1430
Майже санкції: Україна посилює відносини з Росією
— Казна та Політика
За три години українська влада встигли задекларувати більше заходів протистояння Росії, ніж за три тижні, що минули з моменту вторгнення російських військ до Криму. На проведеному вчора засіданні РНБО Рада прийняла низку резонансних рішень, які не зводяться до дипломатичних нот і закликів прибрати війська з Криму, що практикувалися раніше.
На сьогоднішньому засіданні парламенту може бути законодавчо закріплений новий статус Криму як окупованої території. За словами міністра юстиції Павла Петренка, Мін’юст підготує низку законопроектів, пов’язаних з анексією Криму, в яких визначить статус громадян, що проживають на півострові і пропише механізми забезпечення їх майнових, цивільних і економічних прав. Зокрема, планується зафіксувати, що будь-яке відчуження майна кримською владою є незаконним. «Нам також було доручено підготувати відповідні звернення до Європейського суду з прав людини щодо компенсацій і до інших міжнародних установ», – сказав Петренко.
Екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк прогнозує величезну юридичну роботу, яку належить провести Україні у зв’язку зі статусом окупованих територій. «Якщо відмотати ситуацію назад, я вважаю, що найбільшою помилкою було рішення колишнього президента України в 1991-1992 роках поділити Чорноморський Флот і зберегти його базування на території України. Це первинна помилка, яка призвела до сьогоднішньої ситуації», – запевняє він.
Більше не разом
У відповідь на саботування закликів до країн співдружності припинити агресію Росії Україна виходить зі складу СНД. «Було прийнято рішення не тільки припинити головування в СНД, але і розпочати процес виходу з СНД», – повідомив голова РНБО Андрій Парубій.
Проте вийти з СНД Україна зможе не раніше, ніж офіційно в нього увійде. Євген Магда, директор Центру суспільних відносин, нагадує, що Україна була засновником СНД, але не ратифікувала його статут і де-юре не є членом співдружності. Завдяки цьому країна залежно від зовнішньополітичного курсу і персони при владі вільно трактувала свій статус в організації. «Якщо Кучмі було вигідно використовувати СНД, він його використовував. Ющенко міг ігнорувати членство України в СНД, – нагадує Магда. – СНД для України, в якомусь сенсі, був «валізою без ручки». Політолог Кость Бондаренко зазначає, що СНД був «просто клубом, в якому можна було залагодити різні суперечки, в тому числі торговельні». «Вихід із співдружності нічого не змінює, це просто демонстраційний хід, випад у бік Росії – не більше того», – вважає він.
Однак вільний, поза СНД, статус розв’язує Україні руки в поновленні боротьби за частину радянських активів, на які вона може претендувати. Це 16% від алмазного фонду, золотовалютних запасів, вкладів радянського ощадбанку, літаків, морських суден, будівель посольств за кордоном і т.д. Україна – єдина пострадянська держава, яка не підписала нульовий варіант. Альтернативою ж членства в СНД може стати ГУАМ – об’єднання з Молдовою, Грузією та Азербайджаном. «У 1997 році він створювався для стримування Росії. Тепер може отримати друге дихання», – вважає Магда.
Ще одне рішення РНБО у відповідь на анексію Криму – введення візового режиму з Російською Федерацією. Як мінімум на першому етапі про повноцінний візовий режим мова все ж не йде. Громадяни Росії зможуть в’їхати в Україну за закордонними паспортами і – можливо – піддатися посиленому контролю на кордоні. На введення нових правил піде кілька днів, сказав Парубій. Москва буде приймати рішення про заходи у відповідь після отримання офіційного повідомлення Києва. Щоб забезпечити повноцінний візовий режим, Україні знадобиться кілька років на створення всієї необхідної інфраструктури, зокрема, мережі візових центрів на території Росії.
Пасивна допомога
РНБО також прийнявблок рішень, що передбачають звернення до ООН. Кабмін звернеться до ООН з визначення території Криму демілітаризованою зоною – цей статус передбачає, що війська і Росії, і України повинні покинути цю територію.
Кость Бондаренко відзначає, що суспільство часто абсолютно марно сприймає ООН як якусь вищу силу, яка поверне Україні Крим і вижене «зелених чоловічків» з півострова. «Нічого подібного не буде», – упевнений він. Інструментарій ООН обмежений – організація може засудити агресію Росії, прийняти відповідну резолюцію і не визнати анексію півострова. Тоді Крим залишиться просто невизнаною територією, яких на карті світу зараз чимало. Росія володіє правом вето як постійний член і один з фундаторів ООН. Європарламентарі запевняють, що точкові санкції проти Росії – це максимум підтримки, на який може розраховувати Україна. «Вони чітко дають зрозуміти, що воювати за нас ніхто не буде. І розривати економічні відносини з РФ – теж», – констатує Бондаренко.
Проблема також у невизначеному статусі того, що відбувається в Криму. Якщо Україна розпочне бойові дії, то втратить статус жертви агресії, а з ним і право на звернення до ООН. «Звертається, як правило, держава – постраждала сторона. Але Росія формально не оголошувала війну Україні – ось у чому проблема», – каже політолог.
Тим не менше, питання анексії Криму необхідно піднімати постійно, щоб світ переконувався в агресивних намірах Росії і щоб в черговий раз Росія протиставляла себе усьому цивілізованому світу, впевнений Магда: «У політичному сенсі це в інтересах України». Тим не менш, вірогідність того, що у Росії здадуть нерви – мінімальна. Якщо Володимир Путін фактично нівелював сенс Будапештського меморандуму 1994 року, який протягом 20 років сприймався українським керівництвом як істина останньої інстанції, то рішення генеральної асамблеї ООН навряд чи стане для Росії стримуючим фактором.
Активізація реакції української влади на кримський конфлікт збіглася з поверненням в країну Юлії Тимошенко, яка після звільнення перебувала на лікуванні в Німеччині. Зв’язки тут немає, запевняють політики. Бондаренко також упевнений, що Юлія Тимошенко принципово не впливала на хід кримського конфлікту в силу того, що де-юре вона не є представником влади і членом уряду. «І крім того, не думаю, що вона наробила б стільки дурниць. При всьому неоднозначному до неї відношенні впевнений, вона діяла б розумніше, ніж нинішня влада», – резюмував він.
Анна Ковальчук , Богдан Хлімоненко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
