895
«Економічного зростання не буде»
— Казна та Політика
Державний бюджет України на 2014 рік, ухвалений Верховною Радою (нехай і за неоднозначно сприйнятою в суспільстві процедурою) та підписаний у п’ятницю президентом Віктором Януковичем, додав краплю меду в бочку дьогтю, з якою легко асоціювати сьогодні ситуацію в країні. Але що сказав «Дню» один дуже відомий фінансист, в якого є, проте, причини прикривати «забрало», викладаючи свою позицію: «Номінальні показники бюджету 2014 року більші, ніж показники 2013-го. Інфляція ж буде в найкращому разі на рівні 5-6%, а якщо продовжиться політика утримання курсу гривні, то, як і цього року, буде дефляція. При цьому прогноз доходів бюджету більший, ніж 10%. Це свідчить про те, що економічного зростання не буде. І мені все зрозуміло: знову житимемо у борг. Треба міняти політику, тоді щось у нас буде. Нинішня повністю орієнтована на заборону економічного зростання й не створює для нього стимулів». Як бачимо, у фінансовій сфері стислість — свідчення високого професіоналізму.
Утім політика, як відомо, мистецтво можливого й, отже, вимагає глибокого причинно-наслідкового розрахунку й аналізу, обліку безлічі ризиків, що виникають у сучасному глобалізованому світі. Чи займається цим наш уряд, вигадуючи ті чи інші плани для країни?
«Питання про те, що нам слід ослабити курс гривні, прискорювати інфляцію — це загальне місце будь-якої макроекономічної дискусії, — зазначає заступник директора департаменту Мінекономрозвитку та торгівлі Євген Олейніков, — ці тези ми чуємо щоразу». «Але будь-яке складне завдання має дуже просте, а тому неправильне рішення, — продовжує експерт, — У цьому випадку ми повинні все ж досліджувати, як ослаблення гривні позначиться на економічній активності в нашій країні, вивчити досвід інших країн. І виходить, що такі поради ефективні в експортоорієнтованих економіках, що виготовляють товари з високою доданою вартістю. З цим у нас, на жаль, не склалося».
«Якщо гривня ослаблена, то витрати виробника всередині країни мали б залишитися на тому ж рівні, а доходи від експорту у валюті — зрости. І це начебто стимулює економічну активність, — йде від зворотного чиновник. — Але цей висновок не для України. Наша промисловість і сільське господарство сьогодні дуже залежать від імпорту, як енергоносіїв, так і засобів виробництва, устаткування, різної техніки, добрив. Якщо ми ослабимо гривню, то адекватно зростанню доходів зростуть і витрати на імпорт в іноземній валюті. Отже, сподіватися на просте неправильне рішення нам не варто».
Олейніков наводить два приклади з новітньої історії України, коли таке рішення спрацювало й коли не дало результатів. У 1998-1999 роках країна була готова до різкого зростання виробництва, але їй забракло поштовху. Ним стало ослаблення гривні. Але тоді переважна частина витрат робилася всередині країни, й ми отримали економічне зростання впродовж наступних років. Негативний приклад — 2008 рік, коли одномоментно ослабили національну валюту майже вдвічі.
«І маємо небувалий економічний спад, — констатує економіст. — Те саме стосується й інфляції. Тому що в Україні вона працює не зовсім так, як у розвинених економіках, де є чинником економічного зростання, постійно перебуваючи на низькому рівні й ніби самоконтролюючись. Там виробник збільшує виробництво, якщо розуміє, що завдяки діям уряду зростатиме попит. У нас виробник за таких обставин, у всякому разі до нашого вступу до СОТ, не нарощував виробництво, а піднімав ціну. Сьогодні інфляція працюватиме на зростання імпорту…» «Тому ніхто не робитиме різких кроків в той чи інший бік, — обіцяє Олейніков, — і не тому, що уряд не розуміє їхньої ефективності, а тому, що прораховує всі можливі наслідки».
Експерт вважає, що закладене в бюджет-2014 зростання ВВП у 3% може виглядати оптимістичним (реалізувати його буде складно, але можливо) за трьох умов: якщо буде зростання економіки в єврозоні, якщо Росія не перешкоджатиме у взаємній торгівлі і якщо виконуватимуться домовленості України з Китаєм. І ще, на думку Олейнікова, великий вплив на макропоказники матиме ситуація всередині країни.
Соціолог, засновник компанії Research & Branding Group Євген Копатько також вважає, що в економічне життя України продовжує втручатися політика. «Унаслідок цього маємо колосальні ризики, — говорить він. — Поки є Майдан, поки ми не розв’яжемо політичну кризу, з нами буде дуже складно розмовляти. Країні, в якої такі політичні й соціальні ризики, — зазначає експерт, — дуже складно бути прогнозованим партнером. Це очевидно. Наша еліта має за будь-яку ціну домовитися. Країна вперше за всі роки незалежності не те що затріщала — заскрипіла. Люди стали говорити навіть про балканський сценарій… Еліта має зрозуміти, що вулицю в ці речі вмішувати не можна, й сісти за стіл переговорів». «А поки політика домінує над економікою в нашій країні», — констатує Копатько.
Посилаючись на прогноз банку Морган Стенлі про зростання ВВП України 2014 року (він у півтора разу нижчий, ніж у бюджеті України) передбачає, що зростання економіки в країні буде пов’язане в основному зі споживчими витратами, які залежать головним чином від зростання витрат держави. «У нас економічне зростання 2014 року матиме яскраво виражений борговий характер, — передбачає Крамаренко й додає: — Це буде економічне зростання в борг у 2015, 2016 і, можливо, 2017 років. Це жахливо, бо в борг нам даватимуть з частотою приблизно раз на квартал, і рішення наших кредиторів можуть дуже мінятися не лише залежно від поведінки українського уряду, а й від настрою самих кредиторів».
А найбільша проблема й завдання, на думку цього учасника дискусії, полягає в тому, щоб конвертувати боргове зростання в зростання здорове, що базується на внутрішніх ресурсах економіки. «Для цього влада має проявити договороздатність з народом і з бізнесом, — ніби наближається до думки Копатька редактор «Денег», — вона має визнати, що ситуація у фіскальній сфері, у сферах економічних і особистих свобод дуже близька до того, що можна назвати хунтою». Ухвалені одночасно з бюджетом закони, як вважає Крамаренко, дуже звужують політичні, а також економічні свободи громадян.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко з тезою про боргове зростання не згоден. На його думку, економіка України зростатиме не за рахунок боргів, а за рахунок податків. І все через те, що бюджет за традицією верстається неправильно: спочатку визначаються витрати, а потім під них підганяється прибуткова частина, тобто податки. А витрати щороку зростають. Цього року заплановане зростання заробітної плати бюджетників. «Я впевнений, що цей показник у передвиборному році буде виконаний, а для цього використають класичну емісію, — передбачає Охріменко, — і на цій основі буде зростання економіки, бо бюджетники купуватимуть головним чином українські продукти харчування й інші товари. І чудово, що інфляція, згідно з бюджетом, становитиме майже 5% — буде зростання економіки». Експерт підкреслює, що «політики забовтали економіку, що є група політиків, які взагалі не уявляють, що вони робитимуть, якщо прийдуть до влади, тому що їхні пропозиції позбавлені сенсу». «Усі рішення щодо стабілізації ситуації в країні, — запевняє Охріменко, — приймуть не на Майдані, а в Монте-Карло. Сядуть олігархи, домовляться, посміються над людьми, які стоять на Майдані, найчастіше так буває, пригадаєте помаранчеву революцію».
Виходить, соціолог слушно зауважив, що політика домінує. Відповідну тенденцію, хоча й з протилежним знаком до того, про що говорив Крамаренко, продемонстрував керуючий партнер інвестиційної компанії European Capital Management Вадим Браїловський. Він говорить про зважену політику президента Януковича, який усупереч «розхитуванню й спробам державних переворотів» у грудні привіз реальні домовленості з Китаю на більш ніж $30 мільярдів. І він же, незважаючи на політичну кризу, 17 грудня домовився про $50 мільярдів інвестицій і кредитів у Москві. Бізнесмен вважає позитивним чинником те, що обсяг трансфертів місцевим бюджетам має зрости до 128,4 мільярда гривень, що на 15 мільярдів більше, ніж 2012 року.
Щоправда, член українсько-китайської ділової ради Ігор Литвин, який свого часу був послом України в Китаї, дещо охолодив захвати Браїловського. Він закликав обережніше ставитися до китайського чинника в українській економіці й пояснив, що найближчим часом реальних інвестицій звідти чекати не доводиться. «Зараз черги з китайців, які бажають вкласти інвестиції в Україну, немає», — говорить дипломат. І мріє: «От якби зробити привабливий інвестиційний клімат для китайців».
Скептично ставиться до урядової економічної політики директор Міжнародного центру перспективних досліджень Володимир Панченко. Він наводить як приклад Росію, де заклопотані не відсотками зростання ВВП, які на хліб, як відомо, не намажеш, а реальними структурними змінами в економіці. «У нас же уряд радіє, що йому вдається утримувати курс гривні, й вважає це соціальним питанням», — зазначає економіст і пояснює цим відсутність кредитування реального сектора економіки, звинувачуючи і уряд, і Нацбанк у неправильній економічній політиці. На його думку, й думку його знайомих, які займаються малим і середнім бізнесом, сьогодні в країні немає стимулів для роботи. Як приклад, Панченко посилається на те, що бізнес сьогодні вважає за краще замість виробництва вкладати гроші в банківські депозити, оскільки ризики втратити гроші в цьому випадку менші. «Середній і малий бізнес сьогодні просто не хоче працювати й розвиватися», — з гіркотою констатує експерт і прогнозує, що в таких умовах Україні важко чекати високих темпів розвитку економіки.
ХАРКIВ
Тетяна ТАУКЕШЕВА, директор Департаменту бюджету і фінансів Харківської міськради:
— Цього року ми бачимо зростання загального показника, хоча для оцінки місцевого бюджету треба знати міжбюджетні трансферти. У проекті бюджету 2014 року передбачено підвищення мінімальної заробітної плати на 8,2 %, знижується податок на прибуток з 19 до 18 %. Вперше виділено субвенцію з державного бюджету на сніданки для учнів 5—11 класів. Також на рівень області виділено субвенцію на підвищення заробітної плати працівникам медичних установ, що надають первинну медичну допомогу, і буде доведено до бюджету міста Харкова.
Соціальному фінансуванню приділено велику увагу, проте бюджет Харкова ніколи не був спрямований лише на соціальну сферу — більше 10 % бюджету у нас завжди йшло на капітальні витрати, і 2014 рік не виняток. Ми розвиватимемося, вкладатимемо кошти у придбання спеціальної техніки, розвиток інфраструктури, в реконструкцію і ремонт доріг, в будівництво житла для молоді й працівників комунальних підприємств. Наприклад, на останній сесії міськради було затверджено програму будівництва житла для працівників комунальних підприємств на 10 млн грн. Всі ці затверджені програми ми будемо й надалі фінансувати. На всі наші потреби виділених коштів не вистачає — так само, як і в будь-якому домі. Ми вже років десять пропонуємо, щоб податок на прибуток від підприємств некомунальної власності всіх суб’єктів господарювання зараховували до місцевого бюджету, але поки не внесли зміни до закону. А це дало б Харкову додатково більше 200 млн грн. Ми б хотіли, щоб держава погасила за рахунок коштів бюджету тіло кредиту, який ми брали на придбання тролейбусів і автобусів до Євро-2012, однак на разі передбачено лише виплати відсотків по кредиту.
ЖИТОМИР
На розширеному засіданні постійної комісії з питань бюджету та комунальної власності вже обговорили та схвалили проект обласного бюджету, а детальний розгляд та затвердження його відбудеться на сесії облради 23 січня, повідомляє Тамара КОВАЛЬ, Житомир. Коментар «Дню» надала Ганна ЄМЧЕНКО, директор Департаменту фінансів Житомирської облдержадміністрації:
— Обласний бюджет Житомирщини на 2014 рік загальними показниками Міністерства фінансів визначено у сумі 3 млрд 328,3 млн грн: обсяг доходів та видатків загального фонду становить 3 млрд 219,1 млн грн; спеціального фонду — 109,1 млн грн. Обласний бюджет 2014 року у повному обсязі враховує основні потреби пріоритетних галузей та сфер — охорону здоров’я, соціальне забезпечення, соціальний захист вразливих категорій населення, освіту, придбання медикаментів, продуктів харчування для дітей, проблеми людей, хворих на складні недуги тощо, а також виплату заробітної плати, енергоносіїв, фінансування заходів усіх 24 обласних програм та інше. Держава визначила обсяги доходів першого кошика, які ми не можемо змінювати, у розмірі 405,9 млн грн, другого кошика — у розмірі 48,1 млн грн. Але обласна державна адміністрація вноситиме пропозицію затвердити доходи по другому кошику у сумі 38,4 млн грн, бо ми не витягнемо таку суму, яку довело Міністерство фінансів. У порівнянні з 2013 роком, обсяг обласного бюджету збільшено на 356,1 млн грн, або на 12%. В обласному бюджеті враховано абсолютно, стовідсотково, видатки на заробітну плату.
КIРОВОГРАД
Керівництво області ще не знає остаточної цифри, скільки коштів в державному бюджеті передбачено для Кіровоградської області, але вже знає, що новий бюджетний рік буде напруженим для регіону.
Про це під час зустрічі з громадськістю області «Щорічний стратегічний діалог» повідомив голова ОДА Андрій Ніколаєнко. Підставою для таких прогнозів, за його словами, є великі очікування уряду від Кіровоградської області щодо виконання надходжень до бюджетів. Це зумовлено високими темпами зростання відповідних надходжень минулого року, що дало змогу області забезпечити виконання доведених показників надходжень до державного бюджету на 109%. Водночас Андрій Ніколаєнко зазначив, що за його даними, очікується вдвічі більше інвестицій, порівняно з минулим роком, та майже вдвічі більше капітальних видатків. Інвестиційний портфель області, що передбачає фінансування цілої низки проектів, серед яких будівництво заводу з виробництва ядерного палива в Смоліному Маловисківського району, передбачає надходження 3,5 млрд грн. Уперше за останні роки область отримає 13 мільйонів гривень на організацію гарячого харчування учнів 5—11 класів, повідомляє Інна ТІЛЬНОВА, Кіровоград.
ВОЛИНЬ
Борис КЛІМЧУК, голова Волинської облдержадміністрації:
— Бюджет 2014 року для Волині стане, безумовно, бюджетом розвитку. Я не розписуюся за інші регіони, але щодо Волині стверджую це переконливо. Понад 100 млн обласного ресурсу… 237 млн грн — Фонд регіонального розвитку… Ще будуть кошти, так звані капітальні вкладення. Мобілізовані кошти у низці місцевих бюджетів. Це теж ресурсна база: сумарна база по області, гадаю, не менша 50 млн. Це ремонти, реконструкції, будівництво. Це я кажу без врахування витрат на ремонт старих і спорудження нових доріг. Ми захистили перед державою свій план по дорогах, знаємо, які із них будемо на Волині капітально ремонтувати, а де буде нове будівництво. Тому бюджет цього року для нас — однозначно бюджет розвитку.
Завжди треба порівнювати. Є точка відліку. І якщо порівнювати з 2010 роком, то у 2014-му ресурсна база області буде найбільшою. Ми нині плануємо жорстко, але й відповідально. Матимемо план для кожного району, селища і села. Де є які роботи, реконструкції… Ми це маємо знати і мусимо планувати. А на Волинь ще додаємо гроші і за програмою транскордонного співробітництва Україна — Польща — Білорусія. Цілу низку проектів продовжуватимемо виконувати. Деякі починатимемо. А тут сума на 36 мільйонів євро! Немалі гроші. І ми також уже вступили в активну фазу освоєння грошей Світового банку, це 30 мільйонів доларів на розвиток нашої охорони здоров’я. Це теж будівництво, реконструкції, придбання обладнання і т.п. Це теж розвиток регіону. Як кажуть на Волині, аби було не гірше. Якщо ми вже ремонтуємо театри і музеї, створюємо нові музеї, то, вважаю, не так і погано живеться волинянам. Основні роботи уже виконано по ремонту двох волинських театрів, за державні кошти та кошти місцевих бюджетів відреставрували приміщення єдиного у світі Музею Стравінського, Художній музей. Займатимемося і капітальним ремонтом обласного краєзнавчого музею. Коли ми відновлюємо пам’ятки культури, архітектури, це вже більше, ніж просто розвиток. Можна було б обмежитися ФАПами, лікарнями, школами… Але це духовність. Ми вкладаємо ресурси і у, так би мовити, матеріальний розвиток духовності, і в цьому маємо підтримку як уряду, так і Президента України.
ДОНЕЦЬК
Закон про бюджет на 2014 рік, що підписано Президентом, «Дню» прокоментував голова Донецької облдержадміністрації Андрій Шишацький:
— Нині область спокійно працює. Мною поставлено задачу, і впевнений, що 23 січня на засіданні колегії облдержадміністрації ми розглянемо бюджет, який нам надав Департамент фінансів. За попередніми даними, 28 січня Донецька облрада винесе проект бюджету на свою сесію.
Переконаний, що бюджети усіх міст та районів області буде прийнято у 14-добовий термін після підписання Президентом Закону про бюджет, тобто до 31 січня. Прогнозую, що бюджет області буде менш напруженим, ніж 2013 року. Приблизно на 3—8% збільшується фінансування практично всіх галузей: медицини, спорту, культури тощо.
Передбачено 70-мільйонну субвенцію з держбюджету на розвиток Донецького обласного клінічного територіального медичного об’єднання, серед іншого, будівництво центру позитронно-емісійної комп’ютерної томографії на його території. Ще є 50-мільйонна субвенція на будівництво регіональної лікарні швидкої допомоги у Донецьку, на цей проект ми також відправимо частину залишків обласного бюджету — впевнений, депутати це підтримають. Нам необхідно мати нові лікарні, потрібно підвищувати тривалість та якість життя мешканців області, бо ці показники у нас нижчі, ніж у середньому по країні.
ЛЬВIВ
Олег ДЕМКІВ, директор Департаменту фінансів Львівської ОДА:
— Ті прогнозні показники Міністерства фінансів України, які доведено до Львівщини в частині місцевих бюджетів, цього року виглядають краще порівняно з минулим. Зокрема, прогнозний обсяг доходів та видатків місцевих бюджетів у розмірі 13, 2 млрд грн. Якщо порівнювати з минулим роком — це приріст на 1,5 млрд грн, або 13% до минулого року. Цілком очевидно, що цей ресурс є кращим від минулорічного.
Найбільший приріст по видатках соціального характеру. Насамперед, на виплату допомоги малозабезпеченим сім’ям, при народженні дитини. Передбачається зростання видатків працівників бюджетної сфери. Мова йде про освіту, медицину, культуру, на соціальний захист, соцзабезпечення, фізичну культуру. Це ключові галузі, які фінансують з місцевих бюджетів. В середньому від 7% до 8% залежно від нормативних актів по кожній галузі.
Ми в цьому році бачимо також зростання видатків на утримання дитячих будинків сімейного типу. Торік у нас було відкрито багато таких будинків. Цього року бачимо, що наявний у повному обсязі ресурс для щомісячних виплат сім’ям.
Водночас, не тільки є зростання видатків по захищених статтях. Збережено деякі видатки інвестиційного характеру. Зокрема, Львівщину затверджено в бюджеті, й вона має субвенцію на соціально-економічний розвиток. Це 24 млн грн. Знаємо, що в державному бюджеті суттєво зросли видатки Державного фонду регіонального розвитку — майже вдвічі. Відповідно, вже готуємо конкретні пропозиції на подання до Міністерства фінансів України — щоб було затверджено наші об’єкти, насамперед, зі спорудження об’єктів соціальної сфери.
Є, звичайно, деякі ризики. Бачимо, що передбачається суттєве зростання прогнозних надходжень податків і зборів до місцевих бюджетів. Для цього треба серйозно попрацювати над мобілізацією додаткових доходів до місцевих бюджетів. Це робота по виведенню з тіні бізнесу, підвищення зарплати, погашення боргів із зарплати. А це зростання надходжень ключового податку місцевих бюджетів — податку на доходи фізичних осіб.
Щодо реалістичності… Бюджет є досить складний у частині наповнення дохідної частини, але я б не сказав, що він нереалістичний, якщо задіяти всі внутрішні резерви, суттєво покращити мобілізацію податків і зборів таким шляхом, про який я сказав: йдеться про боротьбу зі зарплатами в конвертах, легалізацію зарплат, підвищення рівня зарплат.
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
