1381
У новому КПК знайшлася лазівка для багатих українців
— Казна та Політика
20 листопада минулого року в країні запрацював новий Кримінальний процесуальний кодекс. Правоохоронці зізнаються, що перші тижні у відділеннях міліції, прокуратурах і судах панувало сум’яття. Міліціонери ще не звикли працювати з Єдиним реєстром досудових розслідувань і у відділеннях збиралася маса народу, які бажали подати заяви про злочин. Прокурори не уявляли, що таке процесуальне керівництво і боялися направляти справи до суду по-новому, оскільки лазівки під назвою «дорозслідування» вже не було. Судді зізнаються, що на перших порах за новим КПК справи практично не направлялися до суду – новий механізм лише притирався. Через рік вже є деяка слідча і судова практика, за якою можна судити – чи потрібен був країні новий КПК, і що він дав простому народу.
Автори кодексу: назбирали 180 млн. грн. застав
Розробники кодексу в упор не хочуть бачити мінусів закону. Головний правознавець Банкової Андрій Портнов вважає – сам факт, що за рік до КПК не внесли жодної серйозної зміни доводить, що документ виписаний якісно. Соратник Портнова депутат Валерій Писаренко, також причетний до народження КПК, розповів «Вістям», що за рік на 45% зменшилася кількість арештантів у СІЗО (з 32 тис. до 17 тис. осіб).
«Помітна гуманізація процесу – на 20 тисяч осіб менше засуджено (у першому півріччі 2012 року – 76 тис. людей, а за аналогічний період 2013 року – 56 тис.) На сьогодні у 75% випадків застосовуються заходи попереджувального характеру, не пов’язані з утриманням під вартою. Це особисте зобов’язання, домашній арешт, грошова застава, порука – сказав «Вістям» Писаренко. – 1 листопада на рахунках держави були 180 млн. грн заставних грошей. Вони повертаються людині, якщо вона не порушує режим і в справі відсутній цивільний позов».
Експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук, що моніторив результати дії КПК, також бачить більше плюсів ніж мінусів. Серед позитивних моментів Банчук відмічає приріст виправдувальних вироків – рівень виправдань за новим КПК становить на 0,4% більше ніж зазвичай.
Більш ніж 45 тис. осіб скористалися безкоштовною правовою допомогою захисників, наданих державою. На 25% зменшилася кількість обшуків (з 4 тис. щомісяця у 2011 році до 3 тис. в I півріччі 2013 року) . Це пов’язано, зі слів експерта Банчука, з жорсткістю правил проведення негласних слідчих дій суто з санкції судді та забороною оперативним підрозділам стежити за кимось без вагомих підстав. Раніше стеження могло бути санкціоноване лише за дозволом начальника оперативників, який візував дозвіл на заклад оперативно-пошукової справи. До речі, через недогляди в документації за старими ОРД і заводили одну з кримінальних справ проти екс-міністра Юрія Луценка щодо стеження за водієм екс-заступника голови СБУ – Володимира Сацюка в рамках розслідування отруєння Ющенка.
Мінус: швидка підозра і швидкий суд
Серед мінусів експерт Центру політико-правових реформ виділяє небажання сторони обвинувачення – слідчих і прокурорів працювати по-новому.
«Вони по-старому утискають права адвокатів, не дають їм використовувати свої права, – каже експерт. – Також є серйозна проблема, коли людині вручають повідомлення про підозру, а обвинувальні матеріали кримінального провадження вже зібрані. За новим КПК немає можливості оскаржити відкриття кримінального провадження, тому він у перші дні після оголошення підозри стикається з уже сформованою для передання до суду справою. Це ущемляє право на захист».
З подібним явищем нещодавно зіткнувся адвокат Юлії Тимошенко – Сергій Власенко. Не встигли його допитати в прокуратурі у справі про побиття колишньої дружини і вручити повідомлення про підозру, як наступного дня оголосили про завершення розслідування.
Угоди рятують багатих від в’язниці
З початку року близько 20 тис. кримінальних виробництв закінчилися укладанням угод. Колишній зам генпрокурора Олексій Баганець вважає з одного боку позитивним моментом той факт, що введений спрощений варіант розслідування за допомогою укладання угоди. Угоди є двох видів – підозрюваного і обвинуваченого з потерпілим – при нетяжких злочинах або підозрюваного та обвинуваченого з прокурором, коли немає потерпілого, а шкоди завдано виключно державним інтересам. Суд лише затверджує угоду і це розвантажує і слідство та суддів. Однак Баганець вважає, що угода дає лазівку підозрюваному.
«Наприклад, скоєно тяжкий злочин, але правосуддя про нього ще не знає, а підозрює когось у правопорушенні середньої тяжкості. Підозрюваному вигідно якнайшвидше укласти угоду і піти від більш серйозної відповідальності, – вважає колишній зам генпрокурора. – Також людина під тиском якихось обставин може взяти чужу провину на себе, і суд затвердить цю угоду, не розбираючись в подробицях.
Також є лазівка і для багатих – вони завжди зможуть компенсувати збиток і відкупитися від потерпілих, поділившись з прокурором. А бідні підуть за грати. Нещодавно колишній глава ДАІ країни Сергій Коломієць уникнув в’язниці за звинуваченням у розбазарюванні 1,2 млн. грн держгрошей, виділених на створення електронної єдиної бази штрафів. Ми не стверджуємо, що він відкупився, але за угодою з прокурором, йому присудили 3 роки реального покарання в’язницею і одразу ж амністували.
Плюсом Баганець вважає, що адвокатам дозволили збирати матеріали, які можуть потім стати доказом у суді, однак слідчі і прокурори всіляко саботують це право. Надають адвокатам лише копії документів, за якими, наприклад, потрібно провести експертизу. У висновку експерти відмовляють, оскільки працюють лише з оригіналами.
Нарешті, що стосується якості суду присяжних, про нього поки рано судити – таких процесів було проведено всього 11 по всій країні і лише в Сумах присяжні виправдали обвинуваченого в подвійному вбивстві. Але прокуратура вже внесла апеляцію і вимагає скасування вироку.
Віктор Андреєв
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
