Податківці хочуть поповнити казну за рахунок тваринників — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Податківці хочуть поповнити казну за рахунок тваринників

Аграрний ринок
1290
Міністерство доходів і зборів заради наповнення бюджету збирається скасувати фіксований сільгоспподаток для тваринницьких підприємств. Як стало відомо Forbes, податківці готують законопроект, який, якщо стане законом, переведе виробників м’яса, птиці та молока на загальну систему оподаткування. Фіксований сільгоспподаток замінює податок на прибуток і ряд менш великовагових податків. «Таким чином компанії мають можливість не платити податок на прибуток, а направляти його цілком на розвиток, – пояснює голова ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко. – У тому числі – на виплату за кредитами».
Про те, що такий законопроект готується, Forbes повідомили два джерела – у Міндоходів і зборів та в комітеті Верховної ради з питань податкової та митної політики. «Цей документ вже розісланий на узгодження міністерствам і відомствам», – підтверджує Бакуменко.
Логіка розробників: у представників тваринництва немає великих земельних наділів, і вони не займаються рослинництвом, для підтримки якого і був введений фіксований сільгоспподаток. «Їх основні активи – ферми, підприємства з переробки, комбікормові заводи, – перераховує представник профільного парламентського комітету, який побажав залишитися неназваним. – Тобто їм досить мати гектар, і вони вже потрапляють під сільгоспподаток. В результаті податків вони платять вкрай мало, а продукція у них дорога і ліквідна – птахи, свині».
Такий довід виглядає дивним: наприклад, найбільший вітчизняний виробник птиці – холдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП) мільярдера Юрія Косюка входить до п’ятірки найбільших латифундистів в країні з земельним банком в 280 000 га. «Що означає «немає землі»? – Обурений Олексій Марченко, директор з загальних питань «Комплексу Агромарс» (ТМ «Гаврилівські курчата»), земельний банк якого – близько 35 000 га. – У нас є поля, на яких ми вирощуємо сільгоспкультури для переробки у корми, і за рахунок цього знижуємо собівартість».
Джерело в Міндоходів наводить ще один аргумент на захист підготовлюваного законопроекту: до 60% бюджетної підтримки аграрної галузі в останні два роки направлялися на тваринницькі підприємства. Мовляв, тваринникам і так вільно дихалося.
На що скаржаться виробники
«Ми чули про цю ідею – не чіпати підприємства, задіяні в рослинництві, а позбавити права на фіксований податок представників тваринницької індустрії», – констатує гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. За його словами, попередня законодавча новація, яка передбачала сплату ПДВ на рівні 9% і податок з обороту 1-2%, не прижилася, оскільки сильно ускладнювала адміністрування. «Тепер є спроби відкусити від цього пирога по частинах», – пояснює Лапа.
Представники організацій, які відстоюють інтереси агробізнесу, відзначають, що Міндоходів, виконуючи завдання з наповнення бюджету, вибрало в якості «жертви» далеко не найплатоспроможнішу індустрію. «Рентабельність виробництва молока, наприклад, в минулому році в середньому по галузі – 2,5%, – нагадує Лапа. -Давайте змусимо підприємства платити додатковий податок: таку логіку зрозуміти складно». За його словами, перехід на загальну систему оподаткування призведе до того, що, наприклад, поголів’я великої рогатої худоби за два роки може зменшитися на 30%.
Самі учасники ринку, природно, теж не в захваті від ідеї податківців. «У собівартості м’яса 70-75% займають корми. Кукурудза за останні три сезони подорожчала в шість разів, а м’ясо за той же період – в 1,3 рази, – наводить приклад Марченко. – А хтось поцікавився, як птахівники взагалі пережили це літо? Ціни на сою, які навесні становили 4000 гривень, доходили до 6000 гривень/тонна».
За словами менеджера «Агромарса», основний удар, якщо закон буде прийнятий, візьмуть на себе невеликі птахівницькі підприємства. «Такі великі гравці ринку, як ми, МХП мають великий запас міцності, чого немає у невеликих компаній», – підкреслює Марченко. У МХП не прокоментували плани Міндоходів, посилаючись на те, що вони знаходяться на стадії проекту.
Відміна фіксованого сільгоспподатку може обернутися збільшенням імпорту м’яса і птиці. «Тим же переробникам доведеться або шукати резерви для зменшення витрат, або згортати бізнес, – вважає гендиректор Центру підвищення ефективності в тваринництві Микола Бабенко. – Ціни підвищувати нікуди – простіше буде закуповувати імпортну продукцію» . На думку Марченко, у разі зниження обсягів виробництва вітчизняними птахівниками можна чекати зростання імпорту – в першу чергу з Польщі.
Вимушена необхідність
Депутати з комітету ВРУ з податкової і митної політики, хоча і не схвалюють беззастережно збільшення податкового навантаження для аграріїв, кажуть, що Міндоходів теж зрозуміти можна. «Зрозуміло, навіщо вони це роблять. У них завдання – наповнити бюджет», – зазначає Катерина Ващук, голова підкомітету з питань оподаткування в агропромисловому комплексі комітету ВРУ з податкової і митної політики. Але, на її думку, збільшення податкового навантаження знизить інвестпривабливість сектора і призведе до зниження обсягів виробництва. «Ми не заробимо до бюджету стільки, скільки можемо втратити», – впевнена вона.
«Потрібно проаналізувати рентабельність [тваринників], звичайно, наскільки вони там прибуткові і наскільки їх можна переводити на загальну систему. Таких аналізів та розрахунків я не бачив», – заявив ще один представник комітету, який побажав залишитися неназваним.
Міністр доходів і зборів Олександр Клименко неодноразово говорив, що необхідність реформування податкової політики держави у сфері аграрного сектора давно назріла і є потреба відсікти неефективні пільги. Однак, за словами міністра, проводитися така реформа буде з максимальним залученням представників бізнесу та аналізом можливих наслідків.
Анна Ковальчук, Катерина Сичова
За матеріалами:
Forbes.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас