1953
21 корупційний ризик чи важкий спадок Азарова
— Казна та Політика
Уряд Януковича-Азарова зафіксовано як найбільш корупційний за всю історію України. Громадські активісти та організації проаналізували 253 законодавчих акти уряду Миколи Азарова, в яких знайшли 21 корупційний ризик з потенційними втратами для бюджету понад 5 млрд. грн. Більше того, старі схеми отримання неправомірних вигод перейшли у спадок новому Кабміну і постає наступне питання: чи позбавиться від них новий уряд?
Можливо, уряди за часів Кучми були не менш корупційні, але на той час громадянське суспільство і громадські організації не були так фахово підготовані, як зараз, відмічає народний депутат від ВО “Батьківщина”, член Комітету Верховної Ради з питань бюджету Олег Медуниця. “Першочерговий дефіцит бюджету зараз зафіксований на рівні як мінімум 100 млрд. грн, які взяти ніде. І які були виведені через те, що уряд впроваджував корупційні схеми. Це і “лівий акциз” – коли горілка продавалась із “лівими” акцизними марками, а в країні була підпільна імперія з виготовлення горілки. Це і схема безакцизного ввозу в Україну пального для нібито перевезення через територію України, а насправді для реалізації. Таким чином державний бюджет недораховувався акцизних платежів. Ця схема була в 2013 році настільки нахабно впроваджена, що навіть в офіційних звітах уряд вказував, що поступило на 60% менше акцизного платежу, ніж в 2012 році”, – розповів нардеп.
“А були ж іще “мутні схеми” з утилізаційним збором, ринком оцінки, який вони переробили під обмежене коло оцінювачів – такі регуляторні речі запускались постійно, а антикорупційна експертиза не проводилась. І тим висновкам, які надають урядовці чи Головне експертне управління Верховної Ради України, ми не довіряємо, бо, наприклад, по тому самому утилізаційному збору, по впровадженню векселів висновки були позитивні”, – зауважив Медуниця.
Експертиза ж, яку здійснює на сьогоднішній день Міністерство юстиції, є не ефективною і дозволяє в подальшому як чиновникам попереднього уряду, так і нинішнього запускати і використовувати схеми, які дозволяють протиправно виводити з власності і майно на мільярди гривень, і виділяти кошти під певні ефемерні проекти, неефективно використовувати гроші. До тих пір, поки ця система не зміниться – втрати з бюджету будуть тривати.
Голова ради Transparency International Ukraine Андрій Марусов пояснив – уся справа у визначенні бенефіціара, кому це вигідно. “В чому важлива принципова відмінність від методики, застосованої у Мінюсті: як правило, коли кажуть про корупційні ризики, то дивляться на надто широкі дискреційні повноваження, які надаються органам влади. Коли вони формулюються дуже нечітко, розмито, незрозуміло, то очевидно, що наслідком буде те, що той чи інший орган влади використовуватиме їх на власну користь. Або конкретні чиновники на місцях або в центрі будуть з цього отримувати хабарі чи іншу неправомірну вигоду. Потім – всілякі колізії в законодавстві, правові провали. Коли залишаються певні взаємовідносини, певні сфери просто не регулюються. Виникає протиріччя з іншими нормативними актами. Тут у чиновників з’являється спокуса трактувати ці пробіли на власну користь, мовляв, ми можемо це ось так зробити, але з ось такою вигодою”, – пояснив експерт.
А на більш широкий контекст Міністерство юстиції не дивиться. “Якщо подивитися з суто юридичної точки зору, то багато з тих актів Кабінету Міністрів наче б то чисті. Але якщо подивитися на більш широкий контекст, на бенефіціарів, то виявляємо, що це лобістський корупційний нормативний акт або рішення”, – розповів Марусов. Серед тих 21 законодавчих актів, які громадські активісти визначили як корупційні, експерт виділив три найбільш резонансні схеми:
- Так, 21-го листопада 2013 року Кабінет Міністрів Миколи Азарова вирішив продати 96 військових містечок або його частин, що можуть бути відчужені разом з розташованим на них нерухомим майном. Мова йде про десятки гектарів землі ледь не в кожному регіоні України. Разом з тим, колишній міністр оборони Павло Лєбєдєв через низку фірм-прокладок контролює потужний будівельний бізнес і більше за будь-кого зацікавлений у звільненні ласих для забудови шматків землі.
- Своїм розпорядженням № 990-р від 27 листопада 2013 року Кабінет Міністрів виділив 199,5 млн. грн. на другу чергу капітального ремонту Палацу спорту в Києві. Гроші дістануться донецькій фірмі «Донбасінформзв’язосервіс». Як показало розслідування, ця фірма має зв’язок з головним спонсором Партії регіонів Рінатом Ахметовим.
- Постановою Кабінету Міністрів Миколи Азарова № 913 від 18 грудня 2013 року було виділено 608 мільйонів гривень фінансування на реалізацію другого етапу проекту «Відкритий світ». Тендери на сотні мільйонів гривень будуть проводитися через держпідприємство «Відкритий світ», яке входить у структуру Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами. За 2011-2013 роки на Держінвестпроект було виділено 1,9 мільярдів гривень. З них 300 мільйонів – лише на утримання самого агентства і проведення презентацій проектів.
Марусов підкреслив, що дотепер експертиза Міністерства Юстиції матиме достатньо обмежений характер. На бенефіціарів вони не будуть дивитися просто тому, що в їхніх інструкціях та методологіях цього не вказано.
“Зараз ми підготували звернення до Арсенія Яценюка з проханням переглянути ці постанови, де були виявлені корупційні ризики, та узгодити методологію, яка б дозволила ефективно виокремлювати корупційні ризики на стадії ухвалення рішень, а не карати вже по факту. Ми зараз звертаємося до уряду Арсенія Яценюка із своїми пропозиціями, якщо нам знову таки буде відмова, як це було з урядом Азарова, або просто не дадуть відповідь – на це згідно з законом є 30 днів, – ми знову ж повідомимо громадськість, і скажемо наскільки цей уряд є відкритим”, – пояснив директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран.
На його думку корупційні схеми можливо зруйнувати, але для цього потрібно, аби Кабінет Міністрів активно залучав громадськість до антикорупційної експертизи і передивився методологію, якою зараз він користується. “Фактично зараз громадська діяльність – це єдине, що вносить у цю сферу зміни. Дуже багато чиновників на середній ланці залишилися ті ж самі. І вони так само продовжують далі так працювати і діяти. І якщо ми не будемо це по-іншому оцінювати, є великі ризики, що цей уряд, ці чиновники можуть це далі використовувати”, – додав експерт.
Однак навіть після вдосконалення методології аналізу документів на предмет корупційних ризиків саморегулюватися ця сфера не зможе. “Я б змістив ці акценти: я б не покладав надії на Кабінет Міністрів, а покладав би їх перш за все на себе, на журналістів, на громадських активістів. Потрібно усвідомлювати, що зараз у нас унікальний шанс тиснути на владу, змушувати її робити ті чи інші кроки. І врешті решт, для цієї нової влади спілкування, взаємодія врахування всіх побажань, результатів громадської експертизи має стати правилом. Потрібно аби суспільство перш за все саме робило цю експертизу і розслідування, контролювало цю владу. Якщо цього не буде – то це вікно можливостей просто-напросто закриється”, – підсумував Андрій Марусов.
На розгляд направленого звернення у нового уряду є 30 днів. І після цього стане зрозумілим – чи забажає нова влада побити попередні рекорди по розкраданню українського бюджету, чи все ж ми зуміємо проскочити у наше вікно можливостей.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
