1941
Вовкам подяки не треба
— Валюта
Нацбанк Казахстану 11 лютого ошелешив громадян рішенням девальвувати тенге. У результаті курс долара в країні зріс майже на 20 відсотків – голова ЦБ Кайрат Келімбетов заявив, що девальвація була проведена «бездоганно», і попросив громадян не дякувати регулятору за роботу. Влада пояснює, що піти на такий крок їх змусили друкування доларів в США, валютні спекуляції банків і ослаблення російського рубля. Населення тим часом підраховує збитки і гадає, кому вдалося заробити на девальвації.
Нинішня девальвація – третя за рахунком в Казахстані. Вперше влада знизила курс тенге відносно світових валют у квітні 1999 року. Тоді долар різко подорожчав з 88 до 160 тенге. До серпня курс знизився до 130 тенге. Як пояснював співгромадянам уряд, девальвація була необхідна для підтримки місцевих компаній і зниження витрат Нацбанку на стабілізацію курсу.
Друга девальвація в Казахстані відбулася в 2009 році. Чутки про неї пішли в січні, однак тодішній керівник ЦБ Анвар Сайденов, як і належить людині його рангу, рішуче відкидав імовірність знецінення тенге. Девальвацію здійснив новий голова ЦБ Григорій Марченко: у лютому 2009-го курс долара в Казахстані виріс з 130 до 170 тенге. Згодом за підтримки ЦБ котирування стабілізувалися на рівні в 150 тенге. Марченко пояснював необхідність девальвації рівно так само, як це робив ЦБ в 1999 році: потрібно підтримати національних виробників, а також знизити витрати з боку регулятора на підтримку курсу тенге. Цього року регулятор також не став винаходити велосипед.
Винні США
11 лютого поточного року Нацбанк оголосив, що відмовляється від заходів підтримки тенге. Регулятор не встановлював новий курс, а просто припустив, що котирування зрушаться в район 185 тенге за долар. На ділі так і сталося, тобто девальвація становила 19 відсотків.
Як пояснив голова Нацбанку Кайрат Келімбетов, зміни до валютної політики внесені у зв’язку з необхідністю підтримати місцевих виробників і знизити обсяг інтервенцій, які ЦБ останнім часом проводив для стабілізації курсу тенге. Причини залишилися тими ж, що і 15 років тому, хіба що «прив’язані» до іншого контексту. Наприкінці 1990-х девальвацію в Казахстані провели на тлі криз в Росії та Азії, а також падіння цін на нафту. Зараз Нацбанк стверджує, що країни, що розвиваються, переживають відтік капіталу, який призводить до здешевлення нацвалюти. Як зазначив регулятор, капітал перетікає у розвинені країни у зв’язку з уповільненням роботи друкарського верстата в США.
Голова ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна теж пояснювала недавнє ослаблення рубля виведенням коштів з країни, але як причину перетоку капіталу вона вказувала повільне економічне зростання в країнах, що розвиваються. Інвестори виводять гроші в Європу і США, оскільки там зараз більше можливостей для прибуткового вкладення.
Ослаблення рубля стало додатковим фактором, що вплинув на девальвацію в Казахстані. За минулі 12 місяців рубль впав до долара і євро на 16 відсотків. У результаті російські товари в республіці повинні були подешевшати і стати більш конкурентоспроможними. Нацбанк, нарікаючи на засилля імпорту, яке вже почала відчувати на собі держава, заявив, що девальвація тенге має вирівняти ситуацію.
Нарешті, частину провини за знецінення тенге регулятор переклав на банки, що нібито займалися валютними спекуляціями. Келімбетов заявив, що в 2013 році фінорганізації мало кредитували бізнес , а більше займалися спекуляціями, намагаючись перевести всі вільні кошти у валюту. За його словами, девальвація була необхідна в тому числі для того, щоб знизити кількість таких операцій.
Келімбетов назвав проведену девальвацію бездоганною і порівняв її з хірургічною операцією. «Коли в перший день все неясно, всі кажуть: навіщо ви провели операцію. Коли пацієнт одужує, всі йдуть до свого доктора і говорять: спасибі вам велике, що ви це зробили. Спасибі нам говорити не треба», – попросив керівник ЦБ, відзначивши також, що до вчорашнього дня у нього «такої популярності» не було. Запевнивши, що повторної девальвації не буде, Келімбетов закликав співгромадян зберігати спокій. За його словами, нічого «надприродного» не відбулося. Жителі країни, однак, дотримуються іншої думки.
«Каскир з Нацбанку»
12 лютого кілька десятків людей, незадоволених девальвацією, влаштували мітинг біля будівлі Центробанку в Алма-Аті. Протестуючі вимагали відставки керівника регулятора. У твіттері Келімбетова за аналогією з шахраєм з фільму «Вовк з Уолл-Стріт» придумали прізвисько «Каскир з Нацбанку» («каскир» в перекладі з казахського – «вовк»). Келімбетов назвав протести «певною стороною демократичних процесів» і відмовився йти у відставку.
Влада стверджує, що девальвація не призведе до прискорення інфляції. Журналісти тим часом відзначили миттєве зростання цін. Як пише портал Total.kz, в Алма-Аті ціни на окремі продукти злетіли на 25 відсотків.
Населення також намагається зрозуміти, чи вдалося комусь заробити на знеціненні тенге. На місцевій біржі, наприклад, обсяги торгів американською валютою 5 і 6 лютого становили 312 мільйонів і 288 мільйонів доларів відповідно, тоді як кілька попередніх днів показник не перевищував 200 мільйонів доларів (втім, обсяг торгів 300 мільйонів – далеко не рідкість). ЦБ запевняв, що обговорення девальвації велося протягом останніх шести місяців в суворій секретності і про плани регулятора знало тільки вузьке коло експертів.
Про те, що ринку дійсно не було відомо про плани ЦБ, може побічно свідчити динаміка торгів акціями казахських експортерів, які повинні потрапити до головних бенефіціарів девальвації (їхні витрати, як правило, обчислюються в тенге, а виручка – в зарубіжній валюті). Наприклад, папери гірничорудної «Казахмис» на біржі в Лондоні в перші десять днів лютого торгувалися майже на одному рівні, а на початку сесії 11 лютого курс злетів на 30 відсотків. Біржі звичайно чутливі до чуток, і якби інформація про майбутню девальвацію з’явилася раніше, ринки відреагували б підвищенням котирувань ще до офіційного оголошення ЦБ.
Імпортерам, навпаки, зростання курсу долара зашкодить. Компанії, швидше за все, скористаються звичайною в таких випадках стратегією і перекладуть витрати на громадян. «Просто життя споживача стане дорожче», – написав на своїй сторінці в Facebook казахський фінансист Айдан Карібжанов. На його думку, свої витрати на жителів країни перенесуть в тому числі природні монополії, яким доведеться підвищити тарифи, щоб компенсувати знецінення тенге.
Повною мірою наслідки девальвації казахстанці відчують трохи пізніше – коли зрозуміють, що їхня купівельна спроможність знизилася. Місцева преса вже почала оцінювати, наскільки знеціняться вклади населення – прогнозуються втрати в розмірі 20 відсотків. Тим часом у країні призупинили роботу сайти інтернет-магазинів, деякі обмінники і автодилери – компаніям знадобився тайм-аут, щоб зрозуміти, як працювати в нових умовах. 12 лютого вони почали поступово відновлювати роботу після переоцінки товару.
Девальвація в Казахстані стала як несподіваною, так і цілком логічною. З одного боку, небагато хто передбачав різке знецінення, з іншого боку, з урахуванням ослаблення рубля в Білорусії і Росії, а також гривні в Україні, казахському тенге рано чи пізно все одно довелося б «наздоганяти» валюти великих торгових партнерів. Рішення Нацбанку Казахстану породило чутки про те, що слідом за ним девальвувати свою валюту може і Білорусія.
Сергій Козловський
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
