946
Міста відмовляються від випуску облігацій. Віддають перевагу кредитам міжнародних фінансових організацій
— Казна та Політика
У липні минулого року надзвичайний керуючий Детройта Кевін Орр розбурхав громадськість повідомленням про те, що місто подало заявку на федеральний захист від кредиторів, оголосивши його таким чином банкрутом. На той момент борги Детройта перевищили $18 млрд – він виявився не в змозі їх обслуговувати. Це було вже друге банкрутство автомобільної столиці США. У 2009 р., одразу після банкрутства General Motors і Chrysler – найбільших компаній, що забезпечували добробут Детройта, – місто також оголосило про свою неспроможність.
В Україні подібних випадків поки що не було. Проте фінансове самопочуття українських муніципалітетів складно назвати гарним. Через дефіцит коштів у місцевих бюджетах як на розвиток, так і на покриття захищених статей видатків міста знаходяться в стані «вічного пошуку» додаткових джерел фінансування. Таких, втім, минулого року було не так вже й багато.
Місцеві переваги
За інформацією Міністерства фінансів, ще в 2012 р. в якості основного джерела додаткових коштів українські міста активно використовували облігації внутрішньої місцевої позики та цільові кредити Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО). При цьому левова частка позик бралася в гривні. У результаті в 2012-му міста залучили близько 4,2 млрд грн, з яких 3,5 млрд грн припали на муніципальні облігації Києва. Лише Житомиру і Львову вдалося отримати кредити Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) в євровалюті.
У 2013 р. ситуація змінилася. У пріоритеті у муніципалітетів, як і раніше залишилися кредити міжнародних фінансових організацій (МФО) – ЄБРР і НЕФКО, однак, за статистикою Міністерства фінансів, незважаючи на наявність охочих, жодне місто в минулому році так і не розмістило облігації внутрішньої позики. У червні Луганськ мав намір вийти з облігаціями на 50 млн грн. Кошти повинні були направити на розвиток міської інфраструктури. Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s навіть присвоїло попередній довгостроковий рейтинг «B» за зобов’язаннями міста в національній валюті. Однак планам Луганська не судилося збутися. «Місто так і не змогло залучити інвестора», – говорить гендиректор Українського кредитно-рейтингового агентства (UCRA) Станіслав Дубко. У 2014 р., станом на 11 лютого, до Мінфіну поки що не надійшло жодної заявки за погодженням обсягів та умов місцевих запозичень в поточному році, повідомили виданню в прес-службі відомства.
Відсутність у міст інтересу до муніципальних облігацій опитані «Капіталом» експерти пояснюють кількома чинниками. По-перше, за словами експерта Асоціації міст України з питань місцевих бюджетів Олександра Слобожана, процедура узгодження емісії на сьогодні дуже бюрократизована і відбирає багато часу – іноді до трьох-чотирьох місяців. По-друге, завжди існують ризики, що Мінфін не погодить це розміщення і, таким чином, час і фінансові ресурси, виділені на організацію та підготовку розміщення, будуть витрачені даремно, відзначає аналітик. По-третє, кожен випуск облігацій впливає на рівень міського боргу, і деякі міста, зважаючи на нестабільну ситуацію в економіці і політиці, не вирішувалися його підвищити в минулому році.
Крім того, муніципалітетів, у яких є одночасно кадровий, фінансовий і часовий ресурс, щоб підготувати випуск облігацій, не так вже й багато. Це мають бути економічно сильні територіальні громади, які до того ж відповідають певним вимогам.
За Бюджетним кодексом, розміщувати облігації можуть міста з населенням більше 300 тис. «Під це обмеження навіть не всі обласні центри потрапляють. Виходить, що такий інструмент, як облігації внутрішньої місцевої позики, для залучення коштів можуть використовувати в Україні всього 15 міст», – пояснив Олександр Слобожан. Але навіть вони подавати заявки в Мінфін не поспішають. «Вінниця працює з МФО, грантовими організаціями. У минулому році отримали дозвіл від Кабінету міністрів залучити кредит під держгарантії на 150 млн грн. Однак емітувати облігації внутрішньої місцевої позики ми поки не плануємо», – сказав «Капіталу» мер Вінниці Володимир Гройсман.
Обмежений попит
Одна з причин, за якою кількість розміщень муніципальних цінних паперів звелася до нуля, – відсутність попиту на них з боку інвесторів. Основними покупцями, які можуть сформувати значний попит на облігації, є банки. «Однак за умов жорсткої монетарної політики Національного банку фінустанови, як правило, демонструють попит тільки на короткі облігації (погашення або оферта до року), оскільки є великий ризик різкого зростання відсоткових ставок в майбутньому», – говорить фахівець з торгівлі облігаціями інвестиційної компанії Concorde Capital Юрій Товстенко. Інвестувати в довгі облігації терміном на три-п’ять років за нинішніх умов, з його слів, банки могли б не нижче ніж під 22-25% річних, але це занадто високий рівень вартості ресурсу для міст.
Крім іншого, муніципальні цінні папери не завжди витримують конкуренцію з державними. Суверенні облігації порівняно з муніципальними сприймаються інвесторами як більш надійні, тому що вони автоматично гарантовані державою.
Іноді умови розміщення ускладнює сам Мінфін. Максимальний поріг ставки доходу по муніципальних паперів, як за ОВДП, встановлює міністерство. І якщо, наприклад, місто хоче ставку в 19%, а Мінфін встановлює нижчу, це значно знижує шанси муніципалітету на розміщення, констатує Станіслав Дубко. За його словами, міністерство могло б забезпечувати місцеві позики держгарантіями, щоб підвищити їх привабливість для інвесторів. Але і ця процедура не завжди виправдовує себе. «Щоб забезпечити випуск муніципальних облігацій держгарантіями, необхідно пройти жорстку процедуру їх отримання, надати відповідний бізнес-план, обгрунтування економічної ефективності проектів, під які будуть виділятися кошти, а далеко не всі проекти відповідають таким вимогам”, – пояснює джерело видання в апараті Кабміну.
Облігації витісняються кредитами
В уряді визнають, що в поточних умовах співпраця з міжнародними кредитними організаціями для муніципалітетів більш вигідна, ніж розміщення боргових паперів. Зростання використання муніципалітетами кредитів як фінансового інструменту обумовлене відносною доступністю залучених коштів. «Наприклад, НЕФКО надає містам кредити під 37% на реалізацію енергозберігаючих проектів. Ставки за муніципальними облігаціями набагато вищі за кредитні, а ключові цілі практично ті самі – реалізація програм енергоефективності або теплозбереження», – говорить співрозмовник видання в апараті Кабміну.
За прогнозами аналітиків , сплеску розміщень муніципальних паперів і у поточному році не буде. У нинішній економічній ситуації, за словами Станіслава Дубка, прийнятна для інвестора ставка – від 20% і вище. «Але міста на це не підуть. У них, як правило, консервативний, обережний підхід до позик. Для муніципалітетів більш прийнятні ставки до 15%, можливо, 15-17% для менш надійних позичальників», – вважає експерт. При цьому він уточнює, що зараз практично всі кредитні рейтинги міст – інвестиційного рівня. Закредитованість міських бюджетів невисока, і з точки зору боргового навантаження, за винятком Києва, у багатьох запас є.
Юрій Товстенко не виключає, що міста могли б привернути увагу інвесторів до своїх паперів за рахунок розширення лінійки їх видів. На думку аналітика, можливим варіантом залучення коштів для муніципалітетів може стати випуск облігацій, що передбачають оферту, наприклад щорічну
Галина Калачова, Діана Роженцова
За матеріалами: Капітал
Поділитися новиною
