578
Що заважає розвиватися цифровій економіці в Україні
— Особисті фінанси
За даними останнього дослідження консалтингової компанії The Boston Consulting Group (BCG), найменше проблем з розвитком телекомунікаційної інфраструктури в Швеції, і, навпаки, кількість всіляких стримуючих факторів у Нігерії зашкалює.
Гонконг очолює список країн, де створено максимально сприятливий клімат для проникнення цифрових технологій у різні сектори економіки, замикає його Аргентина. Фіни відчувають найменшу кількість труднощів з використанням технологій в повсякденному житті, тоді як єгиптянам простіше без них обходитися. Нарешті, інтернет в Данії аналітики вважають найбільш відкритим, а в Саудівській Аравії – найбільш зарегульованим і малоінформативним.
Звіт BCG «Як прискорити розвиток цифрової економіки» (Greasing the Wheels of the Internet Economy) містить дані про 65 країн, поділені на п’ять категорій, залежно від кількості стримуючих факторів. Найважливішим фактором, з ваговим коефіцієнтом 50%, є ступінь розвитку телекомунікаційної інфраструктури. Інші три складові рейтингу мають рівнозначні вагові коефіцієнти 16,7%.
У загальному заліку відсутності «електронних перешкод» Україна посідає 39-е місце, перебуваючи в третій категорії разом з низкою східноєвропейських країн – Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією, Чехією. Найбільші сусіди по СНД – Росія і Казахстан – розташувалися на 43-му і 46-му місцях відповідно в менш престижній четвертої категорії. Щоб зрозуміти, які причини вплинули на місце нашої країни в інтегральному рейтингу, потрібно звернутися до його складових.
Перешкоди на шляху розвитку інфраструктури
Ступінь розвитку телекомунікаційної інфраструктури залежить від наявності доступу до мережі, швидкості каналів зв’язку, вартості трафіка, архітектурних рішень. За цими показниками Україна твердий середнячок: 34-е місце – краще, ніж у Іспанії, Росії, і майже на одному рівні з Арабськими Еміратами та Польщею. «В Україні створена дуже якісна і сучасна інфраструктура телекомунікаційних мереж», – стверджує директор з планування мереж компанії «Київстар» Сергій Клімов.
Схожої думки дотримуються і в телекомунікаційній компанії «Воля», однак звертають увагу на більш низькі, порівняно з розвиненими країнами, показники ARPU – середнього доходу від одного абонента за місяць. «З одного боку, це викликано демпінговими стратегіями, які застосовувалися на етапі експансії на ринок. Продаж контенту як додаткового джерела доходів також непопулярний серед користувачів через легкодоступність піратського контенту», – пояснює PR-менеджер «Волі» Анна Міхаелян.
Сучасною інфраструктурою Україна зобов’язана революційному, а не еволюційному розвитку мереж. «Ринок, будучи неліцензованим, відкритим і висококонкурентним, привернув компанії зі значним інтелектуальним потенціалом і приватними грошима – вони все і побудували. Як наслідок, вийшло добре», – говорить президент холдингу «Інтернет Інвест» Олександр Ольшанський.
Найбільші телеком-оператори модернізують існуючу інфраструктуру, і фактично, вже мають побудовані мережі 3G/LTE. Вони готові розпочати надання послуг в нових стандартах, в тому числі на частотах GSM, в будь-який час. Справа лише за регулятором, який не видає відповідних ліцензій. «Державі необхідно провести конкурс на використання нового діапазону частот або закріпити в чинному законодавстві України принцип «технологічної нейтральності» (відсутність прив’язки діапазону частот до певного стандарту зв’язку. – Forbes)», – додає Клімов. На думку партнера і керуючого директора Лондонського офісу BCG Пола Цвілленберга, нам ще належить попрацювати над збільшенням показника доступної швидкості передачі даних в перерахунку на одного користувача інтернету. Але зміни в регуляторній політиці здатні зробити помітний вплив на ринок буквально за кілька років.
Відсутність сприятливого бізнес-клімату
Найгірше справи в Україні йдуть з проникненням цифрових технологій в різні сектори економіки – за цим показником наша країна посідає шосте місце з кінця, перебуваючи в самій відсталій категорії разом з Росією, В’єтнамом, Нігерією і Пакистаном. Основні причини: нестача кваліфікованих фахівців, складність організації бізнесу і утруднений доступ до капіталу.
«У деяких галузях у нас, чесно кажучи, автоматизація навіть зашкалює, – визнає генеральний директор та керуючий партнер компанії Dev iQ Юрій Костів. – В українських банках просто космос порівняно з Європою чи Америкою, де досі виписують паперові чеки і дуже багато операцій проводять вручну».
Проте в державних органах автоматизація практично відсутня. Зі слів Костіва, вся справа в опорі чиновників, які ризикують втратити контроль над процесом і позбутися додаткових доходів. «Ми звикли жити без правил, без закону і без плану, а хаос автоматизувати неможливо», – упевнений експерт.
Тим часом у розвинених країнах проникнення технологій у бізнес починається з проникнення в державні органи та компанії – вони служать прикладом.
Низька популярність електронних платежів
Трохи краще йдуть справи з використанням цифрових технологій рядовими громадянами. Україні вдалося потрапити в четверту категорію, але тільки на останню сходинку, або 52-е місце в загальному заліку. Росія і Казахстан помітно попереду – на 37-му і 40-му місцях відповідно. Як основні причини, що впливають на місце в цьому списку, виступають ступінь розвитку платіжних систем в країні і довіра до них з боку споживачів.
«Тут все погано, і навіть жахливо. Відсутність виразної державної політики призвела до того, що в нашій країні немає власних великих платіжних систем. Всі вимушені користуються сурогатами та імпортними системами, що не зовсім легально», – не приховує емоцій Ольшанський. У компанії Magento (світовий лідер в сегменті Open Source рішень для електронної комерції) бачать проблему у відсутності конкуренції у сфері електронних платежів. «Ще одним стримуючим фактором зростання онлайн-продажів є низьке проникнення пластика», – додає Костів.
Більшість магазинів мають лише інтернет-вітрини без можливості обрати товар і оплатити його карткою. Гірше того, зазвичай безготівкові платежі тягнуть за собою подорожчання товару для клієнта. Клієнти ще побоюються здійснювати платежі за допомогою платіжних карт, а інтернет-магазини не хочуть офіційно проводити гроші – працювати з готівкою в тіні простіше і вигідніше.
«Розвиток чесної конкуренції та прозорості ведення бізнесу має стати відправною точкою для зростання довіри з боку клієнтів», – упевнена PR-менеджер Magento Олександра Устінова. Втім, Magento вдається знаходити «свідомих» замовників, серед них відомі мережі Comfy і «Алло». А найбільший інтернет-магазин Rozetka побудований на базі конкуруючого рішення OWOX. Однак і тут можливість оплатити товари онлайн все ще недоступна.
Обмежений доступ до інформації
Увійти до переліку країн третьої категорії в інтегральному рейтингу Україні допомогла не тільки розвинена телекомунікаційна інфраструктура, а й високі показники доступності інформації. Йдеться про достатній обсяг контенту національною мовою, відкритість інтернету і відсутність серйозних перешкод в отриманні доступу до контенту, що цікавить (на момент складання звіту скандально відомого закону № 3879 ще не існувало). За цими показниками Україна сумарно посідає 20-е місце по сусідству з розвиненими західноєвропейськими країнами – Бельгією, Італією, Францією.
На думку Ольшанського, Україна є певним феноменом у світовому масштабі, оскільки в більшості країн верхні рядки рейтингів популярності сайтів посідають не інформаційні та суспільно-політичні видання, а розважальні ресурси.
«Так вийшло, що кредит довіри українців до інтернет-видань дуже великий, а до решти дуже маленький, – пояснює експерт. – Але якщо спробувати оцінити доступ до відкритої державної інформації, наша країна виявиться на рівні 60-го місця».
Дослідження, замовником якого виступила авторитетна некомерційна організація ICANN (Internet Corporation for Assigned Names and Numbers), має не лише практичний, але і політичний змив. Воно покликане привернути увагу урядів на стан справ з розвитком цифрової економіки в їхніх країнах. На тлі загальної нестабільної ситуації вона все ще залишається одним з небагатьох острівців зростання. Незважаючи на посереднє 39-е місце, Україна має непогані шанси на скорочення «електронних перешкод», якщо тільки держава почне будувати регуляторну політику відповідно до загальносвітових практик і не стане створювати штучних перешкод для розвитку бізнесу.
Сергій Мішко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
