1650
15 тез нового міністра фінансів
— Казна та Політика
Новопризначений міністр фінансів Олександр Шлапак учора, 12 березня, провів брифінг для журналістів, на якому відповів на найгостріші запитання з економічної ситуації в державі. Формат зустрічі не дозволив дати відповіді всім бажаючим , але ключові акценти щодо існуючих реалій і майбутніх реформ були озвучені.
Forbes пропонує основні тези голови фінансового відомства.
Про зміни в Бюджетному кодексі
Міняти Бюджетний кодекс без адміністративної реформи нерозумно. Чинний кодекс повністю відповідає нашій унітарній державі. Інша справа – коли ми передамо більше повноважень у регіони (а це потрібно робити), тоді, безсумнівно, будемо міняти кодекс. Потрібно відмовлятися від системи міжбюджетних трансфертів і переходити до формування бюджетів «знизу вгору».
Проблема сьогоднішнього бюджетного процесу, а не кодексу, полягає в тому, що ми не дотримуємося усталеного документа. А цей документ готувався разом з міжнародними радниками і є досить непоганим. Бюджет має прийматися в три читання, а не похапцем, як в останні роки. Більше того, при розгляді бюджету не дотримується святе правило [рівноваги]: цього року в бюджетному комітеті 30 млрд гривень видатків додали, а дохідної частини забули додати.
Про виконання держбюджету
З бюджетом ситуація надзвичайно складна. Дефіцит бюджету на сьогодні – 71,6 млрд гривень. За січень-лютий ми отримали близько 90% дохідної частини, яку повинні були зібрати – 52,2 млрд гривень. Але гарною ця цифра виглядає тільки тому, що ми врахували чималі суми перевищення витрат Національного банку. Ми недобрали 1,3 млрд гривень вітчизняного ПДВ через 22-місячну стагнацію в українській економіці.
Недобір імпортного ПДВ становить більше 7 млрд гривень, в першу чергу тому, що на 14,7% впав експортно-імпортний оборот. Сума надміру сплачених податків, у тому числі податку на прибуток, перевищує 15 млрд гривень, а підтвердженого невідшкодованого ПДВ – близько 9 млрд гривень. В результаті фіскальний розрив, який треба погасити, становить близько 50 млрд гривень.
Про перегляд держбюджету на 2014 рік
Раніше сформований бюджет має абсолютно нереальні показники. Тому його треба «забути» і фактично по-новому розглянути, запропонувавши нову макроекономічну базу. У нас (в Міністерстві фінансів. – Forbes) – свої розрахунки, в Мінекономіки – свої.
Ми намагаємося один одного переконати. Те додаткове згортання бюджету, яке ми пропонуємо, на жаль, призведе до падіння внутрішнього попиту, який останнім часом був основним стимулом для розвитку економіки. Тому ми не очікуємо на серйозне поліпшення умов для українських товарів на зовнішніх ринках. Крім того, очікуються торговельні проблеми з Росією. Тому розраховувати на значне зростання економіки ми не зможемо.
Про оздоровлення економіки
Ми розраховуємо на те, що значна частина законодавчих змін, яка буде прийнята і зможе запрацювати тільки в другому півріччі, дасть певний ефект лише в кінці поточного і на початку наступного року. За розрахунками міністерства, середній курс гривні триматиметься на нинішньому рівні – близько 10 грн/$.
Про приватизацію
Щоб отримати конкретні результати, процес приватизації повинен бути запущений вже зараз. Він досить інертний, але я переконаний, що надходження можуть становити 19,4 млрд гривень. Очевидно, доведеться вносити зміни до ст. 5 закону “Про приватизацію”. Потрібно відмовитися від практики приватизації минулих років, коли покупець визначався заздалегідь. Потрібні відкриті, серйозні конкурси.
До того ж сьогодні, коли країна фактично охоплена війною, навряд чи прийде цікавий покупець. Але я впевнений, що після прийняття нового бюджету, і після того, як нам вдасться домовитися з МВФ, ми зможемо відновити приватизаційну програму, залучаючи ресурси інших міжнародних фінансових організацій.
Про борги
Станом на 31 грудня 2013 року ми мали борг у розмірі 584 млрд гривень. Це 40,5% ВВП разом з гарантованим боргом. З них 480 млрд – державний борг і 104 млрд – гарантований. Держава вже загнала себе в боргову яму, вихід з якої буде надзвичайно болючим. Всі додаткові соціальні програми, які приймалися в парламенті чи ініціювалися урядом в останні роки, це перекладання боргів на наших дітей і онуків.
Останні п’ять років держава живе за рахунок двох ресурсів: накопичення боргу і поїдання золотовалютних резервів. І я буду виступати за припинення цієї тенденції.
Про співпрацю з МВФ та іншими фінансовими організаціями
Практично жоден з інвесторів не йде в державу, що має негативні оцінки МВФ. Ось чому і Світовий банк, і ЄБРР згодні на співпрацю лише за умови підписання Україною угоди з МВФ. Наприклад, Світовий банк вже зараз готовий розглядати дві структурні позики, по $500 млн кожна, але вони можуть бути надані тільки за умови співпраці з МВФ.
ЄС також виділяє 610 млн євро макрофінансової допомоги і готовий говорити про її збільшення, але за умови співпраці з МВФ. Що стосується інших кредитів, то Євросоюз розглядає портфель на 5 млрд євро, якщо ми будемо здатні на сьогодні це «проковтнути», тобто закласти під ці кошти серйозні проекти. Зараз уряд веде дискусію з підготовки проектної бази для роботи з нашими європейськими партнерами.
США вже прийняли рішення про виділення $1 млрд, і переговори з ними тривають. Причому ці домовленості не прив’язані до МВФ, і ми могли б випустити євробонди під їх гарантії.
Про втрати в разі відокремлення Криму
Я не бачу жодних проблем у тому, що зараз називають «фінансовою капітуляцією». Крим був і залишається дотаційним регіоном. У 2013 році його здатність [до самозабезпечення] становила 51,2% – настільки Крим забезпечує свою фінансову міць.
На території Криму платники податків заплатили 8,5 млрд гривень: 3,8 млрд – до державного бюджету і 4,7 млрд – до місцевого. А отримали вони 16,6 млрд гривень. Крім того, дотація Пенсійного фонду АРК за минулий рік становила 3,4 млрд гривень. Дуже не хотілося б, щоб ми втратили Крим, але це не принесло б Україні ніяких втрат.
До сьогоднішнього дня, як це не дивно, у нас все гаразд з фінансовою системою Криму. Платежі зростають, податки сплачуються: доходи бюджетів за останній тиждень лютого становлять 46 млн гривень до державного бюджету та 63 млн гривень – до місцевого. А в березні надходження значно збільшилися: 99 млн гривень до державного і 84 млн гривень у місцевого бюджетів, але Крим і отримав більше.
Хочу підкреслити, що і Севастополь всі податки нарощує. Тобто всі витрати фінансуються. І взагалі ця ситуація повинна вимірюватися не грошима, а дещо іншими параметрами, за які Мінфін вже не несе відповідальності.
Про можливе введення рубля в Криму
Якщо рублі будуть введені в обіг додатково, мені важко спрогнозувати, як працюватиме ця система. Існування двох валют в Україні, гривні і долара, нічого хорошого нам не несе. Ми маємо постійну колосальну проблему, яка полягає в доларизації нашої економіки. Наявність трьох валют в Криму ще більше заплутає ситуацію. Але я не допускаю існування ще яких-небудь рублевих розрахунків, оскільки Крим залишається українською територією.
Про фінансування Збройних сил
Є рішення РНБО щодо фінансових потреб ЗСУ. Але поки що це питання має бути обговорено фінансистами і військовими. Ми виплатили 125 млн гривень разового грошового забезпечення прикордонникам і внутрішнім військам в Криму. Що стосується більш широкомасштабних проектів, це питання зараз прораховується нашим армійським керівництвом.
Я переконаний, ми зробимо все для фінансування наших військових, щоб убезпечити себе від можливої агресії проти народу України. Що стосується фінансування Національної Гвардії, ми її теж будемо фінансувати. Якщо сьогодні є люди, які готові ставати до лав Збройних сил і йти захищати країну, то свята справа – надати їм можливість це робити.
Про передачу державних резиденцій, санаторіїв, дач до Фонду держмайна
Постанову «Про економію бюджетних коштів» вже прийнято – і це позиція уряду, а не Мінфіну. Уряд доручив всім центральним органам виконавчої влади, у тому числі Мінфіну, разом з фахівцями Фонду держмайна оцінити те, що у нас є у вигляді оздоровчих установ, і передати їх на реалізацію в Фонд держмайна. Він і визначатиме процедури.
Швидше за все, буде прийнятий закон про «малу» приватизацію, відповідно до якого це майно буде продаватися. Ми знімемо з бюджету видатки на обслуговування низки об’єктів. І я сподіваюся, що така реалізація допоможе залучити кошти до державного бюджету. Що стосується суми, то поки щооцінка не проводилася.
Про податкову політику
Міністерством фінансів уже сформовані наступні вимоги по зміні податкової політики в державі. По-перше, негайно закрити всі схеми, які дозволяли уникати платежів до бюджету.
По-друге, нормувати трансферне ціноутворення. Мінфін наполягатиме на тому, щоб з 1 травня вступили в дію всі нормативні документи, підготовлені колишнім Міндоходів, і ми почали контроль цього ціноутворення.
По-третє, адміністрування єдиного соціального внеску має бути продовжено Міндоходів до утворення Державної податкової служби, якщо вона буде створена.
Також механізм ПДВ кардинально не зміниться. Не будемо міняти ані ставку, ані режим автоматичного відшкодування. Головне – поліпшення адміністрування самого податку і вирішення проблеми боргів перед бізнесом.
Про зменшення єдиного соціального внеску
Поки що немає жодної прорахованою ініціативи щодо зменшення єдиного соціального внеску. Якщо хтось може запропонувати, як знизити його ставку з 32% до 18% і наповнити Пенсійний фонд, то я послухаю з великим задоволенням. Але поки що моя позиція – не міняйте те, що хоч якось тримає всю систему «на плаву», враховуючи, що 50 млрд гривень – це кредити Пенсійного фонду, не повернуті до держбюджету.
Про спрощене оподаткування
Мінфін буде ініціювати зміни в єдиний податок. Ми хочемо ввести облік з низки діяльностей, наприклад, ювелірної, юридичної… Виробництво меблів також не є бізнесом, під який вводився єдиний податок. Ми спробуємо знайти спільну мову з бізнесом і з парламентом, для того, щоб значно зменшити можливості ухилення від сплати податків, використовуючи систему єдиного податку.
Про пенсійну реформу
Солідарна система відповідальності, яку ввели в 1930-х роках, коли відповідно з демографічною ситуацією в світі було чотири працюючих на одного пенсіонера, себе вичерпала. Якби три роки тому ми не змінили пенсійний вік, то вже цього року ми б мали 10 працюючих на 10 пенсіонерів. І це проблема не суто українська, а світова. Але весь світ рятує себе за рахунок системи другого рівня. При цьому є головне правило: не поспішайте в другий рівень, не навівши ладу в системі першого.
Дискусія з приводу пенсійного забезпечення в світі триває. Наприклад, у Грузії пенсіями забезпечили тільки держслужбовців. А іншим сказали: ось вам зарплата – і, якщо хочете, робіть заощадження. А в Україні ще зберігається солідарна система, в якій є дуже багато проблем і несправедливостей. І цілісної «дорожньої карти» щодо вирішення цієї проблеми ще немає.
Олександр Моісеєнко, Ольга Гальчинська, Маргарита Ормоцадзе, Катерина Шумило
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
