1631
Українські шахти поставили антирекорд - споживач віддає перевагу імпортному вугіллю
— Енергетика
Видобуток вугілля коксівних марок в Україні в 2013 р. впав до 23,7 млн т – найнижчого рівня з моменту здобуття країною незалежності. Про це йдеться в дослідженні начальника аналітичного відділу державного підприємства «Укрпромзовніш-експертиза» Олександра Крайнікова.
«Стабілізувати обсяги видобутку і поступово перейти до стадії стійкого зростання поки що не вдається, – коментує експерт. – Перспектива подальшого нарощування видобутку безпосередньо пов’язана з можливостями залучення в галузь фінансових коштів для своєчасного проведення підготовчих гірничих робіт, модернізації існуючих і закладки нових шахт».
Не подобається якість
Насправді коксівного вугілля видобувається більше, ніж необхідно його споживачам – коксохімікам, металургам, цементним підприємствам. Але справа в тому, що якість вугілля, що видобувається в країні, низька, тому воно стає все менш затребуваним, а імпорт – все більш привабливим. На це вказує динаміка поставок коксівного вугілля з-за кордону. З 2001 по 2013 р. імпорт цієї сировини збільшився більш ніж в 4 рази – з 2,5 млн т до 10,9 млн т. «З українського коксівного вугілля можна провести всього лише 3 млн т коксу необхідної якості, тоді як необхідно 18 млн т», – повідомив «Капіталу» генеральний директор асоціації «Укркокс» Анатолій Старовойт.
На думку Старовойта, причину обмеження поставок вітчизняного вугілля – високий показник сірчистості – неможливо усунути. «Якщо з високою зольністю ще можна боротися шляхом збагачення, то з сіркою – ні. Така природа покладів українського вугілля», – говорить він. За діючими в країні технічними умовами, вміст сірки в коксі не має перевищувати 1,6%. В українському коксівному вугіллі він становить 1,43%. Щоб знизити середній вміст сірки, металурги розбавляють вітчизняне вугілля низькосірчистим – всього 0,5% – імпортним вугіллям. Крім того, за останні 20 років різко погіршилися і інші якісні показники вітчизняного вугілля, наприклад зольність: якщо в 1990 р. вона становила близько 30%, то до 2010-го збільшилася майже до 40%.
Втрати і поломки
Підвищення зольності коксу на 1% призводить до збільшення його витрати в металургійному виробництві на 1,22% і до зниження продуктивності доменної печі в такому ж обсязі. При підвищенні сірчистості коксу на 0,1% витрати вапняку зростають на 2%. Саме з цієї причини коксохіміків і металургів не зупиняють навіть більш високі ціни на імпортну продукцію (ціни на вітчизняне вугілля в минулому році коливалися в межах $145-149 за тонну , на імпортний – в діапазоні $143-269 за тонну).
Виконавчий директор асоціації «Укрцемент» Петро Лопатьєв каже, що в його галузі на частку вітчизняних коксівного вугілля припадає лише 27% від потреби, оскільки робота на українській продукції призводить до поломки і зупинки цементних печей. «Українське вугілля із за високого вмісту сірки робить цемент непридатним для використання в будівництві і знижує передбачені нормативними документами характеристики міцності цементу», – пояснює Лопатьєв.
Не сприяє зростанню споживання коксівного вугілля українського видобутку і модернізація металургійної галузі. Зокрема, застосування технології вдування пиловугільного палива (ПВП) меткомбінатами знижує потребу в коксівного вугіллі. «Якщо ця технологія буде впроваджена на всіх працюючих доменних печах, меткомбінатам знадобиться приблизно на 1,5 млн т менше коксу, тобто коксівного вугілля потрібно менше приблизно на 2,1 млн т», – підрахував Крайник.
Зниження попиту на продукцію українських шахт підвищує збитковість останніх. Так, за даними Міненерговугілля, за січень цього року збитки держшахт збільшилися на 15,5% порівняно з січнем 2013 р. і становили 1,38 млрд грн. Уряд виділив 1,1 млрд грн з держбюджету на їх покриття. Торік збитки шахт збільшилися порівняно з 2012 р. на 27% – до 15,1 млрд грн.
Цього року експерти прогнозують зростання імпорту коксу, імпорт коксівного вугілля не збільшиться, але і внутрішній видобуток теж. На цьому тлі запланована на 2014 приватизація вітчизняного вуглепрому виглядає більш ніж примарною.
Наталья Кабаш
За матеріалами: Капітал
Поділитися новиною
