5168
Як плавати і не потонути: гривня без зовнішньої допомоги може протриматися лише 4-6 тижнів
— Валюта
Минув тиждень з дня, коли Національний банк України виробив валютну революцію. Весь цей тиждень плаваючий курс, девальвацію і обмеження валютних операцій обговорювала вся країна. Експерти стверджують, що ситуація в економіці в цілому і на валютному ринку зокрема погіршувалася день за днем і рішення НБУ було правильним. Однак, ефективність вжитих заходів – короткострокова, і для того, щоб максимально використовувати сформовану ситуацію потрібно рухатися далі.
Роль уряду
Для того, щоб кроки Нацбанку мали відчутні позитивні наслідки, потрібно реформувати економіку. Два роки вона працювала на те, щоб утримувати курс за рахунок резервів. “Але гривня сильна не резервами, а конкурентоспроможністю економіки”, – упевнений голова Незалежної асоціації банків України Роман Шпек. На його думку, наступний крок повинен зробити Кабмін, а саме – переглянути державний бюджет, який поки що далекий від об’єктивної реальності. “Розробники економічної політики мають внести корективи до бюджету і продемонструвати, що вони розуміють, про що говорять”, – вважає банкір.
З ним згоден Ігор Бураковський, керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. Слідом за консультантами Міжнародного валютного фонду він повторює – бюджет потребує секвестру, видаткова частина непомірно роздута, “хотілки” потрібно скоригувати, виходячи з об’єктивних можливостей.
Ще одне завдання, яке ставить перед владою плаваючий курс – це формування нової політики управління та обслуговування державного боргу. Поки гривню утримували, уряд працював в комфортних умовах – ці витрати можна було заздалегідь розрахувати і спланувати. Тепер все залежить від ринку, і за цих умов уряду потрібно продумати механізми хеджування валютних ризиків. Це передбачає абсолютно новий формат взаємодії Кабміну і Національного банку.
Однак, за словами Бураковського, головною перешкодою може стати залежність економіки від політичної ситуації – все буде марно, якщо майбутній Кабінет міністрів (незалежно від його складу) працюватиме виключно на результат президентських виборів 2015 року. Очевидно, що є певні групи впливу, є Верховна Рада і президент – всі вони будуть намагатися відстоювати свої інтереси. Щоб у цій ситуації уряд робив те, що має робити – йому потрібен коридор свободи, він повинен стати політично рівновіддаленим, наскільки це можливо. В іншому випадку, всі тимчасові заходи, прийняті Нацбанком для того, щоб стабілізувати ситуацію, ризикують стати постійними, а проблеми залишаться невирішеними.
Роль зовнішніх джерел
Що потрібно вирішувати в першу чергу – так це питання рефінансування держборгу. Експерти стверджують – на сьогоднішній день Україна не впорається без допомоги ззовні. Говорячи про поточний стан справ, Анатолій Баронін, директор аналітичної групи “Da Vinci AG” звертає увагу на досвід Єгипту. Рік тому, нагадаємо, там відбувалися схожі процеси – прийшов термін розраховуватися за кредитами, золотовалютні резерви скоротилися до тих самих $18 млрд, девальвація національної валюти ризикувала стати неконтрольованою. У Єгипті зупинити кризову ситуацію допомогли кредити країн близькосхідного регіону – тільки Саудівська Аравія надала $9 млрд. Україні теж потрібні зовнішні вливання, тому зараз вкрай важливо відновити співпрацю з найімовірнішим кредитором – МВФ.
Гнучке курсоутворення було однією з вимог фонду, але цього не достатньо. Навіть привести в порядок всі макроекономічні показники – це ще не гарантія успіху за нинішної політичній ситуації. Тепер уряду потрібно зрозуміти, що критика рекомендацій МВФ тільки погіршить ситуацію і віддалить перспективу фінансової допомоги, при цьому на поступки потрібно йти і в політичних питаннях.
Дмитро Сологуб, голова аналітичного департаменту “Райффайзен Банку Аваль” відзначає критичність ситуації за зовнішньою заборгованістю – цього року підходять терміни погашення кредиту МВФ і виплат за єврооблігаціями на суму, яку Україна сама не потягне. Сологуб переконаний – на прийняття важливих рішень про зовнішню допомогу у нас є не більше 4-6 тижнів.
Роль бізнесу
Найбільш очевидні наслідки девальвація валюти має для бізнесу, насамперед – для ринків споживчих товарів. Ціни на імпорт виростуть, включаючи паливо, а значить – подорожчають практично всі товари, і це повинні враховувати підприємці.
Анатолій Баронін відзначає, що гривня не самотня у своєму падінні – практично одночасно девальвували російський і білоруський рублі і казахстанський тенге, що дозволяє говорити про тенденції регіону. Однак для сусідів зниження курсу – ефективний механізм поліпшення конкурентоспроможності товарів на зовнішніх ринках, у той час як аналогічний захід в Україні не може дати тих переваг експортерам.
Поки що бізнес отримав тільки обмеження за валютними операціями. “Але обмеженнями бюджет не наповнити. Потрібно думати про те, як підтримати експортерів. Потрібно не тільки обмежувати, а й розмивати недовіру до Нацбанку, що склалася”, – упевнений Роман Шпек.
Володимир Щелкунов, президент ICC Ukraine пояснює – очевидно, що НБУ не може зібрати всіх і пояснити свої дії та рішення. Але, як мінімум, варто проводити точкові консультації з представниками великого бізнесу. Він упевнений – вони будуть готові співпрацювати з владою, якщо побачать, що влада робить кроки на зустріч. Якщо вирішувати все між собою, а підприємців ставити перед фактом – взаємодії не буде.
Роль довіри
Довіра – важливий фактор не тільки в комунікації з бізнесом, але і з населенням. Панічні настрої українців зіграли не останню роль у різкому падінні гривні, а це – прямий наслідок недовіри до держави. “Це логічно, – вважає Баронін, – людей роками переконували, що накопичувати депозити потрібно в гривні, що їй нічого не загрожує, вона стабільна. І за один день всі зусилля з підтримки нацвалюти, а заодно і довіра до неї були знищені”.
Ситуацію підігріло політичне протистояння, і недовіра переросла в ажіотаж. Загальний стан економіки – плачевний, багато людей це розуміють, і це теж впливає на їх мотивацію.
Не вірить населення і в банківську систему, а адже депозити – важливе джерело коштів для розвитку економіки. Події цього тижня показали, наскільки слабо українці довіряють банкам – у разі загрози вкладам вони тут же шикуються в чергу щоб їх забрати. Роман Шпек вважає, що цю традицію можна побороти відкритістю Нацбанку – він повинен вступати в діалог і проводити роз’яснювальну роботу. Населенню потрібно розповідати, що є інструменти захисту депозитів – наприклад, підтримка ліквідності і фонд гарантування вкладів.
Часи змінилися. Нацбанк більше не може керувати ринком, напрямом інвестицій і курсом нацвалюти. Чого тепер не можна допустити – так це девальвації довіри. Для того, щоб система запрацювала як годиться, потрібен баланс, але для його досягнення необхідно взаєморозуміння і спільна робота уряду, НБУ, банківського ринку і реального сектора.
Марія Стасенко
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
