1970
Асоціація з ЄС дасть українцям кредити під 8% річних
— Кредит&Депозит
Про наслідки підписання Угоди про асоціацію з ЄС у фінансовій сфері говорять куди менше, ніж, припустимо, по товарних ринках. Однак саме на банківську сферу вплив Угоди буде більш ніж значним. Головний наслідок – здешевлення банківських кредитів. Правда, це можливо тільки в тому випадку, якщо Нацбанк дозволить кредитувати у валюті, а самі європейські банки зважаться зайти на наш ринок. Поки вони з нього в основному йдуть.
Якщо європейські банки відкриють у нас філії, то їх вкладники можуть претендувати на європейські гарантії за своїми депозитами. Тобто не українські 200 тис. грн з нашого Фонду гарантування вкладів, а близько 100 тис. євро з аналогічних європейських структур (у кожній країні Старого Світу вони свої). Депозити будуть, природно, в євро, однак вони точно не принесуть надзвичайних доходів – ставки будуть коливатися в рамках 1-3% річних (зараз українські банки залучають євро по 5-8%). В цілому це має призвести до падіння ставок за депозитами і в українських банках. Тим більше, якщо філії євробанків видаватимуть дешеві кредити, то й наші змушені будуть знижувати свої ставки, щоб не залишитися за бортом кредитування. А значить вони не зможуть залучати кошти під нинішні 16-20% річних за гривневими вкладами.
Ще один цікавий факт для наших вкладників: протягом найближчих декількох років Нацбанку, згідно з Угодою про асоціацію, доведеться одне за іншим скасовувати існуючі обмеження на перерахування коштів до країн ЄС. «Зараз це називається «виведенням капіталу» і вимагає отримання спеціальних дозволів Нацбанку (індивідуальних ліцензій) у кожному окремому випадку», – пояснив нам член правління Промінвестбанку Владислав Кравець. А як тільки Україна увійде в єдиний фінансовий простір Євросоюзу, то українці, які до цих пір не реалізували своє бажання обзавестися рахунком у банку ЄС, зможуть це зробити без зайвих зволікань. Правда, все по тим же низьким європроцентам.
Найважливіший пункт Угоди з ЄС для фінансового ринку – дозвіл європейським банкам відкривати філії в нашій країні. Досі до нас банки з Європи (так само, як і з інших держав) могли заходити тільки через створення дочірніх структур. Що досить затратно – потрібно було виділяти кошти на формування капіталів, утримувати великий штат і, по суті, працювати, як звичайний український банк. З філіями буде все набагато простіше – українець матиме справу де-факто безпосередньо з європейським банком, у якого з’явиться можливість заводити ресурси без зайвих перешкод. За логікою речей це повинно привести до значного зниження вартості кредитів. Правда, експерти вважають, що вони опустяться не до європейських 4-6%, а будуть дещо дорожче – 7-10% в євро (все-таки ризики країни високі). Але і це для нашого ринку буде справжнім проривом.
«На тлі гривневого кредитування під 20-25% річних видача позик під 8-10% буде виглядати дуже конкурентоспроможно», – вважає економіст блоку «Фінансові ринки» «Креді Агріколь Банку» Олександр Печеріцин. Збільшиться також і кількість наданих європейськими банками нашим банкам і підприємствам синдикованих кредитів і кредитних ліній (тобто знизити ставки за кредитами зможуть і вітчизняні банки). Правда, є ряд моментів, які можуть відстрочити настання ери дешевого кредиту.
По-перше, у нас до цих пір діє заборона на кредитування у валюті для населення. Без скасування цієї заборони Нацбанку кредити за низькими ставками з євробанків не прийдуть. У той же час можна припустити, що з часом цю проблему вирішать. «НБУ, швидше за все, змириться з видачею філіями європейських банків кредитів у євро всередині країни. Адже чому він заборонив валютне кредитування? Тому що після стрибка курсу з 5 грн/$ до 8 грн/$ пішли тотальні неповернення і почалися проблеми в українських банків. А якщо ми говоримо про філії європейських банків, то постраждала сторона – це структура не в Україні, а в ЄС. І захищати її інтереси НБУ не стане», – розповів нам перший заступник голови одного з банків.
По-друге, гривня у нас поки прив’язана до долара. Тому протягом року курс нашої нацвалюти по відношенню до євро може сильно скакати, що не додасть популярності еврокредитам. «Курс євро до гривні – один з найменш передбачуваних. Протягом року він коливається від 10% до 15%, так що українці будуть замислюватися, наскільки вони готові брати на себе ризик таких от коливань навіть при найпривабливіших ставках. Адже всі продовжать отримувати зарплати в гривні», – сказав «Вістям» головний економіст відділу з операцій на міжбанківському ринку казначейства «Банку Національний кредит» Володимир Фенюк. Неофіційно деякі фінансисти допускають, що через 3-5 років наша влада може всерйоз задуматися про прив’язку курсу гривні до євро (і «відв’язку» його від долара). Але поки в це вірить мало.
По-третє, поки не вирішені проблеми зі стягненням боргів з позичальників, західні банки, що працюють в Україні, не можуть отямитися від тотальних неплатежів за кредитами і безрезультатних спроб стягнути з неплатників застави. «Кількість судових справ між банками і клієнтами помітно зросла. Позичальники, використовуючи прогалини в законодавстві, звертаються до судів з позовами про визнання недійсними кредитних договорів, договорів застави та домагаються права взагалі не повертати гроші», – сказав заступник голови правління, директор правового департаменту ПАТ «Укрінбанк» Марат Щадко. Крім того, через важку економічну ситуацію число платоспроможних позичальників взагалі сильно скоротилося. «Великі проекти, що вимагають залучення довгострокового ресурсу ззовні, більшість банків відклали до кращих часів», – говорить начальник відділу рейтингів фінансової сфери рейтингового агентства IBI-Rating Ганна Апостолова. Тому чи не всі банки із західним капіталом сьогодні стоять на продажу і готові в будь-який момент піти з нашого ринку.
Тільки після вирішення перерахованих вище проблем можна розраховувати на прихід філій європейських банків з дешевими кредитами. На це піде, за прогнозами банкірів, від року до п’яти років.
Прихід на наш ринок філій європейських банків з низькими відсотками за кредитами і єврогарантіями за вкладами загрожує завдати важкого удару по українських банках, які не мають доступу до дешевих ресурсів. Під контроль євробанкірів може перейти як кредитування підприємств, так і населення. «Є ймовірність, що іноземні банки захоплять командні висоти на банківсько-фінансовому ринку країни. Для прикладу: в деяких країнах Східної Європи частка іноземного капіталу сьогодні сягає 70-80%. Однак Україну може оберігати те, що вона ще не увійшла ні до ЄС, ні до єврозони», – сказав «Вістям» експерт ПАТ «Укрсоцбанк» Тантелі Ратувухері.
Мало порадує підписання Угоди про асоціацію українських страховиків. У ньому є пункт про обов’язок СК надавати повну інформацію про свою діяльність клієнтам і громадськості, а головне – вони повинні будуть правильно вибудувати систему ризиків (компаніям не дозволять працювати за принципом піраміди – здійснювати виплати старим клієнтам за рахунок залучення грошей у нових). «Як тільки будуть впроваджені європейські стандарти, підвищиться надійність і платоспроможність страхових компаній», – сказав нам в. о. директора ТДВ «СТ «Домінанта» Олексій Румянцев. Але витримають нові нормативи далеко не всі, і комусь доведеться згорнути свою діяльність. Тим більше що до нас, так само, як і на банківському ринку, після підписання Угоди зможуть прийти філії найбільших європейських страхових компаній (не відразу, а з п’ятирічною відстрочкою), які запропонують клієнтам вигідніші умови і більш високу надійність, ніж наші страховики.
Підписання угоди з ЄС дозволить захистити права українських приватних інвесторів, що вкладають кошти в інвестиційні компанії. Нашій країні доведеться створити спеціальний фонд, з якого у разі банкрутства інвесткомпаній виплачуватимуться компенсації, – щось схоже на Фонд гарантування вкладів для банківських клієнтів. «Ми вже розробили концепцію законопроекту, який передбачає створення Фонду гарантування інвестицій: з нього будуть здійснюватися компенсаційні виплати інвесторам, якщо ті втратили інвестиції, передані торговцю цінними паперами (за договорами про управління цінними паперами) або вкладені в цінні папери інститутів спільного інвестування», – повідомив «Вістям» директор департаменту аналізу, стратегії та розвитку законодавства Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Максим Лібанов. Єдине, що зараз невідомо, так це, скільки саме складе розмір горезвісної компенсації. Та й фондовий ринок у нас швидше мертвий, ніж живий.
Олена Лисенко
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
