5439
Бюджет-2014: кого підтримала держава і на кому заощадила
— Казна та Політика
Учора депутати 249 голосами прийняли державний бюджет на 2014 рік. Вся процедура голосування пройшла блискавично, оскільки документ у сесійній залі не обговорювався. Вранці опозиція блокувала трибуну парламенту, а також не допустила на робоче місце спікера. Перший віце-спікер Ігор Калетник, який був змушений підмінити заблокованого у власному кабінеті Володимира Рибака, заявив, що доповідати і обговорювати бюджет в таких умовах неможливо. «Тому будемо приймати бюджет без обговорення», – постановив він.
На прийняття головного фінансового документа країни депутати витратили не більше 10 хвилин.
До винесення до сесійної зали документ готувався в авральній обстановці. Всього було подано 3061 правка, в обсязі 535 сторінок і на суму, що перевищує 750 млрд гривень. У день перед голосуванням бюджетний комітет засідав за північ, оскільки роботу розпочав о 21.40.
Павло Різаненко, депутат від УДАРу, розповів Forbes, що залишив засідання комітету, так і не дочекавшись його закінчення. «Наші поправки не враховувалися, а питання взагалі ігнорувалися», – скаржиться він. Саме цим він пояснює опір опозиційних сил прийняттю документа. «Правки взагалі не обговорювалися», – вторить йому Микола Катеринчук, депутат від «Батьківщини».
Представники фракції комуністів визнають – бюджет не ідеальний, але країні цей документ був необхідний. «Фракція Компартії України на основі внутрішньопартійного референдуму підтримала проект державного бюджету на 2014 рік, щоб не допустити повного краху соціальної сфери. Тепер належить планомірна робота по внесенню поправок до бюджету з метою поліпшення його соціальної складової», – прогнозує Ірина Спіріна, перший заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я, член фракції КПУ.
Думки про те, чи можна вважати легітимним прийнятий без обговорення документ, розділилися. «Бюджет прийнятий нелегітимно, і його прийняття не відповідало жодним законам і принципам, – зазначає Валерій Карпунцов, перший заступник голови комітету парламенту з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення тривалості ВРУ, депутат від УДАРу. – Я думаю подати проект закону про скасування закону про регламент, тому що, навіщо потрібен регламент в парламенті, якщо його не дотримуються?»
Зі свого боку глава комітету, регіонал Володимир Макеєнко наголошує – процедура голосування була абсолютно законною, і це був єдиний спосіб отримати бюджет. «Домовлятися з опозицією пробували два місяці. Країна, громадяни, економіка, інвестори вимагають бюджет, – нагадує він. – Вийшло, як вийшло».
З його слів, заперечити легітимність процедури неможливо, сесія закрита. «Якби завтра був робочий день сесії – це одна ситуація. Але наступна сесія, за Конституцією, розпочнеться 4 лютого», – констатує він.
Бюджетні параметри
Головні показники бюджету демонструють номінальне зростання, а дефіцит бюджету знаходиться на рівні 3,6% від ВВП, що теж в межах допустимої норми, хоча чи враховані у цій цифрі проблеми Пенсійного фонду і НАК «Нафтогаз», сказати важко.
Доходи держбюджету в 2013 році будуть на рівні 350 млрд гривень – на 1% більше, ніж у 2012 році. « На 2014-й планується зростання доходів на 16%. Очевидно, що це нереалістичний план, навіть якщо і буде зростання економіки, – пояснює Дмитро Боярчук, директор «CASE-Україна». – На мою думку, план за доходами завищений близько на 30-35 млрд гривень».
З його слів, якщо взяти до уваги запланований дефіцит у 59 млрд гривень, а також фінансування «Нафтогазу» на рівні 14,9 млрд гривень, то фіскальний розрив досягне 110 млрд гривень, або близько 7% ВВП (оцінка ВВП – 1541 млрд гривень). Реальні джерела для фінансування такого розриву не вказані. «Таким чином, тільки емісія гривні (продаж ОВДП НБУ) і зовнішні позики (від Росії) стануть джерелами покриття дефіциту, – підкреслює Боярчук. – Без валютної підтримки (розміщення єврооблігацій) виконання бюджету-2014 не є можливим».
Ерік Найман, керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times, припускає, що реальний дефіцит бюджету за підсумками року буде близько 100-120 млрд гривень. «Запланована дохідна частина навряд чи буде виконана. Номінальний ВВП завищений на 190 млрд гривень. Тому 100 млрд дефіциту – це ще оптимістично», – говорить він.
Проект бюджету викликав обережну критику Рахункової палати України, яка вказала на невідповідність документа вимогам Бюджетного та Податкового кодексу, а також регламенту Верховної ради, і на завищення і показників прогнозованого ВВП – 1 653 млрд гривень, і доходів – 405 млрд гривень. За результатами 9 місяців 2013 року експортна складова ВВП в Україні – 48,5% при пороговому для національної безпеки значенні в 50%. При цьому зростання економік основних торговельно-економічних партнерів України сповільнилося. І уряд РФ, і МВФ знизили показники зростання економік Росії і єврозони відповідно, що ставить під загрозу виконання оптимістичних прогнозів українського Мінфіну.
Серед позитивних моментів слід відзначити відносно низькі показники зовнішньої заборгованості, що не перевищують 35% ВВП, або 58 млрд гривень. Рівень перерозподілу ВВП через держбюджет не перевищить 30%. У єврозоні цей показник становить мінімум 38%, а в країнах «шведського соціалізму» доходить до 60-70%. У країнах «азіатських тигрів» – 8-10%. В Україні ж рівень фіскального навантаження збігається з американським.
Зростання соціальних видатків у бюджеті передбачено, але з застереженнями. «Є лише пропозиції у соціальній сфері збільшити мінімальну зарплату, але вони будуть дійсні тільки з першого жовтня», – констатує Катеринчук.
При аналізі витрат на охорону здоров’я у проекті держбюджету по зведеному бюджету на 2014 рік планується всього 61,3 млрд гривень. При цьому основне навантаження ляже на плечі місцевих органів самоврядування. «Згідно рекомендацій ВООЗ, ефективна робота системи охорони здоров’я може бути забезпечена, якщо витрати на неї становлять не менше 5% ВВП. Для України це приблизно 82,6 млрд гривень, – пояснює Ірина Спіріна. – «Вважаю, що для забезпечення ефективного і доступного медичного обслуговування громадян необхідно забезпечити фінансування галузі в обсязі не менше 10% ВВП, тобто 170 млрд гривень».
Талановиті лобісти
Бюджет, прийнятий у першому і другому читанні, був зверстаний на основі вересневого варіанту, який не враховував російські кредити і знижку на газ. Таким чином уряд створив собі широке поле для маневру і захистив фінансовий документ від політичних ризиків – московська знижка на газ прив’язана до щоквартального перегляду, а транші 15 млрд кредиту теж чималою мірою залежать від настрою Москви.
Було прийнято рішення збільшити доходи і видатки бюджету на 12,7 млрд гривень. Гроші були знайдені шляхом збільшення податкових надходжень і зовнішньої заборгованості в розмірі $1 млрд.
Збільшення витрат бюджету було розписано більш ніж на 300 різних напрямків. Так, найбільша сума, 2,9 млрд гривень, була спрямована місцевим бюджетам на погашення заборгованостей, що сформувалися через різницю в тарифах на комунальні послуги населенню.
Побіжний аналіз інших витрат дозволяє виявити найталановитіших урядових лобістів. Так, наприклад, Міноборони змогло пролобіювати збільшення витрат на 630 млн гривень, а Міносвіти – на 1,07 млрд гривень.
Найцікавіші для чиновників напрямки, це, звичайно ж, будівництво та ремонти. За відповідною бюджетною програмою для державних об’єктів додадуть 590 млн гривень. У цій сфері Національна медична академія наук освоїть 900 млн гривень, а в Луганську на 110 млн гривень відремонтують стадіон «Авангард».
Держслужбовці так і не побачать підвищення заробітних плат, передбачених новим законом про держслужбу, а обіцяні 6 млрд гривень на компенсацію вкладів Ощадбанку «перемішані» з обслуговуванням держборгу.
Пенсійний фонд як не забезпечував, так і не забезпечує свої потреби, про що свідчать бюджетні трансферти в розмірі 87,4 млрд гривень, що перевищують минулорічні на 4,1 млрд.
У прийнятому бюджеті питома вага власних і закріплених доходів місцевих бюджетів у загальній сумі їхніх доходів в 2014 році складе 46%, що на 1,5% менше, ніж було передбачено в плані на 2013 рік.
Слід зазначити, що до другого читання бюджетний комітет включив до державного бюджету норми, які раніше пропонувалося прийняти в рамках окремих законів. Кабінет міністрів отримав право випустити на 200 млн гривень облігації внутрішньої позики для фінансування статутної діяльності «Державного земельного банку».
Також у бюджеті зафіксували положення, за яким в 2014 році НБУ буде проводити відрахування в загальні резерви, поки сума загальних резервів не досягне 5% від обсягу грошово-кредитних зобов’язань Нацбанку. На сьогодні цей показник становить 10%. Також в день прийняття державного бюджету депутатами був успішно прийнятий закон, що звільняє від сплати ПДВ поставки імпортного газу. Нагадаємо, що в редакції першого читання проекту бюджету такий податок був передбачений.
Юрій Шпак, Анна Ковальчук, Дарина Кравченко
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
