3479
Російська влада розповіла про свою космічну експансію: освоєння Місяця, Марса і всієї Сонячної системи
— Світ
Віце-прем’єр РФ, голова опікунської ради Фонду перспективних досліджень Дмитро Рогозін у своїй статті в “Російській газеті” розповів про проекти досягнення рентабельності космічних програм, розробку нацпроекта “Вивчення далекого космосу” і те, як санкції Заходу можуть сприяти науково-технічному прориву в Росії. Він сформулював три стратегічні завдання: розширення присутності на низьких орбітах і перехід від їх освоєння до використання; колонізація Місяця і освоєння навколомісячного простору і перехід до освоєння Марса та інших об’єктів Сонячної системи.
“Наша країна була приречена стати великою космічною державою з самого народження нашої державності. Це зумовлювалося національним характером російського народу, який звик мислити глобальними категоріями і готовий жертвувати побутом заради ідеї. Російський космос – це не тільки стійке визначення того простору в світі, яке займає вітчизняна космонавтика і ракетно-космічна індустрія. Російський космос – це питання самоідентифікації нашого народу, це синонім російського світу. А тому Росія не може жити без космосу, поза космосом, не може притупити свої мрії про підкорення незвіданого, ваблячого російську душу”, – пише Рогозін.
Віце-прем’єр нагадав про те, як розвал Радянського Союзу “по-живому розрізав складну кровоносну і нервову систему вітчизняної космонавтики”, в результаті чого космодром Байконур опинився на території суверенного Казахстану, а дніпропетровські КБ “Південне” і “Південмашзавод” стали українськими. Ще одним випробуванням він назвав “бездумне проїдання” багатющого науково-технічного доробку. Тепер, за його словами, за лідируючих позицій Росії в галузі пілотованої космонавтики і наявності другої у світі супутникової навігаційної системи стан вітчизняної космонавтики в цілому далекий від благополуччя.
В якості найважливіших завдань цивільної космічної політики Росії Рогозін бачить формування ринку космічних послуг і його насичення, а також створення випереджаючого доробку з вивчення і освоєння ресурсів далекого космосу.
При цьому, за словами віце-прем’єра, успішність соціально-економічного розвитку Росії безпосередньо пов’язана як мінімум з двома напрямками космічної галузі – космічним зв’язком і дистанційним зондуванням Землі. Тут потенційною проблемою, зазначив Рогозін, є необхідність вітчизняних розробок електронно-компонентної бази для космічної техніки. Тому Роскосмос вже дав доручення Військово-промисловій комісії взяти на себе роль інтегратора і замовника високоякісної електроніки.
Санкції повинні посприяти науково-технічному прориву
У своїй статті Дмитро Рогозін згадав про існуючі конкурентні розробки, в тому числі безпілотний корабель Cygnus, розроблений приватною американською компанією, кораблі Dragon компанії SpaceX, європейські і китайські розробки, які в цілому обходяться дешевше, ніж російські “ветерани” – “Союзи”, “Протони” і “Прогрес”.
“На сьогодні космос практично перестав бути лише предметом гордості і престижу держави. З дорогої іграшки він перетворився на таку ж галузь виробництва, як, наприклад, суднобудування, автомобілебудування або авіабудування, де є свої норми рентабельності, амортизації та прибутку. Всі чинні і перспективні космічні програми повинні розглядатися через призму їх рентабельності, в тому числі і програма наукових робіт на російському сегменті Міжнародної космічної станції”, – зазначив віце-прем’єр.
За умов санкцій з боку Заходу заступник голови російського уряду запропонував використовувати накопичений унікальний досвід для формування незалежної від ненадійних міжнародних партнерів стратегії розвитку вітчизняної пілотованої космонавтики.
В якості найближчої перспективи він назвав створення відвідуваної місячної і першої інопланетної лабораторії, в якій буде розміщений інструментарій вивчення глибин Всесвіту, дослідні виробництва і наукові потужності.
Рогозін пропонує не поспішати і здійснити перші висадки і розгортання бази на Місяці в 2030 році. “Безумовно, це грандіозне, архіскладне, амбітне завдання. Ми розуміємо його складність, але також розуміємо і його реалізованість”, – говорить він.
Для вивчення далекого космосу буде створений нацпроект
“Новий вектор розвитку передбачає і нові підходи реалізації в космонавтиці. Це повинна бути “інша пілотована космонавтика”. Чи є сенс доводити всьому світу те, що ми всім давно вже довели? Так, Росія здатна забезпечувати довготривале перебування космонавтів на навколоземній орбіті. Але хіба не цікаво і не прагматичніше забезпечити перебування космонавтів на місячній науковій станції, де питання постійного коригування орбіти відпаде саме по собі? Очевидно і те, що саме з місячної поверхні ми зможемо ефективно “діставати” і дальній космос, вирішуючи як наукові завдання, так і такі специфічні проблеми, як боротьба з астероїдно-кометною небезпекою для Землі”, – вказує Дмитро Рогозін у своїй статті.
При цьому віце-прем’єр підкреслює необхідність створювати не окремі кораблі та модулі, а взаємозалежні системи, щоб наявність транспорту і технологій забезпечення перебування людини в космосі потім використовувалося для освоєння простору Сонячної системи.
На сьогодні, вказує Рогозін, Роскосмосу, Росатому, Російській академії наук і ряду міністерств надано доручення опрацювати і сформувати пропозиції щодо доцільності реалізації нацпроекту “Вивчення далекого космосу”. Реалізація цього проекту, як передбачається, має “створити умови для здійснення якісного стрибка у вирішенні завдання забезпечення технологічної готовності до освоєння космічних природних ресурсів, сонячної енергії та ресурсного потенціалу Місяця, Марса і поясу астероїдів”.
Ключовими моментами повинні стати створення ядерних енергетичних установок і плазмових технологій перетворення енергії, розвиток біотехнологій, робототехніки та нових матеріалів.
Зоряне небо як дзеркало російської філософії
Рогозін нагадав своїм читачам про висловлення основоположника російської космонавтики Сергія Корольова, який говорив: “Те, що здавалося нездійсненним протягом століть, що вчора було лише зухвалою мрією, сьогодні стає реальним завданням, а завтра – звершенням”.
“Ми не повинні боятися мріяти, ставити перед собою найвищу планку розвитку. Все необхідне для здійснення нового космічного прориву у Росії є. Потрібно лише навчитися поєднувати в собі романтизм і прагматизм і належним чином організувати нашу справу”, – зазначив віце-прем’єр.
Нагадаємо, Дмитро Рогозін не вперше говорить про перспективні плани розвитку вітчизняної космонавтики. Раніше він вже вимагав сформулювати проекти з освоєння Місяця. Відзначимо, на початку 2014 року дійсно стало відомо про відновлення російської місячної програми, а в березні стартувала масштабна реформа космонавтики. Проте заклики залишити сліди на запилених доріжках далеких планет з вказівкою на те, що це відповідає глибинним потребам російської душі, вперше пролунали після приєднання Криму.
Відзначимо, освоєння далекого космосу в якості національної ідеї в Росії пропонувалося неодноразово – як у творах в жанрі соціально-політичної фантастики, скажімо, дилогії “Імперія” Романа Злотнікова, так і в різних інтернет-співтовариствах. Так, в соцмережі “ Вконтакте” існує відкрита група з назвою “Вихід у дальній космос як національна ідея”. Її учасники, відзначаючи ідеологічної вакуум, що утворився в країні, кажуть про космос як про ідею, здатну об’єднати населення. Аналогічне співтовариство під назвою “Руська національна ідея – освоєння космосу” існує і в Facebook. Усвідомлення місця людства в космосі і космічної еволюції також було і залишається однією з найважливіших тем російської філософії.
За матеріалами: NEWSru.com
Поділитися новиною
