Як повернути викрадені й вивезені з України капітали? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Як повернути викрадені й вивезені з України капітали?

Казна та Політика
1361
«За останні три роки на офшорні рахунки з України було виведено 70 мільярдів доларів», — про це заявив Арсеній Яценюк, виступаючи з трибуни Верховної Ради. Для порівняння ця сума дорівнює майже десяти бюджетам медицини в Україні на 2014 рік і 30 (!) бюджетам науки та освіти (згідно із Законом України про державний бюджет на 2014 рік, бюджет Міністерства науки і освіти дорівнює 24,3 мільярда гривень, а загальні витрати на медицину — 60,9 мільярда гривень). А також цих грошей вистачило б, щоб погасити державний борг України.
Чи можливо повернути до України виведені активи? Адвокати говорять «так», але на це знадобиться не один рік. «Процес досить складний, оскільки заморожування активів за кордоном — це всього лише початок. Надалі їх слід повернути народові, в якого де-факто ці ресурси були відібрані, для чого треба довести їхнє походження, а також те, що ці гроші належать саме тим людям, яких звинувачують у скоєнні злочинів. Як правило, все ускладнюється тим, що в схемах виведення беруть участь підставні фізичні/юридичні особи. У цьому питанні важливо встановити відповідність транзакцій економічній логіці», — пояснює керуючий партнер Юридичної компанії «Алексєєв, Боярчуков і партнери» Сергій БОЯРЧУКОВ.
За словами адвоката, арешт активів може бути оскаржений у суді країни, в якій стався арешт, або в Європейському суді, якщо йдеться про Європу. Але шанси скасування такого арешту мізерні, хіба що в разі зміни політичної обстановки. «Зважаючи на те, що в питанні з Україною повернення розкрадань також буде пов’язане з протиставленням політиці Росії, ця процедура, швидше за все, буде спрощена й матиме характер економічної допомоги. Що ж до повернення коштів з Росії, то це виглядає малоймовірним», — вважає він.
Термін повернення й арешту залежить від законів країни, в якій кошти заморожені. Проте головна умова успішного результату — політична воля.
«Серед організацій, що можуть надати допомогу, — Міжнародний центр з повернення активів (ICAR) при Базельському інституті управління, заснований у липні 2006 р. Інститут сприяє органам влади в нарощуванні їхнього потенціалу, необхідного для арешту, конфіскації й повернення доходів від корупції та відмивання грошей. Ця організація навіть розробила спільно зі Світовим банком посібник для відстежування й повернення викрадених активів», — розповідає Сергій Боярчуков.
За його словами, у світовій практиці були спроби повернення грошей відомих диктаторів Саддама Хусейна, Муамара Каддафі, Хосні Мубарака, Франсуа Дювальє, Роберта Мугабе і т.д. Ці спроби не завжди мали успіх, а сам процес був тривалим. Наприклад, добре відома міжнародна практика грошей Каддафі. Його заощадження теж під великим питанням. Власний народ його стратив, проте гроші лівійського диктатора містяться на його рахунках і до сьогодні. І нічого з ними не відбувається. Ця процедура дуже непроста, і світова практика підтверджує, що в європейської країни на шляху розвитку або в країни третього світу, такої, як Лівія, немає позитивної практики повернення грошей.
«Павло Лазаренко був засуджений федеральним судом Сполучених Штатів Америки саме за те, що він відмивав в Україні гроші, нажиті корупційним шляхом. Отримав за це близько восьми років. Проте мені не відомо, які гроші, як і хто повернув до України. Швидше за все, їх не повернули. Може, вони залишилися в Лазаренка, а може, пішли у федеральну скарбницю США. Виходить, що в нас є наочна процедура, коли державний чиновник, будучи прем’єр-міністром, вивів з України гроші в США. Він утік невідомим чином з паспортом громадянина Панами. Коли опинився у США, його засудили, визнали винним. Проте механізм повернення грошей не спрацював. Гроші не повернули. Можливо, тому що Україна не подавала позовів, може, тому, що цим ніхто не займався, може, не працювали експерти, але факт залишається фактом. Україна має сумнозвісний досвід доведеного факту розкрадання державної скарбниці, проте гроші повернені не були», — наводить приклад Боярчуков.
Як відомо, наприкінці минулого року уряд України робив спроби повернути гроші із заморожених рахунків Лазаренка до бюджету України. За чималі гроші були найняті британські юристи з компанії «Лоренс і Греем», які мали повернути близько півмільйона доларів США. Громадськість тоді неабияк обурилася таким поворотом подій. Експерти «Центру протидії корупції» в листопаді 2013 року зазначали, що політичні спекуляції уряду (адже до справи Лазаренка уряд ще додав формулювання «гроші Тимошенко») позбавляють громадські організації можливості дійсно повернути народові України 250 мільйонів доларів, які вже зараз заморожені на рахунках у п’яти країнах світу. Адже громадські активісти вже понад рік працюють над тим, як повернути ці гроші. І вже добре вивчили міжнародну практику в цьому питанні. І навіть знайшли більш-менш гарантований спосіб, як це зробити. Як заявляла юрист Центру протидії корупції, ініціатор громадської ініціативи з повернення вкрадених коштів Павла Лазаренка українському народові Дарина Каленюк, громадськості запропонували використовувати модель, застосовану в подібних умовах у Казахстані, — коли ці гроші розподілялися на соціальні потреби населення не через корумпований уряд, а через спеціально створений прозорий фонд. Тоді, завдяки сприянню американського уряду, казахам удалося повернути 84 мільйони доларів США, виведені з країни корупційними шляхами.
На сьогоднішній день жодний долар з рахунків Лазаренка поки не повернувся до України. Тобто прецеденту повернення «накраденого» в Україні немає. «Поки», — зазначають експерти Центру протидії корупції. Там обіцяють, що вже скоро з’являться перші повідомлення про повернення грошей з рахунків Лазаренка. А потім — і інших екс-чиновників, викритих у крадіжці держкоштів.
Водночас, як зазначають юристи, повернути 70 мільярдів доларів, про які заявляв прем’єр-міністр, може виявитися ще складніше, ніж 250 мільйонів доларів Лазаренка.
«Уся ситуація ще ускладнюється нормами законодавства інших країн, у яких перебувають українські екс-чиновники. Наприклад, наш колишній прем’єр-міністр перебував у Австрії, і його там не заарештували, а це про щось говорить. Фірташа, наприклад, заарештували в тій-таки Австрії, щоправда, за корупційний скандал в Індії, а не за українські події. Азарова чомусь ніхто не чіпав. Чимала кількість наших колишніх чиновників перебуває на території РФ, причому легально, тобто вони там з якимсь статусом, а деякі навіть громадянство отримали. Ці обставини ускладнюють процедуру повернення грошей», — резюмує керуючий партнер Юридичної компанії «Алексєєв, Боярчуков і партнери».
Алла Дубровик
За матеріалами:
День
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас