професіоналізм і патріотизм. Наявність диплома Києво-Могилянської академії – одного з вузів, що найбільш активно підтримують Євромайдан – в цьому випадку вторинне. «Я ніколи не чув про певний режим сприяння для випускників якогось навчального закладу», – стверджує Тарабакін.
Проте для роботи на держслужбі фактор лояльності – часто одне з basic skills. Бланк, наприклад, підкріпив свою незвичайну компетенцію в питаннях транспорту майже двомісячною роздачею каші з польової кухні на Майдані. «У наших реаліях призначення найчастіше відбуваються не виходячи з відповідності тієї чи іншої людини посади, а з міркувань політичного поділу – щоб усі союзники були задоволені, а також за принципом «свій – чужий», – каже Віктор Яковенко, голова київського офісу компанії Amrop, одного зі світових лідерів у сфері executive search.
При всьому зовнішньому блиску статусу рівень зарплати на держслужбі непорівнянний з доходами в приватних структурах – особливо в період тотальної економії коштів держбюджету. «Податковий інспектор сьогодні отримує 1700 гривень!» – жахається Білоус, визнаючи, що з таким бюджетом найняти суперпрофесіонала неможливо. Рівень доходу директора інвестбанку від $5000 на місяць плюс бонус.
«Протягом першого року роботи я готовий трудитися, виходячи з того рівня, який існує. Потім, сподіваюся, буде сформований механізм компенсацій оплати професіоналів в уряді», – ділиться Тарабакін. У багатьох країнах, в яких працював такий перехідний уряд, існує практика спеціального фонду для виплати компенсацій – часто через бізнес-асоціації.
Яковенко відзначає, що інтегрування людей з бізнесу до держуправління може надати позитивний ефект – топ-менеджери мають знання та навички, які були б не зайві для держструктур. Але якщо залучення підприємців до політики досить поширене, то призначення найманих топ-менеджерів на ключові урядові посади трапляється куди рідше і може бути віднесено до унікальної української практики. «Людей з бізнесу, безумовно, залучають до держслужби, але не на рівень міністрів, а на рівень начальників відділів, керівників напрямів», – говорить він. За його словами, шлях до великої політики з бізнесу найчастіше проходить через держкорпорації, робота в яких потім стає трампліном для переходу до центральних органів влади.
Яковенко згадує, що в Україні вже спостерігалося щось подібне в 2005 році: декілька менеджерів великих компаній всерйоз замислювалися про зміну роду діяльності на користь держслужби. «Це був дуже щирий порив, людям хотілося принести користь своїми знаннями та досвідом, – визнає він. – Наскільки мені відомо – не склалося». Причина невдачі в даному випадку може полягати не в компетенціях кандидатів – просто декларовані зміни не торкнулися глибинної суті існуючої в Україні системи. Або їх від початку наймали не з міркувань професіоналізму. «Прекраснодушні романтики на керівних посадах – це дуже зручно для причетних до грошових потоків в держвідомствах», – відзначає представник одного з рекрутингових агентств і висловлює сподівання, що нинішні кадрові призначення проводилися не з подібних мотивів.
Анна Ковальчук
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
