851
Росія побоюється невідомого їй ваххабізму
— Світ
Найсильніше росіяни бояться не того, що можуть стати жертвою екологічної катастрофи або втратити роботу: найбільший страх у них, як показали різні соцопитування, проведені в 2013 році, викликає загроза ісламського фундаменталізму. Ці настрої, серед іншого, знайшли відображення і на обкладинці журналу “Російський репортер” (“РР”), листопадовий випуск якого вийшов під заголовком “Проект “Халіфат”. У заголовній публікації номеру мова йде про “ваххабітський холдинг, який будує нову імперію” в Росії.
“Все те погане, що є в ісламі”
Журналісти “РР” написали, що в кожному російському регіоні, за винятком двох північних областей, є “ ваххабитські осередки”, а в багатьох виявлені потаємні схрони із зброєю. У своїх твердженнях автори спираються в тому числі на останню доповідь Російського інституту стратегічних досліджень (РІСД), що фінансується з бюджету. За даними його авторів, в Росії проживають близько 700 тисяч ваххабітів. А співавтор доповіді ісламознавець Роман Силантьєв взагалі говорить про один мільйон радикальних ісламістів.
Невже їх дійсно так багато? Відповідь значною мірою залежить від того, хто її дає. У таборі алармістів, до якого цілком можна зарахувати і Силантьєва, вищезгаданий мільйон виникає як наслідок розширеного трактування самого ваххабізму. Роман Силантьєв, член Експертної ради з проведення державної релігієзнавчої експертизи при Мін’юсті РФ, в інтерв’ю DW пояснив: “Зі словом “ваххабізм” асоціюється все те погане, що є в ісламі”.
Кого в Росії називають ваххабітами
Ваххабізм для алармістів – збірний термін. Ним позначають всі ісламські течії, які не можна зарахувати до традиційного ісламу і яким приписують політичні амбіції, тобто бажання створити той самий ісламський халіфат: салафітів, “Братів мусульман”, прихильників руху “Хізб-ут-Тахрір” та інших. А для більшості журналістів у Росії слово “ваххабіт” стало просто синонімом слова “терорист”.
Таке трактування російський вчений-кавказзнавець Ахмет Ярликапов вважає некоректним. Ваххабізм – лише одна з панісламських ідеологій, які потрапили до Росії близько 20 років тому, зазначив він в інтерв’ю DW. Старший науковий співробітник Центру етнополітичних досліджень Інституту етнології і антропології РАН Ярликапов – з тих, кого, на відміну від Романа Силантьєва, можна віднести до табору поміркованих. “Нам не відомо про жоден ваххабітський осередок на Кавказі. Є лише окремі елементи, які були запозичені з Саудівської Аравії”, – констатував Ярликапов.
Невірно представляти консервативних мусульман войовничими групами, зайнятими суто питаннями радикальної ідеології, вважає співробітник Інституту етнології та антропології: “Більшість салафітських громад націлені на економічний успіх, вони намагаються займатися праведним бізнесом. У них теза така: суспільство навколо корумповане, і ми повинні показати приклад того, як жити без корупції”.
Сирія і страх за Ігри в Сочі
Розуміючи ваххабізм розширено, держава створює собі занадто багато ворогів, попереджає Віталій Пономарьов, який займається в правозахисній організації “Меморіал” захистом мігрантів з Центральної Азії. Вони часто стикаються із звинуваченнями в екстремізмі на ісламському грунті. В інтерв’ю DW Пономарьов зауважив, що словом “вахабіт” нерідко зловживають, оскільки під приводом боротьби з ваххабизмом можна отримати додаткові бюджетні гроші або позбавитися від неугодних конкурентів.
Проте ні в кого не викликає сумнівів, що в Росії існує цілком реальна загроза з боку радикальних ісламістів. Саме тому російська влада в останні місяці посилила заходи, спрямовані на боротьбу з ісламськими радикалами на Північному Кавказі і в Татарстані. Мета очевидна: за будь-якої ціни запобігти терактам під час зимових Олімпійських ігор у Сочі.
У ці дні, за даними ФСБ, більше 400 росіян ведуть в Сирії збройну боротьбу проти режиму Башара Асада на боці повстанців. “Верховний сирійський муфтій говорить про 2000 ваххабітів з Росії. Багато з них не приховують, що хочуть продовжити свою діяльність на батьківщині”, – підкреслив в інтерв’ю DW ісламознавець Раїс Сулейманов, голова Приволзького центру РІСД.
Яку позицію займе Кремль?
Ніхто з опитаних DW експертів не заперечує небезпеки подальшої радикалізації мусульман в Росії. Але реагувати на цю загрозу вони пропонують по-різному. Роман Силантьєв виступає за заборону ваххабізму, називаючи його “недоговороздатною” ідеологією. Він нагадує, що подібна заборона вже існує з 2003 року в Дагестані.
Ахмет Ярликапов заперечує: “З тими, хто веде мирний спосіб життя, треба розмовляти. З чим боротися – з ідеологією? Необхідно дотримуватися конституції, а вона не дозволяє забороняти цим людям бути суфіями і салафітами”.
Ахмет Ярликапов заперечує: “З тими, хто веде мирний спосіб життя, треба розмовляти. З чим боротися – з ідеологією? Необхідно дотримуватися конституції, а вона не дозволяє забороняти цим людям бути суфіями і салафітами”.
Журналістка Ірина Гордієнко пропонує визнати як факт зростаючу кількість консервативних мусульман на Кавказі. За це в доповіді РІСД “Нову газету”, де працює Гордієнко, назвали “ваххабітським лобі”. Журналістка закликає державу замість силових методів запропонувати альтернативу для регіону.
“Я ж теж хочу їздити туди і носити там міні-спідницю. Але ту нішу, що утворюється в результаті корупції, можуть зайняти радикальні ісламісти”, – вказує Гордієнко, яка регулярно буває у відрядженнях на Північному Кавказі. Іншими словами, держава повинна стати не частиною проблеми, а частиною її вирішення.
Тим часом сама російська влада, схоже, визначилася зі своєю позицією, в останні місяці відкрито виступаючи на підтримку традиційного ісламу, як, наприклад, представники Національного антитерористичного комітету. Ахмет Ярликапов поправляє: влада, на його думку, ще до кінця не визначилися зі своєю політикою: “У 2011 році були ідеї про те, щоб спертися на помірний іслам. Сьогодні позиція, можливо, коригується”.
Михайло Бушуєв
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
